Рішення № 12954007, 08.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/55108.12.10 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпап»

до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ-Техноінформ»

про стягнення заборгованості

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача Глінський В.М – предст.

Від Відповідача не з’явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпап»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ-Техноінформ» про стягнення заборгованості у сумі 2954352,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором поставки № 4334 від 04.01.2010, укладеним між Сторонами, в частині оплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Київ-Техноінформ»поставленого Позивачем Товару за вказаним Договором.

          Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.01.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпап» (далі –Позивач, Постачальник) таТовариством з обмеженою відповідальністю «Київ-Техноінформ»(далі –Відповідач, Покупець) укладено Договір поставки № 4334 (далі –Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов’язався передати в зумовлені даним Договором строки Покупцеві Товар, а Покупець зобов’язався прийняти та оплачувати Ттовар за узгодженою ціною.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір поставки № 4334 від 04.01.2010 є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування, кількість, якість та ціна Товару узгоджується Сторонами у накладних на відпуск Товару, які підписуються зі сторони Постачальника директором та скріплюються печаткою, зі сторони Покупця –особою уповноваженою отримувати Товар.

Так, на виконання умов Договору поставки № 4334 від 04.01.2010 Позивачем було здійснено постачання Товару, обумовленого вказаним Договором, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Київ-Техноінформ»отримано Товар на загальну суму в розмірі 3245172,00 грн. відповідно до наступних видаткових накладних: № КР-0011357 від 26.03.2010, № КР-0011378 від 29.03.2010, № КР-0011225 від 29.03.2010, № КР-0011131 від 24.03.2010, № КР-0011129 від 25.03.2010, № КР-0010882 від 25.03.2010, № КР-0011099 від 26.03.2010, № КР-0010701 від 10.03.2010, № КР-0010272 від 11.03.2010, № КР-0010273 від 26.02.2010, № КР-0010274 від 26.02.2010, № КР-0010275 від 26.02.2010, № КР-0010269 від 26.02.2010, № КР-0010270 від 26.02.2010, копії яких додані до матеріалів справи.

Згідно з пунктом 4.2 Договору розрахунки за кожну поставлену партію Товару здійснюється шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника у такі строки: за канцелярські товари протягом 14 календарних днів з моменту поставки, за паперові вироби - 100% попередня оплата.

З Акту звірки взаєморозрахунків між Сторонами за 1 півріччя 2010 року, підписаного повноважними посадовими особами та скріпленого печатками Позивача та Відповідача, вбачається, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ-Техноінформ»на 30.06.2010 становила 2954352,00 грн.

Оплата отриманого Відповідачем Товару за Договором здійснена не в повному обсязі. Станом на час розгляду справи основна заборгованість Відповідача за поставлений Позивачем Товар складає 2954352,00 грн.

Доказів повної оплати Товару, про який заявлено Позивачем у позовній заяві, Відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з наданими суду доказами Відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо оплати поставленого Позивачем Товару.

Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов’язання з оплати поставленого Позивачем Товару згідно з Договором. Факт наявності заборгованості у Відповідача перед Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв’язку чим, суд вважає заявлені вимоги про стягнення з Відповідача 2954352,00 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ-Техноінформ»(01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, б. 28/2, н.п. 43, код 23166542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпап»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Московська, б. 12, код 30198424) 2954352,00 грн. основного боргу, 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                           О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 17.12.2010