Ухвала суду № 129513812, 14.08.2025, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/12747/24

н/п 1-кс/766/6520/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2025 року м. Херсон

Слідчий суддя Херсонського міського суд Херсонської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні клопотання слідчого СВ Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Херсонської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022230000000282 від 17.03.2022року,за ознакамивчинення кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.438КК України,

в с т а н о в и в:

13.08.2025 року слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого суддів з клопотанням, якому просив: накласти арешт по кримінальному провадженню № 12022230000000282 від 17.03.2022 на рухоме майно, а саме на транспортний засіб, належний на праві власності Головному сервісному центру МВС України (код ЄДРПОУ 40109173, адреса реєстрації юридичної особи: м. Київ, вул. Лук`янівська, 62): марки «CKC» моделі «MCЦ-RM0S3», 2016 року випуску, кузов № НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Клопотання мотивовано тим, що Слідчим відділенням Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області за процесуального керівництва Херсонської окружної прокуратури Херсонської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022230000000282 від 17.03.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 1 ст. 438 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з 24.02.2022 по 11.11.2022 представниками окупаційної влади рф та військовослужбовці збройних сил російської федерації, порушуючи закони та звичаї війни, під загрозою застосування зброї, заволоділи транспортними засобами підприємств, організацій, установ, розташованих на території м. Херсона та службовими транспортними засобами Головного сервісного центру МВС України та Головного управління Національної поліції в Херсонській області.

Так, під час тимчасової окупації м. Херсон з території АР Крим до міста прибув гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зайняв посаду так званого «голови Фонду майна Херсонської області», який створений при окупаційній владі «ВЦА Херсонської області».

Одним з завдань «Фонду майна Херсонської області» при окупаційній владі було вилучення майна з установ, підприємств, організацій а також громадян, яке вважалось «безхозним». ОСОБА_6 , безпосередньо визначав установи та підприємства з яких вилучалось майно, організовував та надавав вказівки щодо вилучення майна, а також визначав підприємства, яким передавалось вилучене майно. Під час тимчасової окупації м. Херсон ОСОБА_5 до своєї протиправної діяльності залучив ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який прибувши з АР Крим на тимчасово окуповану територію м. Херсон, зайняв посаду в окупаційній адміністрації «начальник служби безпеки ВЦА Херсонської області». До обов`язків ОСОБА_7 входило забезпечення безпеки діяльності департаментів та установ утворених окупаційною владою при «ВЦА Херсонської області», у тому числі «Фонду майна Херсонської області». Так, ОСОБА_7 у супроводі військових рф забезпечував безпеку ОСОБА_8 , а також працівникам «Фонду майна Херсонської області» під час вилучення приміщень, транспортних засобів та іншого майна установ та організацій. Після вилучення майна з установ та організацій, яке переходило у власність «Фонд майна Херсонської області», ОСОБА_7 забезпечував його зберігання та переміщення до встановленого місця, яке визначалось ОСОБА_5 , за адресою: м. Херсон, вул. Кременчуцька, 67 та АДРЕСА_1 .

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, у тому числі, 15.09.2022 представники окупаційної влади рф за підтримки військовослужбовців збройних сил рф, порушуючи закони та звичаї війни, знаходячись на території ТОВ «КСМ «СІОЛ»» за адресою: м. Херсон, пр. Національної гвардії України (Сенявіна), 7, заволоділи транспортним засобом, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 на праві власності належить Головному сервісному центру МВС України та місце знаходження якого не встановлено: марки «CKC» моделі «MCЦ-RM0S3», 2016 року випуску, кузов № НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .

11.08.2025 зазначений транспортний засіб визнано речовим доказом у провадженні, оскільки він є об`єктом кримінально протиправних дій та в результаті заволодіння ним, діями представників окупаційної влади рф, Головному сервісному центру МВС України, представником якого виступає заступник начальника Головного сервісного центру МВС регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС) ОСОБА_9 , завдано матеріальну шкоду, а також вказаний транспортний засіб може бути використаний як доказ факту та обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, тобто містить ознаки речового доказу, визначені ст. 98 КПК України.

Враховуючи викладене, виникає необхідність у накладенні арешту на транспортний засіб, який на праві власності належить Головному сервісному центру МВС України, представником якого виступає заступник начальника Головного сервісного центру МВС регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС) ОСОБА_9 , як на речовий доказ у даному кримінальному провадженні, адже є ймовірність того, що незастосування арешту може призвести до його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вищевказаного транспортного засобу.

11.08.2025 року вищезазначений транспортний засіб оголошено в розшук, про що винесено постанову про оголошення в розшук транспортного засобу.

Слідчий в судове засідання не з`явився, у клопотанні зазначив, що просить розглянути клопотання у його відсутності.

Представник власника майна в судове засідання також не з`явився, про час і місце розгляду клопотання повідомлявся у встановленому законом порядку, що підтверджується довідкою про доставку смс-повістки.

Вивчивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст.8Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свободвід 04листопада 1950року кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

У відповідності до положень ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

За змістом статті 98, пункту 1 частини 2 та частини 10 статті 170 КПК України, арешт майна, метою якого є збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що це майно є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Положення ч. 2 ст. 173 КПК України передбачають, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим суддеювстановлено,щоСлідчим відділенням Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області за процесуального керівництва Херсонської окружної прокуратури Херсонської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022230000000282 від 17.03.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 1 ст. 438 КК України.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, у тому числі, 15.09.2022 представники окупаційної влади рф за підтримки військовослужбовців збройних сил рф, порушуючи закони та звичаї війни, знаходячись на території ТОВ «КСМ «СІОЛ»» за адресою: м. Херсон, пр. Національної гвардії України (Сенявіна), 7, заволоділи транспортним засобом, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 на праві власності належить Головному сервісному центру МВС України та місце знаходження якого не встановлено: марки «CKC» моделі «MCЦ-RM0S3», 2016 року випуску, кузов № НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .

11.08.2025 зазначений транспортний засіб визнано речовим доказом у провадженні.

З огляду на викладене майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, є предметом злочину, а не накладення арешту може призвести до його знищення, псування, приховування, відчуження, тому з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, збереження речових доказів, слідчий суддя прийшов до висновку, про наявність достатніх підстав для арешту майна.

Враховуючи правову підставу для арешту майна, а саме необхідність його збереження як речового доказу, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт шляхом заборони користування, розпоряджання ним та його відчуження.

На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 98, 107, 167, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке належить Головному сервісному центру МВС України, шляхом заборони користування, розпоряджання вказаним майном та його відчуження, а саме на транспортний засіб марки «CKC» моделі «MCЦ-RM0S3», 2016 року випуску, кузов № НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково за ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, їх захисника, іншого власника або володільця майна, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддяОСОБА_1