Рішення № 129533357, 14.08.2025, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/1946/25

Категорія 139

2-а/295/97/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2025 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі: судді Кузнєцова Д.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Поліцейський 1 взводу 2 роти 1 батальйону полку-1 Управління патрульної поліції в Житомирській області Іванюха Сергій Віталійович про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №3971707 від 30.01.2025 року, а також закрити провадження у справі. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 30.01.2025 року працівниками УПП в Житомирській області було винесено оскаржувану постанову, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. За змістом постанови, позивач, керуючи транспортним засобом Skoda Octavia, н.з. НОМЕР_1 , в м. Житомирі по вул. С. Ріхтера, 89, не виконав вимоги дорожнього знаку 3.21 (в`їзд заборонено), здійснив подальший рух в зоні дії дорожнього знаку, чим порушив п. 33 ПДР. За словами позивача, він виїхав з прилеглої території, а саме з пров. Фізкультурного, тобто за знаком «В`їзд заборонено», якого він не бачив, оскільки було темно і вказаного знаку не було при виїзді з вказаного провулку на вул. С. Ріхтера. У даному випадку об`єктивним доказом вчинення адміністративного правопорушення є відеозапис події, однак відео, на переконання позивача, взагалі не несе ніякої доказової інформації.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 03.03.2025 року у зазначеній справі відкрито провадження, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від представника УПП в Житомирській області ДПП надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх заперечень представник вказав, що відповідно до постанови поліцейського взводу №1 роти №2 БУПП в Житомирській області Іванюхи С.В. серії ЕНА №3971707 від 30.01.2025 року на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме позивач, керуючи транспортним засобом Шкода Октавія, н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 «проїзд заборонено», чим порушив вимоги пункту розділу 33 ПДР. Доводи позивача стосовно того, що останній перед зупинкою працівниками поліції виїхав із провулку Фізкультурного, не варті уваги, оскільки спростовуються наданими ним поясненнями на місці зупинки транспортного засобу та зафіксовані портативним відеореєстратором поліцейського. Відповідач зауважує, що на доданому до відзиву відеозаписі зафіксовано факт порушення позивачем ПДР, відео є беззаперечним доказом, що підтверджує законність зупинки останнього та правомірність застосування до нього адміністративного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП, а також даним доказом спростовуються доводи позивача, викладені у позовній заяві.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, вивчивши й дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 30.01.2025 року поліцейським взводу №1 роти №2 БУПП в Житомирській області Іванюхою С.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №3971707, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Як вбачається зі змісту постанови, 30.01.2025 о 21:24 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Skoda Octavia, н.з. НОМЕР_1 , по вул. Св. Ріхтера, 89 не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 «проїзд заборонено», здійснив подальший рух в зоні дії дорожнього знаку, чим порушив вимоги пункту розділу 33 ПДР.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306.

Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону № 3353 встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

За приписами пунктом 3.21 розділу 33 ПДР «В`їзд заборонено» - забороняється в`їзд усіх транспортних засобів з метою:

запобігання зустрічному руху транспортних засобів на ділянках доріг з одностороннім рухом;

запобігання виїзду транспортних засобів назустріч загальному потоку на дорогах, позначених знаком 5.8 5.8 «Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів»;

організації відокремленого в`їзду і виїзду на майданчиках, що використовуються для стоянки транспортних засобів, майданчиках відпочинку, автозаправних станцій тощо;

запобігання в`їзду на окрему смугу руху, при цьому знак 3.21 повинен застосовуватися разом з табличкою 7.9 7.9 «Смуга руху»;

запобігання в`їзду на дороги, що безпосередньо простягаються у межах прикордонної смуги до державного кордону і не забезпечують пересування до встановлених пунктів пропуску через державний кордон (крім сільськогосподарської техніки, інших транспортних засобів і механізмів, задіяних у провадженні відповідно до законодавства і за наявності відповідних на те законних підстав сільськогосподарської діяльності або інших робіт, ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, а також транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Держприкордонслужби, ДМС, ДФС, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції й органів прокуратури під час виконання оперативних та службових завдань).

Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, висновки про наявність чи відсутність в діях позивача, адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи та доказів.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предметом судового дослідження у спірних правовідносинах є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

У відповідності до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

При цьому Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Тобто, після виявлення факту вчинення правопорушення працівник поліції був зобов`язаний зібрати належні, допустимі, достовірні та достатні докази такого правопорушення, чого в даному випадку не було дотримано.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 1 ст. 77 КАС України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому за змістом частиною 2 указаної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з оскаржуваною постановою, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у зв`язку з порушенням ПДР, а саме за порушення вимог дорожніх знаків.

З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач не надав належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б підтвердили факт вчинення гр. ОСОБА_1 передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП правопорушення та спростовували згадані у позові твердження позивача.

Аналізуючи доданий до відзиву в якості доказу відеозапис судом звернуто увагу, що на останньому безпосередньо не зафіксовано порушення позивачем 30.01.2025 року о 21 год. 29 хв. вимог дорожнього знаку 3.21. Зокрема, на відео не відображено рух автомобіля Skoda Octavia, н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 в зоні дії дорожнього знаку 3.21 «В`їзд заборонено».

У контексті доводів відповідача щодо пояснень позивача на місці зупинки транспортного засобу про здійснення останнім руху певною частиною вулиці, про обізнаність стосовно знаку 3.21 суд вважає за доцільне апелювати до висловленого ВерховнимСудом упостанові від 08.07.2020 по справі № 177/525/17 висновку, що сам по собі факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи доказами не підтверджується наявність події і складу адміністративного порушення, які наведені у постанові поліцейського, та відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Суд зазначає, що працівники патрульної поліції наділені повноваженнями щодо фіксування події адміністративного правопорушення, мають відповідні технічні засоби та спеціальні знання, відтак, враховуючи те, що відповідач мав можливість для формування доказової бази щодо правопорушення, яке описане в оскаржуваній постанові, однак не надав належних та допустимих доказів, які б чітко вказували на те, що позивачем було допущено порушення вимог дорожнього знаку 3.21. Відтак суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи питання щодо стягнення сплаченого судового збору суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, враховуючи те, що за результатом розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 122, 245, 251, 258, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 6, 72-77, 242-246, 286 КАС України суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову від 30.01.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №3971707, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а також закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення 14.08.2025.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Житомирській області, адреса: м. Житомир, вул. Покровська, 96, код ЄДРПОУ 40108646.

Третя особа: Поліцейський 1 взводу 2 роти 1 батальйону полку-1 Управління патрульної поліції в Житомирській області Іванюха Сергій Віталійович, адреса: м. Житомир, вул. Покровська, 96.

Суддя