Постанова № 129533396, 14.08.2025, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/10309/25

Категорія 307

3/295/2725/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2025 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Довгалюк Людмила Василівна, розглянувши матеріали, які надійшли з САП ВВзГ Житомирського РУП № 1 ГУНП Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И В :

21.07.2025 близько 00 годин 40 хвилин ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї сестри ОСОБА_2 , а саме: ображав останню нецензурною лайкою, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення, що повернулося до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою та довідки про доставку судової повістки шляхом направлення смс-повідомлення від 30.07.2025 та 01.08.2025.

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням, зокрема, на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (Постанова КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23).

Водночас, інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022).

Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.

Натомість ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, заяв про відкладення розгляду справи, письмових заперечень та інших доказів, клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції чи будь-якого іншого змісту до суду не надав.

Таку поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як ухилення та небажання особи брати участь у розгляді справи про адміністративні правопорушення, що його стосуються.

Враховуючи те, що відповідно дост. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, зважаючі на стислі строки розгляду справи, передбачені ст. 277 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі матеріалів, обсяг яких є достатнім для прийняття рішення у справі.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-2 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 037427 від 21.07.2025; довідкою про результати перевірки за заявою гр. ОСОБА_2 щодо вчинення неправомірних дій брата ОСОБА_1 , рапортом на лінію 102, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21.07.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , копією тимчасового заборонного припису № 455397 від 21.07.2025, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, згідно якого визначено середній рівень небезпеки та іншими матеріалами справи.

Суддя неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі наявні у справі докази, дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1ст. 173-2 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 у виді штрафу в межах санкції ч. 1ст. 173-2 КУпАПу мінімальному розмірі, що буде достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення, в розмірі, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (у 2025 році 605, 60 грн).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.33,40-1,173-2,283-285 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Штраф стягнути на рахунок: Отримувач ГУК у Жит. обл/ТГ м. Житомир/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA228999980313090106000006797, Кодкласифікації доходів бюджету21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Л.В. Довгалюк

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення постанови.