Рішення № 129507674, 12.08.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2025 року Чернігів Справа № 640/1432/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді В. В. Падій, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна"доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №0047501409 від 14.09.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2019 відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Головним управлінням ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ - 39439980) поданий відзив на позов, в якому з позовними вимогами не погоджується з підстав порушення позивачем норм чинного законодавства України з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлено під час фактичної перевірки позивача, за результатом якої складений акт перевірки від 29.08.2018 №1529/26/15/14/30384724, та в такому разі до них застосовується відповідальність, встановлена Указом Президента України від 12.06.1995 №436/95.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІПрикінцеві та перехідні положення Закону України від 13.12.2022 №2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду»справу № 640/1432/19 скеровано до Чернігівського окружного адміністративного суду для розгляду по суті.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 25.03.2025 прийнято адміністративну справу № 640/1432/19 до провадження.Ухвалою суду від 03.06.2025 клопотання позивача про заміну відповідача у справі № 640/1432/19 задоволено повністю; замінено відповідача у справі - Головне управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ - 39439980) на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ ВП 44116011) правом на подання відзиву не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 26.07.2018 №11722 проведено фактичну перевірку ТОВ «Лан -Україна», за адресою об`єкта: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. Антонова, 1А з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками.

Результати перевірки оформлені актом від 29.08.2018 №1529/26/15/14/30384724 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 2.6 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637 (зі змінами та доповненнями).

Суть виявленого порушення полягає в не оприбуткуванні позивачем готівкових коштів на загальну суму 12539,70 грн.

В Акті перевірки зафіксовано, що позивач допустив два випадки не оприбуткування готівкових коштів в повній сумі їх фактичного надходження в день отримання готівки в книзі обліку розрахункових операцій (надалі - КОРО) на підставі фіскальних звітних чеків (Z-звітів):

1) 04.08.2017 позивач отримав готівкові кошти в сумі 2625,48 грн на підставі фіскального звітного чеку «Z» - звіту №01170 в КОРО від 27.04.2017 №2659022882р/6, а саме за 04.08.2017 не здійснений облік готівки у розділі 2 «Обліку руху готівки та сум розрахунків графі» 5 «Загальна» КОРО від 27.04.2017 № №2659022882р/6, запис за 04.08.2017 відсутній. Прибутковий касовий ордер за 04.08.2017 не складався, відсутній.

2) 13.10.2017 позивач отримав готівкові кошти в сумі 9914,22 грн на підставі фіскального звітного чеку «Z» - звіту №01218 в КОРО від 27.04.2017 №2659022883р/6, а саме за 13.10.2017 не здійснений облік готівки у розділі 2 «Обліку руху готівки та сум розрахунків» графі 5 «Загальна» КОРО від 27.04.2017 № №2659022883р/6, запис за 13.10.2017 відсутній. Прибутковий касовий ордер за 13.10.2017 не складався, відсутній.

На підставі Акту перевірки, відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.09.2018 №0047501409, яким на підставі абзацу 3 пункту 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» позивачеві було визначено штраф у розмірі 62698,50 грн.

Не погодившись з прийнятим ГУ ДФС у м. Києві податковим повідомленням- рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 62698,50 грн позивач 21.09.2018 звернувся до ДФС України зі скаргою щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 14.09.2018 №0047501409, винесеного ГУ ДФС у Києві.

Розглянувши скаргу ТОВ «Лан- Україна» 21.11.2018 ДФС України прийняла рішення вих. №37833/6/99-99-11-05-01-29, яким залишила без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Києві від 14.09.2018 №0047501409, а скаргу ТОВ «Лан України» залишено без задоволення.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у Києві від 14.09.2018 №0047501409 позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 25 Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України «Про основні засади організації функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України» від 08.06.1995 № 1к/95-ВР (далі - Конституційний Договір) Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов`язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення. Президент України видає укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.

Положеннями абзацу третього статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (втратив чинність згідно з Указом Президента України від 20.06.2019 № 418/2019) визначено, установити, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

06.07.1995 Верховною Радою України прийнятий Закон України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон №265/95-ВР), у преамбулі якого вказано, що він визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Згідно з пунктом 13 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (далі Положення №637, втратило чинність 05.01.2018 згідно з постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148) установлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книжки (РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК) (абзаци перший - третій цього пункту).

Тобто як норма пункту 13 статті 3 Закону №265/95-ВР, так і норма пункту 2.6 Положення № 637 встановлюють для суб`єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції готівкою із застосуванням РРО, обов`язок забезпечення обліку отриманих готівкових коштів в повній сумі надходжень від розрахункових операцій. При цьому такий облік згідно з пунктом 13 статті 3 Закону №265/95-ВР здійснюється в денному звіті (за визначенням, наведеним у статті 1 цього Закону, денний звіт - це документ встановленої форми, надрукований РРО, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням), а згідно з пунктом 2.6 Положення № 637 - у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

При цьому як уже було зазначено абзацом третім статті 1 Указу № 436/95 встановлювалась відповідальність за порушення суб`єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті у вигляді штрафу за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Разом з тим прийнятим 06.07.1995 Законом №265/95-ВР також установлена відповідальність за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги). Перелік таких порушень та санкції визначені розділом V «Відповідальність за порушення вимог цього Закону».

Пунктом 1 частини першої статті 17 Закону №265/95-ВР передбачено фінансові санкції за порушення вимог цього закону, а саме: за встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту проведення розрахункових операцій з використанням РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання.

При цьому Законом України від 21.12.2000 №2156-III « Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розділ ІІ Прикінцевих положень Закону №265/95-ВР доповнено пунктом 3 яким визначено, що до приведення чинного законодавства у відповідність із цим Законом чинні закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Цей Закон набрав чинності з 01.01.2001.

Як установлено в рамках цієї справи, відповідно до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 14.09.2018 №0047501409 позивача, на підставі Акта перевірки від 29.08.2018 №1529/26/15/14/30384724, притягнуто до відповідальності за порушення пункту 2.6 Положення № 637, а саме: не оприбуткування позивачем готівкових коштів на загальну суму 12539,70 грн та застосовано фінансову санкцію - штраф на підставі абзацу третього статті 1 Указу № 436/95.

Аналіз вище зазначених положень свідчить про те, що об`єктивна сторона обох порушень, як того, що визначено абзацом третім статті 1 Указу № 436/95, так і того, що визначене пунктом 1 частини першої статті 17 Закону №265/95-ВР фактично полягає у одних і тих самих діях.

Як убачається зі змісту статті 25 Конституційного Договору, метою постановлення Указу № 436/95 було врегулювання відносин щодо належного обліку готівкових операцій суб`єктами підприємницької діяльності, які до цього не були належним чином урегульовані іншими законодавчими актами, а термін його дії обмежувався прийняттям відповідного закону.

Оскільки шляхом прийняття Закону №265/95-ВР ці правовідносини врегулював законодавчий орган, то Указ № 436/95 припинив дію як у частині визначення складу такого правопорушення, як не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, так і в частині встановлених за таке правопорушення санкцій, його положення уже не могло застосовуватися.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 1340/3510/18, в якій Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного суду України, викладеного у постанові від 02.04.2013 у справі №2-77а13, та зазначила про незастосовність до спірних правовідносин положень абзацу третього статті 1 Указу №436/95, та вважає за необхідне зазначити про неможливість їх застосування у правовідносинах, що виникли після набрання чинності Законом №265/95-ВР.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0047501409 від 14.09.2018 є протиправним та підлягає скасуванню, а позов- задоволенню повністю.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Беручи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, виходячи із заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому за рахунок бюджетних призначень відповідача на користь позивача підлягає стягненню, сплачений ним при поданні позовної заяви, судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №0047501409 від 14.09.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних призначень Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан- Україна» судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) грн,00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лан- Україна» (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Митрофана Довнар- Заполіського, будинок 5, ЄДРПОУ 30384724).

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Суддя В.В. Падій