Ухвала суду № 129525821, 12.08.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/20232/25

Провадження № 1-кп/947/1032/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2025 року

Київський районний суд міста Одеси у складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

провівши в м.Одесі у відкритому судовому засіданні судовий розгляд у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025160000000346 від 02.04.2025 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаїв, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 25.07.2024 року Приморським районним судом м.Одеси за ч.2 ст.190 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 53000 гривень,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.369-2, ч.3 ст.369-2 КК України

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025160000000346 від 02.04.2025 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.369-2, ч.3 ст.369-2 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи своє клопотання тим, що на теперішній час існують ризики передбачені п.1, п.3 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 , заперечував проти задоволення клопотання прокурора зазначивши, що розмір застави є непомірно великим та нічим не доведеним, тому просив суд зменшити розмір застави.

Обвинувачений підтримав захисника.

Вивчивши подане клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

При розгляді клопотання прокурора відносно обвинуваченого, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Крім того, Європейський суд з прав людини у п.п. 68-69 Рішення від 17.10.2013 року у справі «Таран проти України» зазначив, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, не достатньо того, щоб цей захід здійснювався відповідно до національного законодавства; він також має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештяк проти Словаччини» (Neљќбk v. Slovakia), заява № 65559/01, п. 74). На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення (див. рішення у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, п. 55, ECHR 2008-... (витяги), і від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), заява № 38717/04, п. 86).

Суд також постановив, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув`язнення (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).

Під час досудового розслідування до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому було продовжено слідчим суддею та судом.

Приймаючи до уваги те, що на теперішній час ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні, зокрема, тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, його суспільно-небезпечний характер, враховуючи, що санкція ч.3 ст.369-2 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, на строк до восьми років з конфіскацією майна, суд приходить до переконання що ризик, який існував на момент застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу, не зменшився та продовжує існувати, а саме ризик у вигляді переховування від суду.

Крім того, враховуючи, що судовий розгляд у кримінальному провадженні ще не розпочато, свідки та потерпілі безпосередньо судом не допитувались, суд приходить до переконання про продовження існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_3 на свідків та потерпілого, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, суд вважає доведеним існування ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України вчинення іншого кримінального правопорушення, так як ОСОБА_3 повідомлено про підозру в іншому кримінальному провадженні та на розгляді у Приморському районному суді м.Одеси перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.2 ст.369-2, ч.3 ст.369-2 КК України.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи те, що встановлені ризики, передбачені п.1, п.3 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України, не зникли та продовжують існувати, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.

В частині визначеного розміру застави, суд, з огляду на майновий та сімейний стан обвинуваченого, встановлені в судовому засіданні ризики, обставини інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень та розмір завданої шкоди потерпілому, вважає за можливе зменшити розмір застави, визначений попередньою ухвалою слідчого судді та визначити розмір застави, який буде достатній, відповідати принципу розумності та здатний стримувати можливу протиправну поведінку обвинуваченого, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, у випадку її внесення, до 131 (ста тридцяти одного) розміру прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 396 668 (триста дев`яносто шість тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень.

На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою підлягає задоволенню, так як є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого залишилися з огляду на серйозний характер загрози для суспільного порядку протиправних діянь, їх тяжкості з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, а також тим завданням, які має досягти суд, та може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, що не зможе бути забезпечено застосуванням іншого, більш м`якого запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст.176-178, 181, 194, 314, 315, ст.ст.370-372 КПК України

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 11.10.2025 року, включно, з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Визначити розмір застави в межах 131 (ста тридцяти одного) розміру прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 396 668 (триста дев`яносто шість тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень.

Роз`яснити обвинуваченому, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA 418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,строком до11.10.2025 року, процесуальні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- утримуватись від спілкування з свідками та потерпілим у вказаному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.ч.8, 10, 11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору та уповноваженій службовій особі місця ув`язнення обвинуваченого.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1