Рішення № 129517059, 13.08.2025, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/2515/24

Номер провадження 2-о/289/27/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2025 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Кириленка О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Науменко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб - Радомишльської міської ради Житомирської області, ОСОБА_2 , про встановлення факту батьківства,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулася до суду із вказаною заявою, в якій просить встановити факт батьківства ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Меделівка Радомишльського району Житомирської області, відносно ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Меделівка Радомишльського району Житомирської області.

В обґрунтування заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 та вона має намір успадкувати майно останнього, однак не може документально підтвердити батьківство ОСОБА_3 так як у свідоцтві про народження заявниці батько зазначений згідно заяви матері.

Заявниця у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала з підстав зазначених в заяві, однак в останнє судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, в якій просить провести розгляд справи без її участі.

Заінтересовані особи також в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, однак від заінтересованої особи ОСОБА_2 надійшла заява, в якій він просить розглянути справу без його участі та зазначив, що ОСОБА_3 був батьком ОСОБА_1 .

В судовому засіданні 18.03.2025 свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що ОСОБА_3 проживав разом з її тіткою ОСОБА_6 , однак в шлюбі з нею не перебував і вони мали троє дітей, однією з яких є заявниця. З розмов з ОСОБА_3 їй відомо, що заявниця є його дочкою.

Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що є сусідкою заявниці та їй відомо те, що ОСОБА_3 проживав з ОСОБА_6 з 1973 року у цивільному шлюбі та у них було троє дітей. ОСОБА_3 за життя називав заявницю своєю дочкою, та у шлюбних відносинах, окрім як з ОСОБА_6 не перебував.

Свідок ОСОБА_8 надала показання, згідно яких підтвердила те, що ОСОБА_3 був батьком заявниці та він не перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 .

Заслухавши пояснення заявниці, свідків, вивчивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що заявниця народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками є: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , підстава запису відомостей про батька - заява матері від 08.01.1975 (а.с. 5, 6-7, 8).

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть від 16.07.2003 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_3 належить земельна ділянка, площею 2,0972 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Мірчанської сільської ради Радомишльського району Житомирської області (а.с. 31).

Згідно довідки виданої 15.08.2024 за №385 Мірчансько-Меньківським старостинським округом Радомишльської міської ради Житомирської області ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Крім померлого ОСОБА_3 в цьому житловому будинку разом з ним були зареєстровані на час смерті та протягом шести місяців ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 . Спадщину в шестимісячний строк прийняла ОСОБА_1 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном (а.с. 11).

З матеріалів справи, а саме довідок вищевказаного старостинського округу встановлено, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 спільно проживав однією сім`єю із ОСОБА_6 з 1972 року, вели спільне господарство та під час проживання у них ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася спільна дочка ОСОБА_4 . ОСОБА_3 визнавав ОСОБА_4 за свою доньку, проявляв батьківську турботу відносно неї, утримував її (а.с. 12, 13).

З листа нотаріуса від 04.11.2024 вбачається, що заявниці рекомендовано звернутися до суду з питанням встановлення факту визнання батьківства, а саме, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 визнавав своє батьківство відносно неї (а.с. 14).

Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, в тому числі, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 130 СК України, заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині 3 ст. 128 цього Кодексу.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в постанові № 3 від 15.05.2006 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" (п. 3) оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК України, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС України, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини.

Пленум Верховного Суду України в постанові №5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" п. 15 роз`яснив, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з урахуванням обставин, передбачених ст. 53 Кодексу про шлюб та сім`ю України.

Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми КпШС України, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства позивачем та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Оскільки датою народження заявниці є 1974 рік, тому необхідно застосовувати відповідні норми КпШС України.

Згідно із ч. 2 та ч. 3 ст. 53 КпШС України, в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття.

Заявниця має намір встановити факт батьківства з метою оформлення спадщини після смерті батька, однак перешкодою в цьому є те, що в її свідоцтві про народження запис в графі «батько» зроблений за заявою матері.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України», яка діяла на час виникнення правовідносин у даній справі, згідно зі ст. 53 КпШС України підставою для встановлення батьківства (факту батьківства) може бути не сам по собі факт біологічного походження дитини, а фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої або спільне її виховання чи утримання, або ж докази, що достовірно підтверджують визнання особою батьківства. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставини, характерних для сімейних відносин (проживання в одному житловому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття. Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері, так і після народження дитини.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 "положення про встановлення батьківства, викладені у ч. 3 ст. 53 КпШС України, дають підстави для визнання ознаками сім`ї фактичних шлюбних відносин".

Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.

Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір`ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї.

Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц (провадження № 61-4163св18), у постанові Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 641/9147/15-ц (провадження № 61- 26210св18), у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 225/6301/15-ц (провадження № 61-30047св18).

Отже, з огляду на вищезазначене, беручи до уваги всі обставини справи, докази, надані заявницею та безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за № 55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Згідно ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст. 258, 259, 263, 268, 293, 294, 315, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), за участю заінтересованих осіб - Радомишльської міської ради Житомирської області (місцезнаходження: Соборний майдан, 12, м. Радомишль, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12201, код ЄДРПОУ 25923935), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), про встановлення факту батьківства - задовольнити повністю.

Встановити факт батьківства ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Меделівка Радомишльського району Житомирської області, відносно ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Меделівка Радомишльського району Житомирської області.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Олег КИРИЛЕНКО