Рішення № 129504037, 13.08.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2025 рокуСправа №160/11875/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "М ТРИ" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару,-

ВСТАНОВИВ:

24.04.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «М ТРИ» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100060/2024/000066/2 від 13.12.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «М ТРИ» (покупець) та ANHUI MEISHENG BATHROOM TECHNOLOGY Co., Ltd. (Китай, продавець) укладено контракт купівлі-продажу товару №MEI20231212. Найменування, асортимент, умови поставки, одиниці виміру, кількість і ціни товару встановлюються в комерційних інвойсах на поставку товару (п. 1.2 контракту). Відповідно до комерційного інвойсу №HZTM2024MT01 від 26.07.2024 продавець зобов`язався поставити покупцю душові кабіни (shower cabin) та запасні частини душових кабін (spare parts of shower cabins) найменування, асортимент, умови поставки та оплати, одиниці виміру, кількість і ціни яких наведено у вказаному інвойсі. З метою митного оформлення товару, позивач 11.12.2024 подав відповідачу митну декларацію №24UA100060234970U0, разом з усіма документами, які підтверджують митну вартість товару, що підтверджується відповідними відомостями у графі 44 декларації. Проте, відповідачем було прийнято оспорюване рішення з посиланням на не надання всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, та містять розбіжності щодо ціни, яка сплачена. Позивач вважає, що надані ним для митного оформлення документи у повному обсязі підтверджують факт визначення митної вартості товару за першим (основним методом) за ціною договору, а аргументи відповідача, наведені в оскаржуваному рішенні, щодо підстав перегляду митної вартості є незаконними та необґрунтованими, оскільки декларантом було вірно проведено розрахунок митної вартості, а надані позивачем для митного оформлення товару документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, не містили розбіжностей, наявних ознак підробки та включали всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів. Таким чином, позивач вважає вказане рішення суб`єкту владних повноважень необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін з 27.05.2025, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

16.05.2025 представником відповідача через систему «Електронний суд» подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що під час митного контролю товарів за митною декларацією №24UA100060234970U0 від 11.12.2024, програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених ч. 6ст. 54 Митного кодексу України- прийняття рішення про коригування митної вартості. Також, під час здійснення Київською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією встановлено, що не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, та містять розбіжності щодо ціни, яка сплачена, а саме: платіжні документи містять посилання лише на ЗЕД контракт MEI20231212, у зв`язку з чим не є достатнім доказом митної вартості поставки товару; не надано страхові документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, витрати, що передбачені п. 7 ч.10 ст. 58 Кодексу, не включені до митної вартості товару; відсутні транспортні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які стосуються маршруту порт Китаю порт Польщі, а також відсутні платіжні документи, які підтверджують розмір витрат на транспортування товару. Отже, вищевказані розбіжності у документах, поданих позивачем разом з митними деклараціями, які підтверджували вартість страхування товарів, як складової частини митної вартості товарів, виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення вартості страхування як складової частини заявленої митної вартості у відповідності до умов ч. 1ст. 54 Митного кодексу України.

Ухвалою суду від 04.07.2025 продовжено строк розгляду справи на 30 днів.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 12.12.2023 між ТОВ «М ТРИ» (Україна) (покупець) та ANHUI MEISHENG BATHROOM TECHNOLOGY Co., Ltd. (Китай) (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №MEI20231212.

Відповідно до умов п. 1.1 цього контракту продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим контрактом, поставляти та передавати у власність покупець продукцію (далі - «товар»), а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар.

Найменування, асортимент, умови поставки, одиниці виміру, кількість і ціни товару встановлюються в комерційних інвойсах на поставку товару (п. 1.2 контракту).

Відповідно до комерційного інвойсу №HZTM2024MT01 від 26.07.2024 продавець зобов`язався поставити покупцю душові кабіни (shower cabin) та запасні частини душових кабін (spare parts of shower cabins) найменування, асортимент, умови поставки та оплати, одиниці виміру, кількість і ціни яких наведено у вказаному інвойсі.

З метою митного оформлення ввезеного товару ТОВ «М ТРИ» 11.12.2024 подано до митного оформлення електронну митну декларацію №24UA100060234970U0, відповідно до якої до ввезення задекларовано товар вироби із скла санітарногігієнічного побутового призначення для ванних кімнат, в розібраному стані для зручності транспортування: B-F401 Душова кабіна 100x190 - 70 компл. TM-881E-A, Душова кабіна 80x80x215 - 30 компл. TM-881E-A, Душова кабіна 90x90x215 - 70 компл. TM-881E-A, Душова кабіна 100x100x215 - 70 компл. TM-888E-C, Душова кабіна 100x100x215 - 20 компл., Заднє скло, комплект для TM-881E-A 80x80 - 1 компл. 4мм фіксоване скло, комплект для TM-888E-C 80x80 - 2 компл. 4мм скло, комплект для TM-888E-C 80x80 - 2 компл. Торговельна марка Scandispa, Water House. Виробник Anhui Meisheng Bathroom Technology Co., Ltd. Країна виробництва CN. Відправник/Експедитор: Anhui Meisheng Bathroom Technology Co., Ltd.

Митна вартість товарів, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується.

Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені ч. 2ст. 53 Митного кодексу України, з перекладом на українську мову, а саме: контракт №MEI20231212 від 12.12.2023, прайс-лист від 05.07.2024, комерційна пропозиція №HZTM2024MT01 від 17.07.2024, INVOICE (інвойс) №HZTM2024MT01 від 26.07.2024, PACKING LIST (пакувальний лист) №HZTM2024MT01 від 30.09.2024, платіжна інструкція в іноземній валюті №97 від 30.07.2024, платіжна інструкція в іноземній валюті №103 від 24.09.2024, договір транспортного експедирування №2706/2320 від 27.06.2023, акт здачі-прийняття наданих послуг №ОУ-0006993 від 10.12.2024, акт здачі-прийняття наданих послуг №ОУ-0006994 від 10.12.2024, акт здачі-прийняття наданих послуг №ОУ-0006995 від 10.12.2024, рахунок-фактура №СФ-41397 від 28.11.2024, рахунок-фактура №СФ-41398 від 28.11.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) №TG020922 від 28.11.2024, накладна УМВС №3129717067 від 29.11.2024.

За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Київською митницею встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, та містять розбіжності щодо ціни, яка сплачена, а саме:

1) платіжні документи від 30.07.2024 №97 та від 24.09.2024 №103 в графі «Призначення платежу» містять посилання лише на ЗЕД контракт MEI20231212.

Згідно п. 2.1 контракту MEI20231212 загальна вартість товару становить 200000,00 дол.США. Банківські платіжні документи повинні стосуватися оцінюваного товару.

Платіжний документ не є достатнім доказом митної вартості певної поставки товару в разі зазначення у ньому лише зовнішньоекономічного договору, на основі якого здійснена поставка певного товару.

2) відповідно до п.2.2.5 договору транспортного експедирування №2706/2320 експедитор зобов`язаний здійснювати страхування вантажів.

Проте, зазначений обов`язок експедитора суперечить відомостям, наданою довідкою TG020922.

Страхові документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, до митного оформлення не надано. Витрати, що передбачені п. 7 ч.10 ст. 58 Кодексу, не включені до митної вартості товару.

3) п. 6.1. контракту MEI20231212 передбачено наявність транспортного документу на партію товару.

Проте, транспортні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які стосуються маршруту порт Китаю порт Польщі, відсутні.

4) відсутні платіжні документи, які підтверджують розмір витрат на транспортування товару, враховуючи п. 3.3 договору транспортного експедирування №2706/2320.

На підставі ч. 3статті 53 Митного кодексу УкраїниКиївською митницею 12.12.2024 повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- виписку з бухгалтерської документації;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 13.12.2024 №1-13122024 ТОВ «М ТРИ» надало митному органу відповідь на отримане повідомлення, якою додатково надано коносамент (Bill of lading) №ZJSM24100089 від 09.10.2024, платіжну інструкцію №4607 від 29.11.2024, платіжну інструкцію №4608 від 29.11.2024 та письмові пояснення.

За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA100060/2024/000066/2 від 13.12.2024, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товарів із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості товару №UA100060/2024/000066/2 від 13.12.2024.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (ч.2 ст. 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України)).

Згідно із ч.1 ст. 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч.1 ст. 4 МК України).

Відповідно до ч.1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст. 50 МК України).

Згідно з частинами першою, другою ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За змістом ч.4 ст. 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст. 53 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару(ч. 6 ст. 53 МК України).

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до положень частини другої, третьої ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст. 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Приписами ч.1 ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно із п. 1 ч.4 ст. 54 цього Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно із ч.2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до положень частин другоївосьмої ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 ст. 54 МК України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із частиною 6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.03.2024 у справі №826/5959/17, від 21.11.2023 у справі №826/13190/17, від 09.11.2022 у справі №815/4395/16, від 27.06.2019 у справі №803/667/17.

Наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, яке враховується судом відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем 13.12.2024 прийнято спірне рішення №UA100060/2024/000066/2 про коригування митної вартості товарів за ЕМД №24UA100060234970U0 від 11.12.2024, заявлених позивачем за ціною контракту.

Підставою для здійснення коригування митної вартості в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу (резервного) визначення митної вартості стали висновки митного органу про те, що у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах виявлені невідповідності та розбіжності, а також не надано документів на вимогу митного органу та на їх спростування, про що зазначено у гр.33 рішеннята у відзиві.

Однак, викладені у графі 33 вказаного рішення зауваження є безпідставними та їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для витребування додаткових документів.

Суд звертає увагу, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з цим, відповідачем не доведено ані у рішенні, що оскаржується, ані у відзиві, що подані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо посилань митного органу на те, що платіжні документи від 30.07.2024 №97 та від 24.09.2024 №103 в графі «Призначення платежу» містять посилання лише на ЗЕД контракт MEI20231212, у зв`язку з чим не є достатнім доказом митної вартості поставки товару, суд зазначає наступне.

Так, п. 4.1 контракту від 12.12.2023 №MEI20231212 встановлено, що покупець здійснює оплату партії товару в наступному порядку, якщо інші умови оплати не зазначені в інвойсі на окрему партію товару:

4.1.1 перший (авансовий) платіж в розмірі 30% від вартості партії товару після підписання сторонами контракту і отримання покупцем комерційного рахунку (інвойсу) на поставку партії товару.

4.1.2 другий платіж в розмірі 70% від вартості партії товару повинен бути здійснений до відвантаження партії товару зі складу продавця.

Судом встановлено, що до митного контролю декларантом було надано рахунок (INVOICE) №HZTM2024MT01 від 26.07.2024, платіжну інструкцію в іноземній валюті №(MUR) 97 від 30.07.2024 та платіжну інструкцію в іноземній валюті №(MUR)103 від 24.09.2024.

Відповідно до рахунку (INVOICE) №HZTM2024MT01 від 26.07.2024 вартість товару становить 21 730,00 USD (доларів США).

При цьому, в рахунку (INVOICE) №HZTM2024MT01 від 26.07.2024 також встановлені аналогічні умови оплати: 30% - після підписання контракту і отримання комерційного рахунку, 70% до відвантаження партії товару.

На виконання п. 4.1.1 укладеного контракту та рахунку 30.07.2024 покупцем (ТОВ «М ТРИ») було здійснено передплату за товар в сумі 6 519,00 USD (доларів США), що становить 30% від загальної суми рахунку (INVOICE) №HZTM2024MT01 від 26.07.2024. Здійснення оплати підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №(MUR) 97 від 30.07.2024.

На виконання п. 4.1.2 укладеного контракту та рахунку 24.09.2024 покупцем (ТОВ «М ТРИ») було здійснено передплату за товар в сумі 15 211,00 USD (доларів США), що становить 70% від загальної суми рахунку (INVOICE) №HZTM2024MT01 від 26.07.2024. Здійснення оплати підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №(MUR) 103 від 24.09.2024.

Загальна сума перерахованих позивачем на адресу продавця - HANGZHOU TIANMEI INDUSTRY Co., Ltd (Китай) грошових коштів складає 21 730,00 USD (доларів США), що повністю відповідає загальній вартості товару, зазначеній в рахунку (INVOICE) № HZTM2024MT01 від 26.07.2024.

Отже, наданий до митного контролю рахунок (INVOICE) №HZTM2024MT01 від 26.07.2024 був повністю оплачений покупцем відповідно до умов встановлених укладеним контрактом та рахунком, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №(MUR) 97 від 30.07.2024 та платіжною інструкцією в іноземній валюті № (MUR) 103 від 24.09.2024.

Крім того, суд звертає увагу, що п. 15 Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкції в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління НБУ від 28.07.2008 № 216 передбачено, що платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.

Відповідно до наданих декларантом платіжних інструкцій в іноземній валюті у графі «Призначення платежу» було зазначено «PRPMNT FOR Shower cabin ACC CNTR № MEI20231212 D 12.12.2023», що в перекладі на українську мову значить «передоплата за Душова кабіна відповідно до контракту № MEI20231212 від 12.12.2023».

Отже, декларантом в наданих до митного контролю платіжних інструкціях була зазначена повна інформація про платіжну операцію, а саме «передоплата за душові кабіни» та документ, на підставі якого вона здійснена, а саме «контракт №MEI20231212 від 12.12.2023».

Жодних додаткових вимог до заповнення графи «Призначення платежу» платіжної інструкції в іноземній валюті діючим законодавством не встановлено.

Таким чином, надані до митного контролю банківські платіжні інструкції в іноземній валюті стосуються саме оцінюваного товару та є достатнім доказом митної вартості товару.

Щодо посилань митного органу на той факт, що до митного оформлення не надано страхові документи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що поставка товару згідно рахунку (INVOICE) №HZTM2024MT01 від 26.07.2024 здійснювалася на умовах поставки FOB NINGBO (Інкотермс 2010).

Згідно розділів А.3 та Б.3 Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс 2010» серед обов`язків продавця та обов`язків покупця відсутнє зобов`язання щодо страхування вантажу.

Позивачем до митного контролю були надані: довідка № TG020922 від 28.11.2024, в якій зазначено, що страхування вантажу експедитором не проводилося; рахунок-фактура №СФ-41397 від 28.11.2024, рахунок-фактура №СФ-41398 від 28.11.2024, в яких відсутнє страхування; акт здачі-прийняття наданих послуг №ОУ-0006993 від 10.12.2024, акт здачі-прийняття наданих послуг №ОУ-0006994 від 10.12.2024 та акт здачі-прийняття наданих послуг №ОУ-0006995 від 10.12.2024 в яких також відсутня інформація про страхування.

Крім того, з доказів, наявних в матеріалах справи, вбачається, що листом від 13.12.2024 № 1-13122024 позивач повідомив відповідача, що страхування вантажу не здійснювалося, що підтверджується довідкою експедитора №TG020922 від 28.11.2024.

Щодо того, що п. 2.2.5 договору транспортного експедирування № 2706/2320 містить загальні умови співробітництва експедитора та клієнта, суд звертає увагу відповідача, що кожна поставка містить свої особливості та умови, які узгоджуються в окремих заявках на надання транспортно-експедиторських послуг.

В цьому випадку між клієнтом та експедитором була підписана заявка TG021708 від 17.01.2025, в якій були погоджені умови перевезення вантажу. В розділі 2 «Особливі умови» заявки зазначається, що «страхування вантажу не проводиться».

Отже, в цьому випадку страхування вантажу не здійснювалося, що підтверджується самим експедитором та наданими до митного контролю документами.

Таким чином, посилання відповідача на ненадання до митного оформлення страхових документів є безпідставним та жодним чином не впливає на визначення митної вартості товарів.

Щодо посилань митного органу на відсутність транспортних документів, які стосуються маршруту порт Китаю порт Польщі, суд зазначає, що останнє є безпідставним та таким, що не відповідає дійсності, оскільки разом із листом №1-13122024 від 13.12.2024 позивач надав до митного контролю коносамент (Bill of lading) №ZJSM24100089 від 09.10.2024, який є транспортним документом, що стосується маршруту порт Китаю порт Польщі. Саме морський коносамент є транспортним документом, який видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу. Інших морських транспортних документів перевізник відправнику та отримувачу не видає. Морський коносамент є єдиним належним транспортним документом, який підтверджує транспортування товару маршруту порт Китаю порт Польщі.

Таким чином, позивачем було надано митному органу всі транспортні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, в тому числі ті, які стосуються маршруту порт Китаю порт Польщі.

Щодо доводів митного органу про те, що відсутні платіжні документи, які підтверджують розмір витрат на транспортування товару, враховуючи п. 3.3 договору транспортного експедирування №2706/2320, суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач разом з листом №1-13122024 від 13.12.2024 надав до митного контролю платіжну інструкцію №4607 від 29.11.2024 та платіжну інструкцію №4608 від 29.11.2024.

Згідно наданих до митного контролю рахунків перевізника №СФ-41397 від 28.11.2024 на суму 139 360,00 грн та №СФ-41398 від 28.11.2024 на суму 98 176,00 грн транспортні послуги були надані на загальну суму 237 536,00 грн.

Вказані рахунки були повністю оплачені покупцем ТОВ «М ТРИ» на адресу перевізника (експедитора) ТОВ «ТГЛ Україна» 29.11.2024, що підтверджується платіжними документами, а саме: платіжною інструкцією №4607 від 29.11.2024 на суму 139360,00 грн та платіжна інструкція №4608 від 29.11.2024 на суму 98176,00 грн.

Таким чином, посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на відсутність платіжних документів, які підтверджують розмір витрат на транспортування товару, є безпідставним та таким, що не відповідає дійсності.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що по суті вказані відповідачем зауваження в оскаржуваному рішенні носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товарів.

Відповідачем не доведено, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за заявленою ціною договору.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд вважає, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мали протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, подані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем, тому підстав для коригування заявленої митної вартості у відповідача не було.

Крім цього, у рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, відсутні пояснення щодо зроблених коригувань.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно із пунктом 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Однак, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, у ньому міститься лише посилання на раніше оформлені митні декларації і не проведено детальне дослідження цих митних декларацій з доданими до неї документами.

Доводи відповідача про обґрунтованість рішення №UA100060/2024/000066/2 від 13.12.2024 не відповідають дійсності, оскільки в оспорюваному рішенні зазначені лише дати раніше оформлених МД, їх реєстраційний номер, ціна та найменування товару, за яким здійснено митне оформлення. При цьому, не зазначено, за яким методом здійснено митне оформлення раніше оформленого товару, не наведені повні характеристики товару, що має значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась, виходячи не з ваги товару (кг), а з його характеристик товару, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару на підставі лише відомостей про дату раніше оформленої ЕМД та її реєстраційного номеру з ціною товару не можлива.

Поряд з цим, обставина наявності в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів,у зв`язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що митним органом оспорюване рішення №UA100060/2024/000066/2 від 13.12.2024 прийнято без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, у зв`язку з чим останнє є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно дост. 90 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українипокладено обов`язок на позивачадовести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішення Київської митниці, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 3 028,00 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією №4955 від 03.04.2025.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київської митниці на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3 028,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «М ТРИ» (49000, м. Дніпро, вул. Мечникова, буд. 10 б, офіс 405, код ЄДРПОУ 39570320) до Київської митниці (03124, м. Київ, б. Гавела Вацлава, буд. 8А, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару Київської митниці №UA100060/2024/000066/2 від 13.12.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М ТРИ» (49000, м. Дніпро, вул. Мечникова, буд. 10 б, офіс 405, код ЄДРПОУ 39570320) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (03124, м. Київ, б. Гавела Вацлава, буд. 8А, код ЄДРПОУ 43997555) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець