Ухвала суду № 129514787, 14.08.2025, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1236/20

Провадження № 1-кп/0203/121/2025

У Х В А Л А

14.08.2025 року Колегія суддів Центрального районного суду міста Дніпра

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальні акти у кримінальному провадженні, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040640002468 від 08.11.2019 року, №12020040030000723 від 07.04.2020 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст.187, ч.2 ст.15, п.7 ч.2 ст.115 КК України,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 187 КК України,

встановила:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_12 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, з можливістю внесення застави в розмірі 2119600 гривен, визначеною ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02липня 2025року, посилаючись на те, що на теперішній час не зникли ризики, зазначені п.п. 1,2,4 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання останньому міри запобіжного заходу, а саме ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання до 15 років позбавлення волі, тому є підстави вважати, що обвинувачений зможе переховуватися від суду, з метою уникнення відповідальності; зможе знищити, сховати або спотворити речові докази, а саме майно належне потерпілим, місцезнаходження якого не становлено під час досудового розслідування; зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, так як на даний час не встановлено інших співучасників ОСОБА_9 , які причетні до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 187 КК України, а тому у випадку обрання більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою може сприяти іншим співучасникам злочину шляхом надання порад, вказівок. Вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає не лише особі обвинуваченого ОСОБА_9 , а й характеру та тяжкості злочинів, які йому інкримінуються, кореспондується з характером суспільного інтересу, є співмірним з існуючими ризиками, у зв`язку з чим є встановленим факт недостатності застосування інших більш м`яких запобіжних заходів.

Захисник ОСОБА_8 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, зазначила, що ризики, на які посилається прокурор, не доведені та вони не змінюються на протягом всього часу слухання справи. ОСОБА_9 тривалий час перебуває під вартою. Свідки та потерпілі допитані, тому залишається лише тяжкість обвинувачення, тому, посилаючись на практику ЄСПЛ, просила змінити обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, або на домашній арешт у певний час доби.

Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав думку захисника.

Захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали сторону захисту.

Заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до наступного.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 18 червня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_9 продовжено обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 16 серпня 2025 року, без можливості внесення застави, яка була скасована ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02.07.2025 та постановлено нову ухвалу, якою клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено, продовжено ОСОБА_9 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 серпня 2025 року. Визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 700 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 2 119 600 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні ряду тяжких та особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання на строк від десяти до п`ятнадцяти років позбавлення волі, судове дослідження доказів по справі не закінчене, а отже перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_9 зможе перешкодити встановленню істини у справі, вплинути на потерпілих та свідків, переховуватися від суду із метою уникнення відповідальності та продовжити вчинення кримінальних правопорушень. Суд також приймає до уваги, з урахуванням показань потерпілих, особу обвинуваченого, його особливу жорстокість під час скоєння інкримінованих злочинів. Отже на теперішній час не зникли ризики, зазначені ст.177 КПК України, які існували на час обрання обвинуваченому ОСОБА_9 міри запобіжного заходу.

В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі обвинуваченого оцінюється не лише на основі суворості можливого вироку, а має досліджуватися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_9 строком на 60 днів.

З урахуванням обставин кримінальних правопорушень, майнового та сімейного стану обвинуваченого та його особистості, а також встановлених ризиків, передбачених п.п.1,2,4 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає, що застава в 700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти вищевказаним ризикам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 182, 194, 331 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Клопотання прокурора щодо продовження ОСОБА_9 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити в повному обсязі.

Продовжити ОСОБА_9 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 12 жовтня 2025 року.

Визначити ОСОБА_9 альтернативнийзапобіжний західу виглядізастави урозмірі 700прожиткових мінімумівдоходів громадяндля працездатнихосіб,що становить2119600(дваміліонна стодев`ятнадцять тисячшістсот)гривень, із покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України: прибувати за викликом до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками, у разі невиконання яких судом буде вирішено питання про звернення застави у дохід держави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_9 , що в разі невиконання покладених на нього зобов`язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

На ухвалу протягом п`яти днів з дня її оголошення, можуть бути подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду, через Центральний районний суд міста Дніпра.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3