Рішення № 129528238, 14.08.2025, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/348/25

Провадження №2-а/951/4/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2025 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Чапаєва Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Барилко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, у якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕГА № 1781095 від 28.05.2025 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення відповідно до частини першої статті 247 КУпАП.

В обґрунтування позовної заяви вказано, що 28.05.2025 постановою серії ЕГА №1781095, винесеною поліцейським сектору поліцейської діяльності №1 (смт Козова) Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області КонопелькоЮ.Я., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн за те, що 28.05.2025

ОСОБА_1 звернувся на лінію 102 та повідомив, що його сусідка самовільно перекрила прохід до магазину. Однак, під час виїзду працівниками поліції за даним викликом, зазначений факт не підтвердився.

Вказану постанову позивач вважає незаконною, оскільки адміністративного правопорушення не вчиняв, в оскаржуваній постанові відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували його вину у даному правопорушенні, постанова не відповідає вимогам статті 283 КУпАП, а тому підлягає скасуванню, мотивуючи свою позицію тим, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1781095 працівником поліції при винесенні постанови, що оскаржується, не наведено доказів, які підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення. З огляду на викладене позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконним, а в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, відтак постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕГА №1781095 від 28.05.2025 підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 30.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, з урахуванням особливостей, визначених §2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У строк,встановлений судом,представник відповідача Головногоуправління Національноїполіції вТернопільській областіподав досуду відзив,у якомувідповідач протипозову заперечує.Вказує,що 28.05.2025 поліцейський сектору поліцейськоїдіяльності №1(смтКозова)Відділу поліції№1(м.Бережани)Тернопільського районногоуправління поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Тернопільськійобласті КонопелькоЮ.Я. винесла постанову серії ЕГА № 1781095,котрою притягнула позивача до відповідальності у зв`язку із тим, що він здійснив завідомо неправдивий виклик працівників поліції, чим порушив скоїв правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у завідомо неправдивому виклику пожежної охорони, міліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб (матеріальний склад). Суб`єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку). Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, потребує умисної форми вини особи, коли, відповідно до положень статті 10 КУпАП, особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Дії особи при цьому спрямовані саме на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб як, зокрема, поліція. Особа викликає поліцейського нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже поліцейським як посадовою особою, що наділена дискреційними повноваженнями, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази, зроблено висновок про наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Підстав для умисного спотворення обставин події у працівників поліції не було.

Аргументи позивача спростовуються відео-доказами, наданими відповідачем.

За таких обставин, з огляду на наявні у справі докази, представник відповідача вважає, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.

Враховуючи викладене, на переконання відповідача, твердження позивача, викладені у позові, є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Від представника позивача Терлюка О.Я. 14.08.2025 через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності сторони позивача.

Представник відповідача ? Головного управління Національної поліції в Тернопільській області у судове засідання не з`явилась, у поданому відзиві на позовну заяву просить розгляд справи здійснювати у відсутності представника Головного управління Національної поліції в Тернопільській області у зв`язку із зайнятістю по службі.

Суд належним чином повідомив учасників справи про час та місце розгляду справи. Позивач, представник позивача та представник відповідача у судове засідання не з?явились, тобто не скористалися своїм процесуальним правом брати участь у судовому засіданні. Суд вбачає підстави проводити судовий розгляд за відсутності сторін. У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, судом не здійснювалося.

Суд, вивчивши позиції учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, дійшов такого висновку.

Так, 28.05.2025 поліцейським СПД №1 (смт. Козова) відділу поліції №1 (м.Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Конопелько Ю.Я. була винесена постанова відносно позивача ОСОБА_1 за ст.183 КУпАП, і в зазначеній постанові зазначено, що 28.05.2025 ОСОБА_1 звернувся на лінію 102 та повідомив, що його сусідка самовільно перекрила прохід до магазину. Однак, під час виїзду працівниками поліції за даним викликом, зазначений факт не підтвердився.

Статтею 183 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань , і тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Диспозиція ст. 183 КУпАП передбачає об`єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Однак відповідач, не перевіривши та не надавши належної оцінки обставинам, які зумовили позивача ОСОБА_1 зателефонувати до лінії «102», тобто не вивчивши фактичні обставини справи, притягнув його до адміністративної відповідальності.

Отже, відповідач при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП належним чином не перевірив, чи інформація, яку позивач повідомив, була дійсно завідомо неправдивою.

Також в постанові не вказано, які саме обставини були встановлені працівником поліції, що стали в подальшому підставою для складання оскаржуваної постанови, не встановлено, в чому саме полягав завідомо неправдивий виклик поліції. Також не зазначено доказів, відповідно до яких поліцейський встановила факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

Відповідно до п. 1-3, п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

Отже, в разі наявності факту чи з метою недопущення факту порушення прав та свобод особи від порушень і протиправних посягань, кожен має право звернутися до органу Національної поліції з метою захисту, а відповідний орган Національної поліції має обов`язок відреагувати на таке звернення і вжити визначених законодавством заходів для забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Саме пособі описанняадміністративного правопорушенняв постановіне можебути належнимдоказом вчиненняособою такогопорушення,а постановапро притягненняпозивача доадміністративної відповідальностіне можевважатися беззаперечнимдоказом вчиненняправопорушення,оскільки такапостанова посвоїй правовійприроді єрішенням суб`єктавладних повноваженьщодо наслідківрозгляду зафіксованогоправопорушення,якому передуєфіксування цьогоправопорушення. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 та від 29.04.2020 у справі № 161/5372/17.

Таким чином, дії позивача щодо повідомлення (виклику) на спецлінію «102» Національної поліції про ймовірне порушення, на думку ОСОБА_1 , іншою особою вимог земельного законодавства, зокрема в частині самовільного, на думку ОСОБА_1 захоплення земельної ділянки іншою особою, не можуть бути кваліфіковані як завідомо неправдиве повідомлення (виклик) поліції, і відповідно не можуть кваліфікуватись як адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 183 КУпАП. Здійснюючи виклик на спецлінію «102», позивач мав певні суб`єктивні підстави правомірно очікувати вжиття поліцейськими встановлених законом заходів до припинення протиправних, на думку позивача, дій, у разі підтвердження протиправності таких дій, що свідчить про відсутність у діях прямого умислу на здійснення безпідставного виклику працівників поліції.

Водночас суд враховує, що навіть у випадку, коли особа звертається із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина також не може сама по собі бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності без з`ясування умислу на подання неправдивої інформації, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції України.

Судом дослідженонадані сторонамидокази:копію паспортагромадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 ,копію карткиплатника податків ОСОБА_1 ,копію постановиЕГА №1781095від 28.05.2025,складеної поліцейським сектору поліцейської діяльності №1 (смт Козова) Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області.

Судом також досліджено наданий відповідачем до відзиву на позовну заяву відеозапис із камери нагрудного реєстратора поліцейського, яким зафіксовано процес спілкування поліцейських із позивачем та подальше винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

При цьому долучений до матеріалів справи відеозапис не підтверджує факту наявності у позивача прямого умислу на вчинення завідомо неправдивого виклику працівників поліції.

Суд також зауважує, що оскаржувана постанова не містить відомостей про здійснення фіксування події правопорушення, відомостей про технічний засіб, на який здійснювався відеозапис, як й посилання на будь-які інші докази.

Окрім того, з оспорюваної постанови та наданого відеоматеріалу випливає, що поліцейський не відібрав пояснення у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у повному обсязі не встановив фактичних обставин вчинення правопорушення, за яких особою здійснено виклик поліції, не зазначив про обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, натомість прийняв рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу, що свідчить про формальне прийняття посадовою особою постанови, без урахування всіх обставин справи.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які б беззаперечно свідчили про те, що позивач викликав поліцію, свідомо знаючи, що у такому виклику немає необхідності. Відповідачем же, у свою чергу, не було обґрунтовано та не підтверджено жодними доказами наявність у діях позивача за обставин, що склалися, прямого умислу на завідомо неправдивий виклик поліції.

Тобто в цьому випадку відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, за яке позивача притягнуто до відповідальності спірною постановою.

З огляду на встановлені обставини справи, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи, які визначають процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, порядок з`ясування фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, вину даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд дійшов переконання, що будь-яких доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, матеріали справи не містять, а також не містять доказів наявності ознак суб`єктивної сторони правопорушення, а саме: прямого умислу особи на здійснення завідомо неправдивого виклику працівників поліції, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено обов`язок кожної сторони доводити ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не спростував позовних вимог та не надав суду належних доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваної постанови.

Відповідно до повноважень, наданих суду згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України, позов підлягає задоволенню повністю шляхом прийняття рішення про скасування оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення із одночасним закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Доказів понесення судових витрат не пов`язаних із сплатою судового збору позивачем не надано.

Тобто, у разі задоволення позовних вимог позивача, звільненого від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 134, 139, 241-246, 250, 268-272, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити повністю.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1781095 від 28.05.2025 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області (вулиця Валова, 11, місто Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 40108720).

Повний текст рішення складено та підписано 14.08.2025.

Головуючий суддя Р.В. Чапаєв