Рішення № 129518204, 14.08.2025, Козельщинський районний суд Полтавської області

14.08.2025 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/381/25

Провадження № 2/533/255/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2025 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді - Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Заворотної К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Козельщинської селищної ради про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування,

УСТАНОВИВ:

15 травня 2025 року представниця позивачки ОСОБА_1 - адвокат Юрченко Аліна Валентинівна від імені та в інтересах позивачки звернулася до Козельщинського районного суду Полтавської області зі позовною заявою до відповідача Козельщинської селищної ради про визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування, у якій просила суд:

1) визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 2,3921 умовних кадастрових гектари зі земель колективної власності КСП «Зоря» Приліпської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, яка належала на праві власності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємицею якої є ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та вступила в спадкові права після смерті ОСОБА_2 , проте не оформила право власності на спірну земельну ділянку;

2) визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 0,79 умовних кадастрових гектари зі земель колективної власності КСП «Зоря» Приліпської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, яка належала на праві власності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємицею якої є ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та вступила в спадкові права після смерті ОСОБА_2 , проте не оформила право власності на спірну земельну ділянку;

3) судові витрати залишити за позивачкою.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 20 травня 2025 року цивільну справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 18 червня 2025 року (а.с. 98-100).

06 червня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та заява про застосування строку позовної давності (а.с. 105-119, 120-121).

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 18 червня 2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 14 серпня 2025 року (а.с. 127-128).

У судове засідання 14.08.2025 учасники справи не з`явились, належним чином були повідомлені про місце, дату та час судового розгляду справи.

Представниця позивачки - адвокат Юрченко А.В. подала заяву про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивачки (а.с. 140).

Відповідач Козельщинська селищна рада подала заяву про розгляд справи без участі представника ради (а.с. 145-146).

Згідно зі ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Аргументи сторін

Позиція позивача (а.с. 3-6)

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла баба позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки - ОСОБА_3 .

Після смерті матері позивачка звернулася до Козельщинської державної нотаріальної контори зі заявою про видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки площею 2,3921 га та 0,7900 га, які розташовані на території Приліпської старостинського округу, та які надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у порядку спадкування після померлої ОСОБА_3 , належні ОСОБА_2 .

Представниця позивачки зазначала, що матір позивачки - ОСОБА_3 за життя прийняла спадщину після своєї померлої матері ОСОБА_2 , але не оформила спадкових прав на спірні земельні ділянки у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на них.

25 листопада 1995 року Козельщинською районною радою народних депутатів КСП «Зоря» було видано Державний акт на право колективної власності на землю.

На момент видачі державного акту на право колективної власності на землю ОСОБА_2 була членом КСП, хоча і перебувала на пенсії, однак з невідомих причин вона не була внесена до списку громадян-членів КСП, які мають право на одержання земельної частки (паю).

У подальшому рішенням третьої сесії третього скликання Приліпської сільської ради Козельщинського району Полтавської області від 15.12.1998 задоволено прохання загальних зборів та погоджено передачу 55 га ріллі з резервного фонду Приліпської сільської ради в колективну власність для послідуючого паювання громадян, які в попередні списки не були включені. Однак ОСОБА_2 до списку також не була включена.

На момент видачі Державного акту на право колективної власності на землю у 1995 році ОСОБА_2 була жива та з невідомих причин не була включена в список громадян-членів КСП «Зоря» Козельщинського району Полтавської області.

У списку громадян - членів КСП «Зоря» Козельщинського району Полтавської області, що є додатком № 1 до Державного акту на право колективної власності на землю, ОСОБА_2 не значиться. Також остання відсутня була у додатковому списку згідно з рішенням третьої сесії третього скликання Приліпської сільської ради Козельщинського району Полтавської області від 15.12.1998 про виділення земельної площі з резервного фонду сільської ради для розпаювання КСП «Зоря».

Однак відповідно до довідки від 03.08.2023 № 66, виданої виконавчим комітетом Козельщинської селищної ради, земельні ділянки рілля 2,3921 га за № 81 та сіножаті 0,7900 га за №28 належать ОСОБА_2 та розташовані на території Приліпського старостинського округу Козельщинської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області.

Згідно з записом (№ 300) у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок (паїв) Приліпської сільської ради Козельщинського району Полтавської області ОСОБА_4 передала належну їй в оренду земельну ділянку площею 3,7 га терміном на 10 років. В той час як відомості про номер сертифіката на право власності на земельну ділянку відсутні.

Зі списку пайовиків КСП «Зоря» станом на 15.02.2000, який містить відтиск печатки КСП «Зоря» та підпис голови КСП «Зоря», вбачається, що ОСОБА_2 включена до списку пайовиків під номером 238.

При нормативному обґрунтуванні позову представниця позивачки посилалася на статті 392, 1216-1218, 1225 Цивільного кодексу України, статті 1, 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», пункт 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, постанову Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», постанову Пленуму Верховного суду України № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», абзац 3 частини 1 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність».

Позиція відповідача (а.с. 105-108, 120-121)

У відзиві на позовну заяву Козельщинська селищна рада зазначала, що у доданих копіях документів маються розбіжності у написанні прізвищ, а саме: у позовній заяві зазначено прізвище ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 ); у запиті адвоката до архівного відділу селищної ради та в архівній довідці - « ОСОБА_5 »; у листах Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області - « ОСОБА_5 »; у свідоцтві про смерть - « ОСОБА_5 »; у одній довідці Приліпського старостинського округу - « ОСОБА_5 », а в іншій - « ОСОБА_5 »; у свідоцтві про народження ОСОБА_3 (значиться ОСОБА_3 ), у графі її матері - « ОСОБА_9 », що з юридичної сторони необхідно рахувати як не підтвердження родинних стосунків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а тому є самостійною підставою для відмови у позові. Дані розбіжності у прізвищах підлягають такій процедурі як зміна імені через органи РАЦС для приведення їх до одного єдиного.

З тексту позовної заяви ОСОБА_1 та доданих до позову копій листів Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області вбачається, що ОСОБА_2 в списку громадян-членів КСП «Зоря», а також в додатковому списку, що є додатком до Державного акту на право колективної власності, не значиться. Також їй не реєструвався та не видавався сертифікат на право на земельну частку (пай).

Посилання позивача на те, що ОСОБА_2 була включена до списку пенсіонерів, які раніше працювали у сільськогосподарському виробництві і проживають у сільській місцевості Приліпської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, а отже мають право на земельну частку (пай), не є додатком до Державного акту, а тому юридичної сили не має. Земельні ділянки, що зазначає позивач, не сформовані, кадастрових номерів не мають, у шапці списку зазначено, що це особи, які мають бажання отримати землю.

Відповідач звертав увагу на те, що на даний час майже усі жителі сільської місцевості мають покійних родичів, які колись працювали в колишніх артілях, колгоспах та інших подібних існуючих на той час формах підприємств, оскільки в селах це було єдине місце роботи. Але з цього не слідує те, що зараз потрібно усім бажаючим надати паї за рахунок земельних ділянок, яких фактично немає.

Відповідач уважав, що права позивачки ОСОБА_1 як спадкоємця ніяк не порушені, оскільки це право на частку (пай) не виникло у спадкодавців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Оскільки самі спадкодавці не набули права власності на земельні ділянки згідно зі статтею 125 ЗК України, то у спадкоємця таке право також не виникає.

ОСОБА_1 народилася у с. Глибока Долина, проживала там з бабусею та матір`ю до ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто довше ніж померла бабуся. З 04.03.1998 постійно проживає по даний час у с. Хорішки, а отже про початок розпаювання земель вона знала і повинна була знати з моменту його початку.

До даних правовідносин застосовується цивільне законодавство, що було чинне на той момент, а саме ЦК УРСР 1963 року.

Відповідач уважав, що з моменту видачі державного акта, від якого слід відліковувати перебіг строку позовної давності, до моменту подання позову пройшло більше 29,5 років, а отже позивачкою пропущено встановлений законом трирічний строк позовної давності.

У зв`язку з наведеним відповідач просив суд застосувати до позовних вимог позовну давність та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі у зв`язку із спливом позовної давності та у зв`язку з тим, що спадкодавці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 своє право на частку (пай) у законному порядку не набули, і, відповідно, спадкоємець ОСОБА_1 права на нього теж не має.

При нормативному обґрунтуванні відзиву відповідач посилався на статті 267, 1216, 1218, 1225 Цивільного кодексу України, ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», статтю 24 Закону України «Про державний земельний кадастр», статті 22-23, 79-1, 125-126 Земельного кодексу України, постанову Пленуму Верховного суду України № 17 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», абзац 3 частини 1 Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та правові висновки Верховного суду у справі у справі № 717/641/18 (постанова суду від 05 березня 2021 року), № 933/670/20 (постанова суду від 21 липня 2021 року), у справі № 376/1220/20 (постанова суду від 26 квітня 2022 року), у справі № 143/849/20 (постанова суду від 30 червня 2022 року), у справі № 181/950/17 (постанова суду від 18 грудня 2019 року), у справі № 183/5312/16-ц (постанова суду від 24 березня 2020 року), у справі № 136/1338/20 (у справі від 20 жовтня 2021 року).

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Батьками позивачки ОСОБА_10 є батько ОСОБА_11 та мати ОСОБА_3 , що вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 25 листопада 1965 року (а.с.11).

26 квітня 1987 між ОСОБА_12 та ОСОБА_13 укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу від 26.04.1987 серії НОМЕР_2 (а.с. 11 на звороті). Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_12 ».

Батьками ОСОБА_3 (матері позивачки) є батько ОСОБА_15 та мати ОСОБА_9 , що вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 26 серпня 1950 року (а.с. 11).

08 червня 1958 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_3 укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про одруження від 08.06.1958 серії НОМЕР_4 (а.с. 11 на звороті). Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_3 ».

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 16 березня 2023 року Козельщинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 12).

Відповідно до копії довідки (витяг з по господарської книги за 1991-1995 роки) Приліпської сільської ради від 20.03.2023 № 39 ОСОБА_4 була членом домогосподарства, яке розташоване за адресою: с. Приліпка, Козельщинський район, Полтавська область, особовий рахунок № НОМЕР_6 (а.с. 24).

Згідно з копією довідки від 17.03.2023 № 36, виданої виконавчим комітетом Козельщинської селищної ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , була зареєстрована та постійно проживала в селі Глибока Долина Козельщинського району Полтавської області. До дня її смерті разом з нею були зареєстровані та проживали: дочка ОСОБА_3 та зять ОСОБА_11 (а.с. 24 на звороті).

Довідкою виконавчого комітету Козельщинської селищної ради від 13.08.2025 підтверджено, що ОСОБА_3 (мати позивачки) після смерті своєї матері ОСОБА_2 , а саме з 03.02.1997 фактично вступила у володіння належним їй житловим будинком та земельною ділянкою для обслуговування вказаного будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 142).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого 24 листопада 2014 року виконавчим комітетом Хорішківської сільської ради Козельщинського району Полтавської області (а.с. 10 на звороті).

Згідно з довідкою Приліпської сільської ради Козельщинського району Полтавської області від 27.04.2015 № 76/02-30 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на день своєї смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована та проживала у селі Глибока Долина Козельщинського району Полтавської області (а.с. 19 на звороті).

За своє життя ОСОБА_3 склала заповіт, що підтверджується його копією (а.с. 17 на звороті) та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а.с. 22).

Відповідно до копії заповіту, посвідченого секретарем Приліпської сільської ради Козельщинського району Полтавської області 22 листопада 2006 року та зареєстрованого у реєстрі за № 241, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповіла усі свої права та обов`язки, які належали їй на момент складення цього заповіту, а також ті права та обов`язки, які належали б їй у майбутньому, та усе її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, доньці ОСОБА_1 (а.с. 17 на звороті).

20.05.2015 ОСОБА_1 звернулася до Козельщинської державної нотаріальної контори зі заявою про прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_3 (а.с. 18 на звороті), що також підтверджується копією витягу від 20.05.2015 про реєстрацію у Спадковому реєстрі спадкової справи (а.с. 19).

12 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Козельщинської державної нотаріальної контори зі заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_3 на спадкове майно, яке складається зі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка розташована на території колишньої Приліпської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, належної ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщину після якої прийняла ОСОБА_3 , але не оформила своїх спадкових прав, яке вона прийняла (а.с. 18).

Постановою державного нотаріуса Козельщинської державної нотаріальної контори Курочкіна О.О. від 12 квітня 2024 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки площею 2,3921 гектари та 0,7900 гектари, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Приліпського старостинського округу Козельщинської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, у порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 її матері - ОСОБА_3 , належні ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщину після якої прийняла її дочка - ОСОБА_3 , але не оформила своїх спадкових прав, за відсутністю документів, які засвідчують право власності ОСОБА_2 на ці земельні ділянки (а.с. 16 (на звороті) - 17).

З цієї ж постанови вбачається, що на майно померлої ОСОБА_3 Козельщинською державною нотаріальною конторою Полтавської області 20 травня 2015 року заведена спадкова справа № 158/2015. Єдиною спадкоємницею, яка прийняла спадщину є дочка померлої ОСОБА_1 за заповітом, посвідченим Приліпською сільською радою Козельщинського району Полтавської області 22 листопада 2006 року за реєстром № 241, спадкове майно є особистою власністю померлої, пережившого подружжя немає, інших спадкоємців не має.

Спадкова справа на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 не відкривалася. Єдиною спадкоємницею, яка фактично шляхом спільного проживання з ОСОБА_2 у належному їй житловому будинку до дня її смерті прийняла після неї спадщину, є її дочка - ОСОБА_3 .

3 постанови також вбачається, що ОСОБА_1 має всі підстави для успадкування земельних ділянок площею 2,3921 гектари та 0,7900 гектари, наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Приліпського старостинського округу Козельщинської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, але за умови, що будуть подані документи, які засвідчують право власності ОСОБА_2 на ці земельні ділянки.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Козельщинської селищної ради від 03.08.2023 № 66 земельні ділянки, які належали померлій ОСОБА_2 , дійсно розташовані на території Приліпського старостинського округу Козельщинської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, а саме: рілля - 2,3921 га за № 81 та сіножаті - 0,7900 га за № 28 (а.с. 25).

На викопіюванні земельної ділянки, яка виділялась згідно зі списком до Державного акту на право постійного користування землею, виданого колективному сільськогосподарському підприємству «Зоря», позначено земельні ділянки площею 2,3921 га - рілля рахується під № 81, площею 0,79 га - сіножаті рахується під № 28, які виділялися громадянці ОСОБА_2 . На даний час земельні ділянки знаходяться в оренді ТОВ «Агротехнологія» як незатребувані земельні частки (паї) (а.с. 13-15).

Відповідно листа відділу № 5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря» Козельщинського району Полтавської області, що є додатком до державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ №000929, зареєстрованого 25.11.1995 за № 6 та виданого сільськогосподарському підприємству «Зоря», ОСОБА_2 не значиться (а.с. 15 на звороті). З цього ж листа вбачається, що у списку громадян - членів КСП «Зоря», який є додатком до рішення третьої сесії третього скликання Приліпської сільської ради Козельщинського району Полтавської області від 15.12.1998, ОСОБА_2 не значиться.

Згідно з Книгою реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Козельщинською районною державною адміністрацією, ОСОБА_2 сертифікат на право на земельну частку (пай) по КСП «Зоря» Приліпської сільської ради Козельщинського району Полтавської області не реєструвався та не видавався (а.с. 16).

Відповідно до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку не видавався та не реєструвався.

Рішенням третьої сесії третього скликання Приліпської сільської ради Козельщинського району Полтавської області від 15.12.1998 «Про виділення земельної площі із резервного фонду сільської ради для розпаювання КСГП «Зоря»» вирішено передати у колективну власність земельну площу з резервного фонду сільської ради площею 55 га для послідуючого паювання громадян членів КГСП, які в попередні списки на паювання не були включені (а.с. 25 на звороті).

Зі списку громадян, членів КГСП, які претендують на земельну частку (пай), що є додатком до рішення сесії сільської ради від 15.12.1998, вбачається, що ОСОБА_2 не була внесена до даного списку (а.с. 26).

Згідно з державним актом на право колективної власності на землю серії ПЛ 000929 від 28.11.1995, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 6, цей державний акт видано Приліпською сільською радою народних депутатів Козельщинського району Полтавської області колективному сільськогосподарському підприємству «Зоря», місцезнаходження якого: с. Приліпка, у тому, що вказаному власнику землі передано у колективну власність 1422,3 гектарів землі у межах згідно з планом, землю передано у колективну власності для виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до рішення Козельщинської районної ради народних депутатів від 11.05.1995 (а.с. 26 (на звороті) - 28).

У списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря» Козельщинського району, що є додатком до Державного акту № 1, ОСОБА_2 не значиться (а.с. 28 (на звороті) - 32).

Відповідно до довідки архівного відділу Кременчуцької районної військової адміністрації Полтавської області в архівних документах, які передані на постійне зберігання колгоспом «Зоря» с. Приліпка Козельщинського району Полтавської області, відомостей щодо виключення ОСОБА_4 з членів колгоспу не виявлено (а.с. 33).

Згідно з архівною довідкою від 24.09.2024 № 01-07/150, виданою Комунальною установою Об`єднаний трудовий архів Козельщинської селищної ради на підставі особових рахунків колгоспників та книг обліку праці колгоспників сільськогосподарської артілі ім. Хрущова та колгоспу «Зоря» с. Приліпка Козельщинського району Полтавської області, ОСОБА_4 працювала в сільськогосподарській артілі ім. Хрущова з 1950 року по 1957 рік, а в колгоспі «Зоря» з 1958 року по 1964 рік (а.с. 33 (на звороті) - 46, 133-134).

Відповідно до копії книги записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Приліпської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, яка передбачає порядок реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), під № 300 зареєстровано орендодавця - ОСОБА_4 , розмір оренди 3,7 гектари строком на 10 років (а.с. 49-50).

У списку пайовиків КСП «Зоря» станом на 15.02.2000 (а.с. 50 (на звороті) -55) під № 238 містяться відомості про пайовика « ОСОБА_4 » (а.с.53).

Відповідно до списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря» Козельщинського району (а.с. 56-60) під № 188 зазначена ОСОБА_3 (а.с.58), а під № 337 - ОСОБА_4 (а.с. 60).

Відповідно до протоколу загальних зборів КСП «Зоря» Козельщинського району Полтавської області про розгляд проєкту роздержавлення і приватизації земель від 14.02.1995 загальними зборами КСП вирішено схвалити проєкт роздержавлення і приватизації земель КСП «Зоря», яким визначено межі і площі земель (а.с. 80 на звороті), а саме: колективної власності - 1422,3 га, з яких підлягає приватизації - 1333,7 га та загального користування - 88,6 га.

Згідно з протоколом № 5 загальних зборів членів колгоспу «Зоря» Козельщинського району Полтавської області від 10.11.1992 члени колгоспу одноголосно вирішили в зв`язку з прийняттям Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» та, керуючись постановою Верховної Ради України від 14 лютого 1992 року «Про введення в дію Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», реорганізувати колгосп «Зоря» в колективне сільськогосподарське підприємство «Зоря», яке є правонаступником колгоспу з усіма його правами і обов`язками з колективною власністю на землю (а.с. 79 на звороті).

Рішенням 4 сесії 12 скликання Приліпської сільської ради народних депутатів Козельщинського району Полтавської області від 25.03.1995 «Про розгляд проекту роздержавлення і приватизація земель КСП «Зоря» в межах Приліпської сільської ради Козельщинського району Полтавської області» вирішено:…(2) затвердити списки осіб, які мають право на одержання орендної земельної частки; (3) схвалити проєкт роздержавлення і приватизації земель КСП «Зоря», яким визначено межі і площі земель, а саме: колективної власності - 1422,3 га, з яких підлягає приватизації - 1333,7 га та загального користування - 88,6 га…. (а.с. 81).

Рішенням четвертої сесії двадцять другого скликання Козельщинської районної ради народних депутатів від 11.05.1995 «Про затвердження проекту роздержавлення та приватизації земель колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря» на території Приліпської сільської ради народних депутатів» затверджено проєкт роздержавлення і приватизації земель колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря», яким визначено межі і площі земель (а.с. 82-83).

У списку пенсіонерів, які проживають на території Приліпської сільської ради і працювали в колгоспі «Зоря» (а.с. 72 (на звороті) - 76) під № 144 значиться ОСОБА_9 , яка працювала на посаді «різноробоча» (а.с. 75 на звороті).

Застосовані судом норми права

Частинами першої та другої статті 524 Цивільного кодексу Української РСР (у редакції, чинній станом на дату відкриття спадщини після померлої ОСОБА_2 ) передбачено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу Української РСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу Української РСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Згідно зі частиною першою статті 529 Цивільного кодексу Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

У статті 548 Цивільного кодексу Української РСР зазначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР).

За ст. 561 ЦК УРСР свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

ЦК УРСР від 18.07.1963 року не було встановлено граничного строку, за спливом якого спадкоємцеві не може бути видане свідоцтво про право на спадщину.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України - у чинній редакції).

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).

За ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом… Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку .

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Статтею 13 цього ж Закону встановлено, що нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк, визначений у договорі оренди земельної ділянки, але не довше, до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв`язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов`язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.

У разі якщо до 1 січня 2028 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

Договір оренди земельної ділянки, сформованої з невитребуваної земельної частки (паю), укладений відповідно до частини третьої цієї статті, у разі переходу такої земельної ділянки у комунальну власність припиняється через два роки з дня державної реєстрації права комунальної власності на неї (крім випадків, коли цим договором передбачено його припинення раніше).

За позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).

Частиною дев`ятою статті 5 Земельного кодексу України (тут та надалі - в редакції, чинній на момент розпаювання) визначено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Згідно зі частиною сьомою статті 6 Земельного кодексу України загальний розмір обчисленої площі поділяється на кількість осіб, які працюють у сільському господарстві, пенсіонерів, які раніше працювали у сільському господарстві і проживають у сільській місцевості, а також осіб, зайнятих у соціальній сфері на селі.

За змістом статей 22, 23 Земельного кодексу України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами Цивільного кодексу України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Пунктом 2. 3 Указу Президента України від 10.11.1994 № 666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» (чинного станом на дату розпаювання у цій справі) було встановлено: кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному виразі. Встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.

Згідно з пунктами 1, 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цих прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до п. 4.14 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є дочкою померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 та, відповідно, онукою померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Такий факт доводиться сукупність наданих позивачкою та досліджених судом доказів: копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 , свідоцтва про народження ОСОБА_13 (а.с. 11), свідоцтва про брак ОСОБА_3 , свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_13 (а.с. 11 - зворот); копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2 (а.с. 12); довідки виконавчого комітету селищної ради (а.с. 24 - зворот).

Той факт, що у таких документах містяться певні розбіжності у написанні власних імен ( ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ) не спростовує факт родинних відносин між позивачкою та померлими її матір`ю та бабою. Наявність помилок, пов`язаних зі масовим застуванням русизмів на початку ХХ сторіччя, є розповсюдженим явищем, яке не може бути перешкодою для реалізації громадянами України їхніх прав, пов`язаних зі спадкуванням після померлих родичів.

Доводи відповідача про те, що такі розбіжності підлягають виправленню через застосування процедури зміни імені через органи ДРАЦС є безпідставними, оскільки неможливо змінити особисте ім`я особи, що померла, в адміністративному порядку.

Позовні вимоги про визнання успадкованого права на земельну частку (пай) є ефективним способом захисту прав, здатним справедливо та без занадто обтяжливих для позивачки судових процедур вирішити цивільну справу. Заявлення окремої вимоги про встановлення факту родинних відносин не здатне саме по собі забезпечити захист прав позивачки. При розгляді справи про визнання за позивачем успадкованого права встановлення родинних відносин чи обсягу успадкованого майна є передусім питаннями доведення відповідних обставин, які суд вирішує в мотивувальній частині свого рішення. Заявлення вимоги про встановлення факту родинних відносин та, як наслідок, зазначення у резолютивній частині судового рішення про таке встановлення, на думку суду, не є необхідним.

Про наявність сумнівів у підтвердження родинних відносин між позивачкою та її матір`ю та бабою не зазначено й у постанові нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину. Перешкодою для видачі свідоцтва про право на спадщину, виходячи зі змісту постанови нотаріуса, є відсутність правовстановлюючих документів та частки (паї), а не розбіжності у написанні прізвищ та імен померлих спадкодавців у різних документах.

Позивачка ОСОБА_1 є спадкоємицею за заповітом після померлої матері ОСОБА_3 . Спадщину у порядку та у строки, визначені ст. 1269, 1270 ЦК України прийняла шляхом подання до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини письмової заяви про прийняття спадщини (а.с. 18 зворот).

У свою чергу ОСОБА_3 (мати позивачки) є спадкоємицею за законом першої черги (ст. 529 ЦК УРСР) після своє матері ОСОБА_2 (баби позивачки). Спадщину прийняла на підставі п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (фактично вступила в управління або володіння спадковим майном). Такий факт не оспорювався відповідачем.

На час розпаювання землі колишнього КСП «Зоря» баба позивачки - ОСОБА_2 була пенсіонеркою та мало право брати участь у розпаюванні на підставі п. 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» як пенсіонер, який раніше працював у КСП і залишався членом зазначеного підприємства. Доказів виключення ОСОБА_17 з числа членів КСП «Зоря» матеріали справи не містять, відповідачем такі докази не надано. ОСОБА_19 числиться у списку пенсіонерів КСП «Зоря» (а.с.75 зворот), у списку пайовиків КСП «Зоря» (а.с. 53) та у списку громадян - членів КСП «Зоря» (а.с. 60).

Старостою та посадовою особою відділу земельних ресурсів виконавчого комітету Козельщинської селищної ради підтвержено, що ОСОБА_2 виділялися земельні ділянки на підставі списку до Державного акту, виданого КПС «Зоря». На даний час земельні ділянки перебувають в оренді ТОВ «Агротехнологія» як невитребувані земельні частки (паї) (а.с. 13, 25)

Сукупність наведених доказів свідчить про те, що ОСОБА_2 брала участь у розпаюванні паїв КСП «Зоря» як член підприємства та пенсіонер, розпаювання відбувалося з урахуванням її права на частку (пай), їй було виділено такі частки (паї), які наразі як невитребувані перебувають в оренді.

Зважаючи на дату смерті ОСОБА_2 (1997 рік) та період розпаювання (1995-1998), очевидним є те, що вона не встигла юридично оформити своє право на земельні частки (паї) шляхом отримання відповідних сертифікатів.

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах роз`яснював, що особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування у числі членів колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання колективним сільськогосподарським підприємством цього акта.

Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього - додатку до державного акту на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів колективного сільськогосподарського підприємства з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку.

Підсумовуючи встановлене судом слід дійти висновку, що ОСОБА_2 набула право на земельні паї, оскільки: 1) перебувала у числі членів колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання; 2) була включена до списку пайовиків КСП «Зоря», який затверджено зборами пайовиків КСП «Зоря» та погоджений комісією з питань паювання; 3) сільськогосподарським підприємством було одержано державний акт на право колективної власності на землю; 4) ОСОБА_2 як пайовику було виділено земельні частки (паї); 5) на даний час такі паї перебувають у статусі невитребуваних та орендуються суб`єктом господарювання.

Позивачка як спадкоємиця має законні підстави для успадкування прав на земельні частки (паї) розміром 2,3921 та 0,79 умовних кадастрових гектари зі земель колективної власності КСП «Зоря» Приліпської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, які належали ОСОБА_2 , спадкоємицею якої є ОСОБА_3 , що вступила у спадкові права після смерті ОСОБА_2 , проте не оформила право на спадщину на успадковані паї.

Право на паї належало спадкодавицям на момент відкриття спадщини і не припинилося внаслідок їх смерті.

Позивачка належним чином оформити свої спадкові права у нотаріальному порядку не має можливості, оскільки відсутні правовстановлюючі документи, які б посвідчували право спадкодавця на вказані земельні частки (паї) - сертифікат на земельну частку (пай).

У такому разі належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємця до суду з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування.

Оскільки позивачка являється єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину після померлої матері, яка в свою чергу прийняла спадщину після баби позивачки, визнання права на земельну частку (пай) не порушує права інших осіб, у тому числі відповідача, і іншим шляхом вирішити спір про право у позасудовому порядку неможливо, суд приходить до переконання, що позовну заяву слід задовольнити.

Доводи відповідача про те, що обидві спадкодавиці не набули своє право на земельну частку (пай) у законному порядку є безпідставними. Відповідачем не спростовано, що у списках пайовиків, членів КПС «Зоря», довідках, викопіюваннях (а.с. 13, 25, 33 (зворот), 50-53, 56-60, 72-76) йдеться мова про іншу особу, а не бабу позивачки. Відповідачем не спростовано факт участі ОСОБА_2 у розпаюванні КСП «Зоря» як пенсіонерки. Факт її виключення зі членів КСП не доведено. Жодним чином не пояснено, які існували інші підстави для передання ОСОБА_2 паїв, про які йдеться у довідці (а.с. 25), аніж як на підставі розпаювання КСП «Зоря».

Суперечливими є й доводи відповідача про застосування строку позовної давності до позовних вимог. З одного боку відповідач уважає, що такі вимоги є безпідставними, з іншого - просить суд застосувати строк позовної давності, що є взаємовиключними вимогами.

Про застосування позовної давності відповідач може просити виключно у випадку, коли позовні вимоги є обґрунтованими, законними та підставними, але заявлені після спливу встановленого законом строку позовної давності, тобто є задавненими.

Відповідач не визначився зі своєю позицією, чи то позовні вимоги безпідставні, чи вони задавнені.

Разом з тим, оскільки суд уважає позовні вимоги підставними та обґрунтованими, то, розглядаючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності, висновує таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 належить право на земельні частки (паї) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Зоря», розміром 2,3921 та 0,79 умовних кадастрових гектара без визначення меж цих часток в натурі (на місцевості). Рішення, за яким ОСОБА_2 стала власником майнових прав, прийнято за її життя.

Право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акту про право колективної власності, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай). Це право є непорушним та підлягає захисту без обмеження строком позовної давності.

З цих підстав суд не застосовує до спірних правовідносин строк позовної давності, про застосування якого просив відповідач, оскільки померла особа ОСОБА_2 набула за життя право на належну їй земельну частку (пай), та у її спадкоємців не було жодних підстав сумніватися у тому, що таке право не визнається органом місцевого самоврядування.

Ствердження відповідача, що для позивачки відлік строку позовної давності розпочався з 28.12.1995 є безпідставним, адже вона успадкувала майнове право від своє матері, яка померла пізніше.

Позивачка як спадкоємець права на земельну частку (пай) може реалізувати своє право на оформлення права власності на успадковане майно без обмеження строком позовної давності, оскільки вчасно прийняла спадщину після своєї матері, яка у свою чергу прийняла спадщину після смерті своєї матері (баби позивачки), а отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину чи іншого правовстановлюючого документа (рішення суду) не обмежене законом жодними строками.

Такі висновки суду цілком відповідають висновкам Верховного суду у справах № 540/110/18 (постанова від 03.11.2021).

Посилання відповідача на висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах № 933/670/20, № 376/1220/20, № 143/849/20, № № 136/1338/20 є безпідставними, оскільки у зазначених справах та у справі, яка розглядається, різні фактичні обставини. У наведених відповідачем справах позивачі не були включені до списку осіб, доданого до державного акту на право колективної власності на землю, та за життя право на земельну частку (пай) не отримували, натомість у даній справі - особа пайовик не тільки була включена до списку пайовиків КСП, брала участь у розпаюванні, але й отримала належні їй частки (паї) у певних розмірах умовних кадастрових гектарів. У наведеній відповідачем справі № 717/641/18 судами встановлено факт смерті спадкодавця до моменту отримання Державного акту на право колективної власності на землю. У справах № 181/950/17, 183/5312/16 у задоволенні позовів відмовлено з тих підстав, що вимоги пред`явлені не до всіх осіб, що мали б відповідати за позовом. Отже наведені відповідачем висновки Верховного суду не є релевантними до обставин даної справи.

Підсумовуючи встановлене суд висновує, що позивачка як спадкоємиця не позбавлена права на оформлення невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), які вона успадкувала, до 01 січня 2028 року у порядку, визначеному ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Суд уважає, що позовні вимоги позивачки є обґрунтованими, законними та підставними, а строк на захист свого права нею не пропущено, тому позов суд задовольняє у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Зважаючи на позицію позивачки щодо покладення судових витрат на неї, суд не здійснює розподіл судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. 76, 81, 247, 263-265, 354-355 ЦПК України, нормами матеріального права, наведеними у мотивувальній частині рішення, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Козельщинської селищної ради про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування право на земельну частку (пай) розміром 2,3921 умовних кадастрових гектари зі земель колективної власності КСП «Зоря» Приліпської сільської ради Козельщинського району Полтавської області.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування право на земельну частку (пай) розміром 0,79 умовних кадастрових гектари із земель колективної власності КСП «Зоря» Приліпської сільської ради Козельщинського району Полтавської області.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання через Козельщинський районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строку на апеляційне оскарження на нього не буде подано апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ; тел.: НОМЕР_9 ).

Представник позивача: адвокат Юрченко Аліна Валентинівна (адреса: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_10 ; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_9 ; тел.: НОМЕР_11 ).

Відповідач: Козельщинська селищна рада (місцезнаходження: вул. Остроградського, буд. 75/15, селище Козельщина, Кременчуцький район, Полтавська область, 39100; ідентифікаційний код 21063513; електронна пошта: kozrada-31163@ukr.net).

Повне рішення складено та підписано суддею 14 серпня 2025 року без проголошення.

Суддя В.П. Козир