Рішення № 129531857, 14.08.2025, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 серпня 2025 року м. Рівне№460/11201/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Пенітенціарної академії України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Міністерство юстиції України до ОСОБА_1 про стягнення витрат,

В С Т А Н О В И В:

Пенітенціарна академія України (далі - позивач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство юстиції України (далі третя особа) звернулися до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просять суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Пенітенціарної Академії України витрати пов`язані з утриманням його в Академії Державної пенітенціарної служби в сумі 336009,32грн (триста тридцять шість тисяч дев`ять грн. 32коп). Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач проходив навчання в Пенітенціарній академії України за кошти державного бюджету. 07.02.2025 відповідача призначено на посаду начальника відділення соціально-психологічної служби сектору максимального рівня безпеки для тримання чоловіків, засуджених до позбавлення волі на певний строк, яким визначено відбування покарання у приміщеннях камерного типу виправної колонії максимального рівня безпеки. Однак, наказом начальника Державної установи «Катеринівська виправна колонія (№46) від 08.05.2025 № 71/ОС-25, відповідача звільнено зі служби за власним бажанням. Оскільки відповідач не відпрацював трьох років, він зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі. Просять позов задовольнити.

Третя особа подала пояснення на позов в яких підтримує позицію позивача з підстав, тотожних змісту позову.

Відповідач відзив на позов не подав.

Ухвалою суду від 02.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Міністерство юстиції України.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Наказом ректора Академії Державної пенітенціарної служби від 19.08.2020 № 269/ОД ОСОБА_1 зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Академії Державної пенітенціарної служби.

25.11.2021 року між Академією Державної пенітенціарної служби з однієї сторони, Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з другої сторони та ОСОБА_1 з третьої сторони укладено Контракт № 777 про здобуття освіти у закладах вищої освіти, які здійснюють підготовку фахівців для потреб Міністерства юстиції України (надалі - Контракт 1).

З 25.08.2020 по 16.06.2023 ОСОБА_1 за рахунок коштів державного бюджету перебував у період навчання на грошовому, продовольчому, речовому, медичному забезпеченні, був забезпечений житлом із наданням відповідних комунальних послуг.

Відповідно до наказу Академії № 280/ОС від 15.06.2023 ОСОБА_1 присвоєно ступінь вищої освіти бакалавра та видано диплом бакалавра.

Наказом ректора Академії Державної пенітенціарної служби № 373/ОД від 15.08.2023 ОСОБА_1 з 01 вересня 2023 року зарахований до Академії Державної пенітенціарної служби слухачем першого курсу денної форми здобуття освіти за спеціальністю правоохоронна діяльність за кошти державного бюджету.

02 жовтня 2023 року між Академією Державної пенітенціарної служби з однієї сторони, Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (замовником) з другої сторони та ОСОБА_1 з третьої сторони, укладено контракт № 74 про здобуття освіти у закладах вищої освіти, які здійснюють підготовку фахівців для потреб Міністерства юстиції України (надалі - Контракт 2).

З 01.09.2023 по 07.02.2025 ОСОБА_1 за рахунок коштів державного бюджету перебував у період навчання на грошовому забезпеченні.

Відповідно до наказу Академії № 84/OС від 06.02.2025 про випуск здобувачів ступеня вищої освіти ОСОБА_1 присвоєно ступінь вищої освіти магістра за спеціальністю правоохоронна діяльність та видано диплом магістра.

Згідно Наказу Міністерства юстиції України № 3548/5 від 06.10.2023 Академію Державної пенітенціарної служби перейменовано на Пенітенціарну академію України.

Після здобуття освіти, відповідно до умов Контрактів, ОСОБА_1 направлено для подальшого проходження служби до Державної установи «Катеринівська виправна колонія (№46)».

Згідно наказу № 14/OC-25 від 07.02.2025 року ОСОБА_1 призначено посаду начальника відділення соціально-психологічної служби сектору максимального рівня безпеки для тримання чоловіків, засуджених до позбавлення волі на певний строк, яким визначено відбування покарання у приміщеннях камерного типу виправної колонії максимального рівня безпеки.

Відповідно до наказу начальника Державної установи «Катеринівська виправна колонія (№46)» № 71/OС-25 від 08.05.2025 ОСОБА_1 звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (за власним бажанням).

Академію про звільнення ОСОБА_1 повідомлено керівництвом Державної установи «Катеринівська виправна колонія (№46)» письмово листом вих. № 11/2338 від 09.05.2025.

Відповідно до умов укладених Контрактів, відповідач навчався в Академії на денній формі навчання за рахунок коштів державного бюджету та зобов`язувався після закінчення навчання прибути до місця призначення в строк, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов`язків за відповідною посадою; у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству юстиції України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до частини 4 ст. 74 Закону України «Про національну поліцію».

22.05.2025 позивач отримав засобами поштового зв`язку повідомлення про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі та сумою витрат, реквізитами, строком 30 діб для добровільного відшкодування зазначених витрат.

Із довідками-розрахунками витрат, пов`язаних з утриманням курсанта в Академії від 16.06.2023 № 5/1758 на суму 104587,41грн та від 06.02.2025 № 5/189 на суму 231421,91грн, позивач ознайомлений під підпис власноруч 16.06.2023 та 07.02.2025, відповідно.

Станом на дату подання позовної заяви, грошові кошти від відповідача до позивача не надходили, як і будь-які звернення щодо добровільної сплати боргу або способів його сплати (розстрочення суми заборгованості тощо).

Вказаний спір виник у зв`язку із не відшкодуванням відповідачем у добровільному порядку витрат, пов`язаних з його утриманням у Пенітенціарної академії України у загальному розмірі 336009,32грн. внаслідок невиконання відповідачем умов укладених контрактів та відповідно до ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію», у зв`язку з чим позивач просить стягнути вказану суму витрат у судовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд зважає на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 64 Закону України «Про вищу освіту» випускники закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання направляються для подальшого проходження служби відповідно до законодавства.

За змістом ч. 5 с т. 23 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України», на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із вимогами ч. 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію», особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 (через хворобу або у зв`язку зі скороченням штатів) частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

20 квітня 2017 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261 «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських».

Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок) визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі:

- дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

- звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Відповідно до п. 4 Порядку витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період його фактичного навчання.

Згідно п. 8 Порядку у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

Відповідно до п. 3 Контракту 1, Контракту 2, відповідач зобов`язався у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству юстиції України, витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, відповідно до частини 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».

Отже згідно положень даного пункту Контрактів 1, 2, на відповідача покладено обов`язок щодо відшкодування фактичних витрат за утриманням у вищому навчальному закладі у разі звільнення зі служби протягом трьох років після закінчення навчання.

Аналіз вказаних норм чинного законодавства та умов п.3 Контрактів 1, 2, укладеного відповідачем, у їх сукупності свідчить про те, що у разі настання обставин визначених п. 1 Порядку (зокрема, звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу) на відповідача покладено обов`язок відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі і саме позивач наділений повноваженнями на звернення до суду із позовом про відшкодування таких витрат, у разі відмови від їх добровільного відшкодування.

Так, отримавши освіту, відповідач був призначений згідно наказу № 14/OC-25 від 07.02.2025 на посаду начальника відділення соціально-психологічної служби сектору максимального рівня безпеки для тримання чоловіків, засуджених до позбавлення волі на певний строк, яким визначено відбування покарання у приміщеннях камерного типу виправної колонії максимального рівня безпеки.

Відповідно до наказу начальника Державної установи «Катеринівська виправна колонія (№46)» № 71/OС-25 від 08.05.2025 ОСОБА_1 звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (за власним бажанням).

При цьому, із довідками-розрахунками витрат, пов`язаних з утриманням позивача в Академії від 16.06.2023 № 5/1758 на суму 104587,41грн та від 06.02.2025 № 5/189 на суму 231421,91грн, позивач ознайомлений під підпис власноруч 16.06.2023 та 07.02.2025, відповідно.

22.05.2025 позивач отримав засобами поштового зв`язку повідомлення про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі та сумою витрат, реквізитами, строком 30 діб для добровільного відшкодування зазначених витрат.

Станом на час розгляду справи в суді, грошові кошти від відповідача до позивача не надходили, як і будь-які звернення щодо добровільної сплати боргу або способів його сплати (розстрочення суми заборгованості тощо). Доказів зворотного суду не надано і судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що витрати, пов`язані з утриманням відповідача у навчальному закладі у розмірі 336009,32грн підлягають стягненню з відповідача, оскільки факт звільнення відповідача із служби за власним бажанням протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу, підтверджується вище дослідженими доказами та не спростований відповідачем у відповідності до вимог ст. ст. 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частина 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача суми судового збору, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються лише судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

А виходячи з того, що у суду відсутні докази понесення позивачем - суб`єктом владних повноважень судових витрат, пов`язаних з викликом свідків чи проведенням експертиз, у адміністративного суду відсутні і будь-які обґрунтовані підстави для покладення судових витрат позивача по сплаті судового збору на відповідача, виходячи з вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Пенітенціарної академії України вартість витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі в сумі 336009,32грн (триста тридцять шість тисяч дев`ять гривень, 32коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 14 серпня 2025 року

Учасники справи:

Позивач - Пенітенціарна академія України (вул. Гонча, буд.34, м. Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14000, ЄДРПОУ/РНОКПП 08571788)

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерство юстиції України Адреса: вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 00015622.

Суддя Т.О. Комшелюк