Ухвала суду № 129511413, 12.08.2025, Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 1-кп/582/156/24

Справа № 582/1459/24

У Х В А Л А

12 серпня 2025 року смт. Недригайлів

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в с.Недригайлів клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, яке внесене 24 травня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023200470000410 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, у порядку ст. 89 КК України не судимого,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, не судимого,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Єнакієве, Донецької області, жителя АДРЕСА_3 , громадянина України, не судимого,

які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 246 КК України,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Недригайлівського районного суду Сумської області перебуває кримінальне провадження за № 12023200470000410 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 246 КК України.

До суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 про скасування арешту майна належного обвинуваченому ОСОБА_4 , який був накладений ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 травня 2024 року та ухвалою слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04 червня 2024 року у справі № 585/2390/24. Захисник просила зняти арешт з такого майна: ключів до автомобіля у кількості 3 шт, автомобільного причепу сірого кольору д.н.з. НОМЕР_1 ; вантажного бортового малотоннажного автомобіля марки "JAC" з державним номерним знаком НОМЕР_2 , білого кольору, 2008 року.

Клопотання обґрунтоване тим, що з матеріалів кримінального провадження не вбачається, що відносно майна, на яке накладено було арешт, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно підлягає спеціальній конфіскації у обвинуваченого, чи для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Окрім цього обвинувачений ОСОБА_4 є фізичною особою підприємцем, основним видом діяльності якого є вантажні перевезення і це є його основним видом доходу. ОСОБА_4 має на утриманні двоє малолітніх дітей, більше того, наразі Сумська область перебуває у зоні бойових дій та у будь-який час ОСОБА_4 може потребувати ці транспортні засоби для виїзду, евакуації дітей, родини та речей першої необхідності.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 подане клопотання підтримала та просила його задовольнити повністю. Також просила, якщо суд не знайде можливості задовольнити клопотання в повному обсязі, задовольнити його частково, дозволивши ОСОБА_4 використовувати це майно в своїй діяльності.

Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечував, вважає що захисник не довела, що арештований автомобіль та причеп є єдиним транспортним засобом, який належить ОСОБА_4 .

Суд, заслухавши захисника обвинуваченого, прокурора дослідивши клопотання та додані до нього докази, інші матеріали кримінального провадження дійшов наступних висновків.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Статтею 333 КПК передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 розділу ІІ КПК.

За змістом статей 173, 174 цього Кодексу під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд відповідно.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Стаття 170 КПК України визначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення серед іншого: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вбачається зі змісту обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді обмеженням волі на строк від трьох до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Ст. 96-1 КК України визначає спеціальну конфіскацію, як примусове безоплатне вилучення за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 96-2 спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, серед іншого, були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Таким чином на підставі ст.96-1 КК, 96-2 КК, у випадку постановлення обвинувального вироку до арештованого майна, яке було використане як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення може бути застосована спеціальна конфіскація.

Зі змісту обвинувального акту встановлено, що цим кримінальним правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 86 201,94 грн. Оскільки підготовче засідання ще не проведене, потерпіла від злочину сторона має право заявити цивільний позов, у такому разі арештоване майно може бути використане для відшкодування шкоди.

Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 травня 2024 року (справа № 592/8508/24, провадження № 1-кс/592/3617/24)

задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Сумській області за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023200470000410 від 24.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, про арешт майна та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 серед якого вилучені 22.05.2024 за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 ключі до автомобіля у кількості 3 шт. автомобільний причеп сірого кольору д.н.з. НОМЕР_3 .

Накладаючи арешт на вказане майно, яке було вилучено під час проведення санкціонованого обшуку, слідчий суддя виходив з наявності мети забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову, оскільки вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, є співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Ухвалою слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04 червня 2025 року (справа №585/2390/24, провадження 1-кс/585/851/24) задоволено клопотання прокурора Недригайлівського відділу Роменської окружної прокуратури про накладення арешту на майно, яке вилучено в ході огляду місця події та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , у тому числі і на те, про зняття арешту з якого просить захисник а саме: вантажний бортовий малотоннажний автомобіль марки «JAC» з державним номерним знаком НОМЕР_2 , білого кольору, комерційного опис «HFC1020К», 2008 року випуску, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником якого є ОСОБА_4 .

Розглядаючи клопотання про арешт майна, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання та накладення арешту на майно, з метою забезпечення збереження речових доказів, а також слідчий суддя вважав, що не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити виконанню судового рішення у справі, у разі наявності обвинувального вироку.

З змісту обвинувачення та наведених вище ухвал слідчих суддів слід прийти до висновку, що арешт на майно, про зняття якого подала клопотання захисник, накладено обґрунтовано.

Крім того, у зв`язку з наявністю матеріальної шкоди, яка заподіяна кримінальним правопорушенням та наявності підстав, передбачених ст. 96-1 КК України щодо можливості застосування спеціальної конфіскації до речей, які були пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, суд вважає, що клопотання про зняття арешту майна задоволенню не підлягає.

Також, оскільки суду не подано жодного доказу на підтвердження використання арештованого майна ОСОБА_4 у своїй підприємницькій діяльності, підтвердження самого факту здійснення ним такої діяльності, відсутності у нього інших транспортних засобів, суд відхиляє клопотання в частині дозволу використовувати обвинуваченому це майно в своїй діяльності.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170, 174, 333, 372, КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про скасування арешту майна обвинуваченого - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1