Рішення № 12953777, 08.12.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.10 Справа № 22/112/10

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м.Запоріжжя, вул.Волгоградська, 25)

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2 (69124, АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості за договором № 5795 від 30.08.2001 р. у розмірі 439, 16 грн.

Суддя Ярешко О.В.

Представники сторін:

від позивача: Денисенко Ю.О., на підставі довіреності № 155 від 04.06.2010р.

від відповідача: не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

12.10.2010р. до господарського суду Запорізької області звернулось Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя з позовною заявою до Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя про стягнення 439, 16 грн. боргу за спожиту електроенергію.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.10.2010р. порушено провадження у справі № 22/112/10, судове засідання призначено на 08.11.2010р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для розгляду справи.

Ухвалою суду від 08.11.2010р.,у звязку із перебуванням судді Ярешко О.В. на лікарняному, розгляд справи № 22/112/10 було перенесено на 22.11.2010р.

Ухвалою суду від 22.11.2010р. з метою надання доказів в порядку ст. 77 ГПК України та у звязку з неявкою відповідача розгляд справи було відкладено на 08.12.2010р.

08.12.2010р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.

Позивач підтримує свої позовні вимоги, обґрунтовує їх ст. ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 173, 174, 175, 188, 193 Господарського кодексу України, Законом України “Про електроенергетику”, Правилами користування електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕ України від 31.07.1996р. № 28.

Позивач пояснив суду, що відповідно до умов договору на користування електричною енергією № 5795 укладеного з відповідачем, свої зобов'язання перед відповідачем виконав.

Відповідач не виконав свої зобов'язання з надання «Актів про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію»відповідно до п.4.2. договору на користування електричною енергією № 5795, у зв'язку з тим розрахунок суми боргу за спожиту електричну енергію був зроблений у відповідності до умов договору на користування електричною енергією № 5795 та п.6.39 Правил користування електричною енергією затвердженими постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року № 28 (у редакції постанови НКРЕ України від 17.10.2005 р. № 910) (далі - Правила): «6.39. У разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

У відповідності до умов договору на користування електричною енергією № 5795 та п. 6.39 Правил, розрахунок спожитої електричної енергії за листопад 2008 року було здійснено по середньодобовому споживанню електричної енергії, а саме у розмірі 143 кВт/г у сумі 100 грн 32 коп (сума сплачена за квитанцією №211 від 18.12.2008 р. копія в матеріалах справи), так як споживач не надав рапорту, за грудень 2008 р., січень 2009 р. та по 11 люте 2009 р. було здійснено за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку

Відповідач зобовязання щодо оплати отриманих послуг за період з 01.12.2008р. по 11.02.2009р., не виконав, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 439,16 грн.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом не зявився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.

Згідно інформаційного листа № 0206-012 від 18.10.2010р. наданого виконавчим комітетом Запорізької міської ради Запорізької області державним реєстратором ОСОБА_4 повідомляється, що ОСОБА_2 як фізична особа-підприємець зареєстрований 07.09.2000р. відділом реєстрації та єдиного реєстру Хортицької райадміністрації за адресою: 69124, АДРЕСА_2. Саме на цю адресу направлялась кореспонденція.

У відповідності із ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

30.08.2001 року між Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (надалі - електропостачальна організація) та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (надалі споживач) було укладено договір на користування електричною енергією № 5795 (надалі договір).

Відповідно до вимог діючих нормативних актів, споживачі електричної енергії зобов'язані користуватися електричною енергією виключно на підставі договору частина 1 статті 26 Закону України "Про електричну енергетику", п. 10.2 підпункт 1) Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України "Про затвердження Правил користування електричною енергією" № 28 від 31.07.1996р. зі змінами та доповненнями внесеними Постановою НКРЕ від 17.10.05р. № 910 та Постановою НКРЕ від 25.12.2008р. № 1449 та постановою НКРЕ від 04.02.2010 № 105 (далі ПКЕЕ) та сплачувати обсяги електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно умов договору .

Частиною 3 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачається відповідальність за порушення умов договору на постачання електричної енергії та ПКЕЕ.

Відповідно до розділу 1 договору, електропостачальна організація здійснює поставку електричної енергії по регулюючим тарифам у відповідності до умов договору, а споживач своєчасно здійснює оплату за використану електричну енергію та виконує інші умови, обумовлені договором ( п. 1.1.1.)

Згідно з п. 4.9. договору, у питаннях, які не обумовлені даним договором, сторони керуються постановами Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Указами Президента, рішеннями Національного банку, Арбітражного суду, Національної комісії з питань Регулювання Електроенергетики України, положеннями ППЕЕ та іншими законодавчими документами.

Приписами п. 4.1., 4.2., 4.3. та 4.4. договору передбачено, що розрахунки за електроенергію, потужність та інші платежі за розрахунковий період (місяць) здійснюються по діючим тарифам та існуючим індексам цін у відповідності з тарифними групами споживачів виключно в грошовій формі (4.1.).

Щомісячно до 14 години другого робочого дня наступного за звітним місяцем (розрахунковим періодом), споживач направляє свого представника в відділ збиту для предявлення звіту (рапорту відповідно до додатку 12) щодо спожитої електроенергії (активної та реактивної) за розрахунковий період, документів підтверджуючих оплату за спожиту електроенергію за розрахунковий період та отримання платіжних документів для оплати електроенергії у наступному розрахунковому періоді. Сума оплати визначається у відповідності з очікуваним споживанням електроенергії у наступному розрахунковому періоді з врахуванням кредитового сальдо за попередній розрахунковий період (п. 4.2.).

Кінцевий розрахунок за електроенергію та потужність, плата за споживання та генерацію реактивної енергії, розраховані по предявленому відповідно до п. 4.2 рапорту (звіту), а також інші платежі (пеня, плата за перевищення договірних величин електричної енергії та потужності та інше) за розрахунковий період здійснюється по платіжним вимогам-дорученням, які направляються споживачу електропостачальною організацією (4.3.).

Споживач здійснює оплату в 5-ти денний строк після дати, вказаної в вимозі-дорученні (4.4.).

Відповідач не виконав свої зобов'язання з надання рапорту і згідно п. 6.39 Правил користування електричною енергією затвердженими постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року № 28 (у редакції постанови НКРЕ України від 17.10.2005 р. № 910) у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду. Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії».

Згідно п.6.18 ПКЕЕ у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобовязаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення.

У відповідності до умов договору та п. 6.39 Правил, розрахунок спожитої електричної енергії за листопад 2008 р. було здійснено по середньодобовому споживанню електричної енергії, так як споживач не надав рапорту за попередній місяць, грудень 2008 р., січень 2009 р. та по 11 лютого 2009 р. було здійснено за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку, а саме: за листопад 2008 р. кількість спожитої електричної енергії складає 143 кВт/г на суму 100 грн. 32 коп (ця сума сплачена повністю за квитанцією №211 від 18.12.2008 р.- копія в матеріалах справи), за грудень 2008р. кількість спожитої електричної енергії складає 248 кВт/г на суму 173 грн. 98 коп., за січень 2009р. кількість спожитої електричної енергії складає 279 кВт/г на суму 195 грн 72 коп, та по 11 лютого 2009 р. кількість спожитої електричної енергії складає 99 кВт/г на суму 69 грн 46 коп. Загальна кількість спожитої несплаченої електричної енергії складає 439 грн 16 коп.

11.02.2009р. представником позивача за участю представника відповідача складено акт про відключення електричної установки відповідача згідно листа відповідача вх.№ 891 від 26.01.2009р., у звязку з закінченням договору оренди від 31.12.2008р.

У звязку із не виконанням своїх зобовязань у відповідача виник борг за спожиту електроенергію за період з 01.12.2008р.по 11.02.2009р. у сумі 439,16 грн.

На підставі вищезазначеного, позивач виставив відповідачу рахунок № 5795 від 25.02.2009р. за активну електроенергію на суму 439,16 грн. Зазначений рахунок був направлений на адресу відповідача, що підтверджується реєстром відправки листів, відправлених по ЗМЕМ.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на таких підставах.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, всі умови договору є обовязковими для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Статтею 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Кодексу, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Згідно ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 439,16 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення 439,16 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (69124, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м.Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, р/р № 260313141419 в ЗОУ ВАТ “Державний Ощадний Банк України”, МФО 313957, код ЄДРПОУ 00130926) 439 ( чотириста тридцять девять) грн. 16 коп. основного боргу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (69124, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м.Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, р/р № 260030231709 у АТ “Сбербанк Росія”, МФО 320627, код ЄДРПОУ 00130926) суму 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, суму 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 13.12.2010р.