Рішення № 12954030, 15.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/61615.12.10

За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора»

до           Приватного підприємства «Корона-В»

про стягнення заборгованості

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача           Парфенова О.М. –предст.,

Від Відповідача           не з’явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сандора»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства «Корона-В»про стягнення заборгованості у сумі 4302,84 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором поставки № 002389 від 01.01.2008, укладеним між Сторонами, в частині оплати Приватним підприємством «Корона-В»поставленого Позивачем Товару на виконання зазначеного Договору за видатковими накладними № СА-КИ\РНв-155895 від 13.08.2009, № СА-КИ\РНв-168352 від 02.09.2009, № СА-КИ\РНв-168373 від 02.09.2009.

          Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.01.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сандора» (далі –Позивач, Постачальник) таПриватним підприємством «Корона-В»(далі –Відповідач, Покупець) укладено Договір поставки № 002389 (далі –Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов’язався протягом строку дії Договору передавати Покупцю у власність, Покупець –приймати та оплачувати продукцію (соки, безалкогольні та алкогольні напої, та ін.).

Договір набирає чинності в момент підписання та діє до 31.12.2008. Якщо протягом місяця до закінчення строку дії жодна із сторін не заявить про свій намір припинити договірні відносини, Договір автоматично продовжується на один рік на тих же умовах (п. 6.1 Договору).

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 002389 від 01.01.2008 є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування, одиниця обліку, кількість та асортимент продукції вказуються в накладній (рахунку –фактурі), що складається відповідно до Замовлення Покупця.

Так, на виконання умов Договору поставки № 002389 від 01.01.2008 Позивачем було здійснено постачання Товару, обумовленого вказаним Договором, а Приватним підприємством «Корона-»отримано такий на загальну суму в розмірі 4302,84 грн. відповідно до видаткових накладних № СА-КИ\РНв-155895 від 13.08.2009, № СА-КИ\РНв-168352 від 02.09.2009, № СА-КИ\РНв-168373 від 02.09.2009, копії яких додані до матеріалів справи.

Згідно з пунктом 3.2 Договору Покупець зобов’язаний оплатити продукцію протягом 14 календарних днів з дати відвантаження, вказаного в накладній (рахунку-фактурі), шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника або шляхом внесення в касу підприємства.

Оплата отриманого Відповідачем Товару не здійснена. Станом на час розгляду справи основна заборгованість Відповідача за поставлений Позивачем Товар складає 4302,84 грн. Доказів повної оплати Товару, про який заявлено Позивачем у позовній заяві, Відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з наданими суду доказами Відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо сплати поставленого Позивачем Товару.

Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов’язання з оплати поставленого Позивачем Товару згідно з Договором. Факт наявності заборгованості у Відповідача перед Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв’язку чим, суд вважає заявлені вимоги про стягнення з Відповідача 4302,84 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Корона-В»(02154, м. Київ, вул. Ентузіастів, б. 25, код ЄДРПОУ 35182581) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора»(57262, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Миколаївське, код ЄДРПОУ 22430008) 4302,84 грн. основного боргу, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                           О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 17.12.2010