Постанова № 129526998, 12.08.2025, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер № 333/6370/25

Провадження № 3/333/2462/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду міста Запоріжжя Ходько В.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, директора ТОВ "Український розвиток плюс", проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

Відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення про те, що він вчинив порушення порядку ведення податкового обліку, а саме: заниження податку на додану вартість, на загальну суму 681 729 грн., завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 1 376 539 грн., порушення є триваючим, виявлено 12.05.2025 за результатами акту перевірки від 12.05.2025 №5899/08-01-07-02/33795432, за період діяльності з 01.01.2018 по 31.12.2021, чим порушено п.198.5 ст.198, п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України, чим він як директор підприємства вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повідомлена належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, через представника надала заяву про розгляд справи у її відсутність, вину не визнає, просить закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, зокрема через відсутності складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, у зв`язку з тим, що на даний час оскаржується у встановленому законом порядку акт перевірки, податкове зобов`язання наразі не узгоджено, в підтвердження надала відповідні документи.

Суддею встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Частиною першою статті 163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Відповідно до п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України, Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно допункту 189.1статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а)в операціях,що неє об`єктомоподаткування відповіднодостатті 196цьогоКодексу (крімвипадків проведенняоперацій,передбаченихпідпунктом 196.1.7пункту196.1статті 196цього Кодексу)або місцепостачання якихрозташоване замежами митноїтериторії України; б)в операціях,звільнених відоподаткування відповіднодо статті197,підрозділу2розділуXXцього Кодексу,міжнародних договорів(угод)(крімвипадків проведенняоперацій,передбаченихпідпунктом 197.1.28пункту197.1статті 197цього Кодексута операцій,передбаченихпунктом 197.11статті197цього Кодексу); в)в операціях,що здійснюютьсяплатником податкув межахбалансу платникаподатку,у томучислі передачадля невиробничоговикористання,переведення виробничихнеоборотних активівдо складуневиробничих необоротнихактивів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбаченихпунктом 189.9статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до п. 199.1, ст.199 Податкового кодексу України, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно допункту 189.1статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

В статті 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно положень статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясовувати питання: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вивчивши всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані і досліджені докази, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, висновую про відсутність належних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, яке полягає у порушенні керівником підприємства, встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Слід зазначити, що акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного товариства від 12.05.2025 року, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, є джерелом доказів, однак не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання. Зазначений документ лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він також не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії.

Відповідно до ст. 86.7.Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п`яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеномуст. 58 Податкового кодексу Українидля надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Статтею 56 ПК України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п.44.6 ст. 44цьогоКодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Протягом шести місяців з дати закінчення строку, встановленого абз. 1 цього пункту, платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). У скарзі може міститися клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку. Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Аналізуючи наведені вище норми, суд приходить до висновку, що податковим законодавством України передбачено процедуру оскарження рішень органів податкової служби (в адміністративному та/або в судовому порядку) та поширено презумпцію невинуватості на процедуру оскарження.

З наданих стороною захисту матеріалів вбачається, що директоромТОВ "Український розвиток плюс" подані заперечення на акт перевірки №5899/08-01-07-02/33795432 від 12.05.2025, спрямовані 22.05.2025 до Головного Управління Державної податкової служби України у Запорізькій області, в якій ставиться питання в тому числі і,щодо обґрунтованості та законності прийнятих та викладених в акті про результати документальної позапланової перевірки зазначеного товариства від 12.05.2025 висновків, тобто порушень вимог податкового законодавства, а тому до остаточного вирішення спору факт допущення правопорушення є невстановленим.

Рішенням в.о. директора Департаменту оскарження рішень контролюючих органів від 15.07.2025 продовжено строк розгляду скарги ТОВ "Український розвиток плюс" на податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 09.06.2025 №859908010702, №860008010702, № 860108010702 до 29.08.2025 (включно) (а.с.21), тобто підтверджується факт того, що ТОВ "Український розвиток плюс" оскаржено в адміністративному порядку вищевказані податкові повідомлення-рішення.

Докази скасування Податкового рішення-повідомлення чи відмови у задоволені скарги, поданої ТОВ "Український розвиток плюс", матеріали справи не містять.

З оглядуна зазначене, до закінчення процедури адміністративного оскарження Податкового рішення-повідомлення, закон позбавляє суд можливості врахувати висновки контролюючого органу про порушенняТОВ "Український розвиток плюс", викладені в акті перевірки, який є лише службовими документами контролюючого органу, пов`язаними із збиранням податкової інформації та не створюють для ТОВ "Український розвиток плюс", як платника податків, правових наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, доказом у даній справі євисновки контролюючого органу про порушенняТОВ "Український розвиток плюс" п.198.5 ст.198, п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України, відображений в акті перевірки та дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, з посиланням на порушення викладене в Акті перевірки. Будь-яких інших доказів, які б підтверджували факт порушенняп.198.5 ст.198, п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України ТОВ "Український розвиток плюс" контролюючим органом суду не надано.

Відповідно доРішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року за №23-р 2010- адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленоїст. 62 Конституції Українипрезумпції невинності.

Статтею 62 Конституції Українита ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.

Таким чином, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності слід керуватися принципом, згідно з яким винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях. Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь.

Одночасно сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства", який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 18.07.2019 року у справі за №216/5226/16-а - притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі за №536/1703/17.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року - ЄСПЛ звертає увагу, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Стандарт доведення вини "поза розумним сумнівом" означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного "розумного сумніву" в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно п.1 ст.247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що необхідно закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.163-1 ч.1, 247 п.1 ч.1, 280, 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції Комунарський районний суд міста Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Суддя В.М. Ходько