Рішення № 129515821, 04.08.2025, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3204/25

провадження №: 2/398/2175/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"04" серпня 2025 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді Голосеніної Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Шаповал І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олександрії справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Санфорд Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту та страхування № Z62.21653.005493289 від 17.07.2019 у розмірі 52140,71 грн.

Позов обґрунтований тим, що 17.07.2019 між ПАТ «Ідея Банк», ОСОБА_1 та ТОВ «Нью Файненс Сервіс» було укладено змішаний договір, який поєднує в собі елементи кредитного договору та договору страхування № Z62.21653.005493289.

На виконання цього договору ПАТ «Ідея Банк» надало ОСОБА_1 35306,00 грн кредиту, зокрема за рахунок кредиту сплатило на користь ПрАТ «СК «ПЗУ Україна Страхування Життя» страховий платіж від імені ОСОБА_1 у розмірі 4605,13 грн.

16.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» було укладено договір факторингу № 16/11-23, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Сонаті» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за договором кредиту та страхування № Z62.21653.005493289 від 17.07.2019.

29.12.2023 між ТОВ «ФК «Сонаті» та ТОВ «Санфорд Капітал» було укладено договір факторингу № 29/12-23, відповідно до умов якого до ТОВ «Санфорд Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за договором кредиту та страхування №Z62.21653.005493289 від 17.07.2019.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором кредиту та страхування № Z62.21653.005493289 від 17.07.2019 станом на 16.11.2023 заборгованість становить 52140,71 грн, з яких: заборгованість за основним боргом 35306,00 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 16834,71 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором кредиту та страхування № Z62.21653.005493289 від 17.07.2019 у розмірі 52140,71 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн., витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 7200,00 грн. та витрати на оплату послуг поштового зв`язку.

Ухвалою від 26.06.2025 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просить розглянути справу без участі представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність, а також відзиву не подав.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

За таких обставин, у відповідності до ч.1ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до такого висновку.

Судом встановлено, що 17 липня 2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування №Z62.21653.005493289.

Кредитний договір був підписаний позичальником власноручно.

Відповідно до розділу1 кредитного договору, банк надає позичальнику споживчий кредит в сумі 35306,00 грн, включаючи витрати на страховий платіж, а позичальник зобов`язується повернути кредит разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості).

Згідно з п.п. 1.4, 1.6 договору кредиту та страхування, сторони погодили, що строк кредитування становить 60 місяців, дата повернення кредиту- 17.07.2024.

Відповідно до п.п. 1.3, 1.8 договору кредиту та страхування позичальник за користування кредитом сплачує банку річну змінювану процентну ставку, яка на день укладання кредитного договору становила 15.00% річних. Змінювана процентна ставка визначається як змінна частина ставки у розмірі 9,5 %, збільшена на маржу банку у розмірі 5,5 %.

Одночасно з укладенням кредитного договору позичальник уклала з ПрАТ «СК «ПЗУ Україна Страхування Життя», від імені якого виступало ТОВ «Нью Файненс Сервіс», договір добровільного страхування життя від 17.07.2019№Z62.21653.005493289. Розмір страхового внеску за цим договором страхування становить 4605,13 грн. Вигодонабувачем за цим договором страхування є АТ «Ідея Банк».

Після укладення договору кредиту та страхування банк свої зобов`язання виконав і перерахував на банківський поточний рахунок позичальника грошові кошти в сумі 35306,00 грн, з яких був сплачений на рахунок ПрАТ «СК «ПЗУ Україна Страхування Життя» страховий платіж від імені позичальника в сумі 4605,13 грн, що підтверджується ордером-розпорядженням № 1 та ордером-розпорядженням № 2 від 17.07.2019.

У подальшому відповідачка не виконала свої зобов`язання з повернення суми кредиту разом з процентними платежами. Строк, на який було надано кредит за договором, сплив 17.07.2024. Після закінчення строку кредиту кредитор не здійснював нарахування процентів за користування кредитними коштами.

У зв`язку із зазначеним, станом на 16.11.2023 сформувалася наступна заборгованість позичальника перед банком за договором: заборгованість за основним боргом в сумі 35306,00 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 16834,71 грн, що разом складає52140,71 грн.

Станом на 17.07.2024 розмір заборгованості за основним боргом і відсотками не змінилася.

16 листопада 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» укладено договір факторингу № 16/11-23, у відповідності до умов якого АТ «Ідея Банк» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» належне йому право вимоги до відповідачки коштів, право на одержання яких належало АТ «Ідея Банк», а ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» прийняло права вимоги та в їх оплату зобов`язалось передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах, визначених цим договором. За п. 5.1 договору факторингу права вимоги вважаються такими, що перейшли від АТ «Ідея Банк» до ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті», саме в день підписання сторонами друкованого реєстру боржників та договору за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно», за умови виконання ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» зобов`язань, передбачених п. 4.1 цього договору.

Згідно з п. 4.1 договору факторингу, ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» зобов`язалось сплатити АТ «Ідея Банк» суму фінансування у розмірі 2795777,00 грн шляхом перерахунку 100 % вказаної суми на рахунок АТ «Ідея Банк» протягом трьох робочих днів після отримання реєстру боржників в електронному вигляді засобами корпоративного зв`язку та підписання сторонами акта приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді, друкованого реєстру боржників, договору за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно».

16.11.2023 сторони договору факторингу підписали друкований реєстр боржників № 1 за договором факторингу № 16/11-23 від 16.11.2023.

Відповідно до витягу з друкованого реєстру боржників № 1 від 16.11.2023 до договору факторингу № 16/11-23 від 16.11.2023ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором №Z62.21653.005493289 від 17.07.2019 у розмірі заборгованості за основною сумою боргу 35306,00 грн та на суму заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками16834,71грн.

Платіжною інструкцією від 17.11.2023 № 608 підтверджується перерахування фактором ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» клієнту АТ «Ідея Банк» коштів, визначених п. 4.1 договору факторингу.

29грудня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» та ТОВ «Санфорд Капітал» укладено договір факторингу №29/12-23, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» відступило ТОВ «Санфорд Капітал» належне йому право вимоги до відповідачки коштів, право на одержання яких належало ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті», а ТОВ «Санфорд Капітал» прийняло права вимоги та в їх оплату зобов`язалось передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» за плату та на умовах, визначених цим договором. За п. 5.1 договору факторингу права вимоги вважаються такими, що перейшли від ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» до ТОВ «Санфорд Капітал» з моменту підписання сторонами цього договору.

Відповідно до витягу з друкованого реєстру боржників № 1 до договору факторингу №29/12-23 від 29.12.2023 ТОВ «Санфорд Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором №Z62.21653.005493289 від 17.07.2019 у розмірі заборгованості за основною сумою боргу 35306,00грн та на суму заборгованості за відсотками16834,71грн.

Частинами 1, 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинитися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до положень ч. 1, ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1, ч.2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ч. 1ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За вимогами частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.ст.525, 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною першою ст.530ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як встановлено у ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність виникнення у позивача права вимоги до відповідачки за договором кредиту та страхування № Z62.21653.005493289 від 17.07.2019 у розмірі 52140,71 грн., з яких 35306,00 грн. - заборгованість за основним боргом; 16834,71 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог, враховуючи вимоги ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідачки слід стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу, що передбачено п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Витрати позивача на правничу допомогу складають 7200,00 грн. і підтверджуються наступними доказами: договором про надання правничої допомоги № 1/04 від 01.04.2024, укладеним між ТОВ «Санфорд Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС», актом приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 5 від 05.05.2025, з якого встановлено, що ТОВ «Санфорд Капітал» передало, а Адвокатське об`єднання «Альянс ДЛС» отримало в роботу реєстр прав вимоги щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором та останнє надало послуги з проведення юридичного та фінансового аналізу боржника, складання, підписання та подання до суду позовної заяви про стягнення заборгованості з боржника, реєстром боржників від 01.04.2025, ордером серії АЕ № 1310920 від 19.08.2024, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП № 3332, виданим Маслюженку М.П.

Визначений позивачем розмір витрат на правничу допомогу адвоката відповідає умовам договору про надання правничої допомоги, доказам щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, відповідачкою не заперечується.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.

Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Відповідачка не висловила заперечень щодо розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, те, що позов задоволено повністю, з відповідачки слід стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 7200,00 грн.

Окрім того, зі списку згрупованих відправлень від 22.05.2025 та опису вкладення встановлено, що ТОВ «Санфорд Капітал» на виконання вимог ст.ст.43, 177ЦПК України направило на поштову адресу відповідачки пакет документів, зокрема позовну заяву та додатки до неї. Плата за пересилання документів становить 55,00 грн, що підтверджується списком згрупованих відправлень та фіскальним чеком від 22.05.2025.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Оскільки надіслання позовної заяви з додатками відповідачці є обов`язком позивача у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет, то суд вважає, що витрати позивача на пересилання відповідачці позовної заяви з додатками в сумі 55,00 грн. є процесуальними витратами, які відповідно до ст.141ЦПК України підлягають стягненню з відповідачкина користь позивача.

Керуючись ст.ст.7, 8, 12, 13, 141, 258-259, 264-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» заборгованість за договором кредиту та страхування № Z62.21653.005493289 від 17.07.2019 у розмірі 52140 (п`ятдесят дві тисячі сто сорок) грн 71коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» витрати зі сплати судового збору у розмірі2422,40 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7200,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» витрати на оплату послуг поштового зв`язку у розмірі 55,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 04 серпня 2025 року.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», код ЄДРПОУ: 43575686, адреса: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, 5-й поверх, прим. 68, 69.

Представник позивача: адвокат Маслюженко Микола Павлович, РНОКПП невідомий, адреса: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, офіс 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Голосеніна