Рішення № 129503823, 13.08.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2025 рокуСправа № 160/9144/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)», у якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби) за період проходження служби з 29.01.2020 до 19.05.2023, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 рр. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням за період з 29.01.2020 до 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн, встановленого на 01.01.2020 Законом № 294-ІХ, з 01.01.2021 до 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн, встановленого на 01.01.2021 Законом № 1082- ІХ, з 01.01.2022 до 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн, встановленого на 01.01.2022 Законом № 1928-ІХ, з 01.01.2023 до 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн, встановленого на 01.01.2023 Законом № 2710-ІХ;

- зобов`язати Державну установу «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби) з 29.01.2020 до 19.05.2023, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 рр. відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням за період з 29.01.2020 до 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн, встановленого на 01.01.2020 Законом № 294-ІХ, з 01.01.2021 до 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн, встановленого на 01.01.2021 Законом № 1082-ІХ, з 01.01.2022 до 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн, встановленого на 01.01.2022 Законом № 1928-ІХ, з 01.01.2023 до 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн, встановленого на 01.01.2023 Законом № 2710-ІХ, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

- зобов`язати Державну установу «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» повести перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправними дії Державної установи «Криворізької установа виконання покарань (№ 3)» щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та невиплати ОСОБА_1 за періоди з 01.03.2018 до 04.03.2019 та з 21.03.2019 до 31.12.2019 індексації різниці грошового забезпечення 4463,15 грн на місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу;

- зобов`язати Державну установу «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 до 04.03.2019 та з 21.03.2019 до 31.12.2019 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн на місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, 31.12.2024 звільнений з Державної установи «Криворізької установа виконання покарань (№ 3)». Грошове забезпечення позивача обчислювалося із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 (1762 грн). Відповідачем не здійснено нарахування і виплату позивачеві грошового забезпечення та матеріальної допомоги на оздоровлення у належному розмірі із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 2020-2023 рр. за період проходження служби з 29.01.2020 до 19.05.2023, та індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 до 28.02.2018 - із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, та з 01.03.2018 до 04.03.2019 та з 21.03.2019 до 31.12.2019 відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Ухвалою суду від 02.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, витребувано у Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» пояснення із підтверджуючими доказами щодо: обчислення та виплати позивачу спірних виплат (із зазначенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовувався при їх обчисленні): грошового забезпечення (із зазначенням складових) за період з 29.01.2020 до 19.05.2023, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 рр.; довідку про розмір нарахованої та виплаченої позивачеві індексації грошового забезпечення за періоди з 01.01.2016 до 28.02.2018, 01.03.2018 до 04.03.2019 та з 21.03.2019 до 31.12.2019 (в розрізі місяців та років) із зазначенням місяців, за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців).

21.04.2025 до суду надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, зазначив, що згідно з наказом начальника ДУ «Криворізька УВП (№ 3)» № 91/ОС-19 від 20.03.2019 ОСОБА_1 було зараховано на службу до Державної кримінально-виконавчої служби України на посаду молодшого начальницького складу з 21.03.2019 та встановлено 6 тарифний розряд з посадовим оклад у розмірі 2910,00 грн. 15.08.2019 позивача було призначено на посаду молодшого інспектора 1 категорії відділу режиму і охорони установи, встановлено 7 тарифний розряд з посадовим окладом 3000,00 грн. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 22.07.2019 № 2217/5 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 13.03.2018 № 685/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 22 липня 2019 року за № 808/33779, вказівки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 30.10.2019 № 4/3-7292/Е, наказу начальника ДУ «Криворізька УВП (№ 3)» № 342/ОС-19 від 13.11.2019 позивачу було встановлено новий посадовий оклад у сумі 3080,00 грн. Такий розмір посадового окладу був визначений шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт. У подальшому грошове забезпечення позивачу виплачувалося з урахуванням зазначеного посадового окладу. Щомісячні додаткові види грошового забезпечення, передбачені Постановою № 704, були нараховані та виплачені позивачу в межах бюджетних асигнувань відповідача, виділених кошторисом на відповідний бюджетний рік у повному обсязі за спірний період. На час проходження позивачем служби в установі, а саме з 01.01.2016, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки за посадою, яку займав ОСОБА_1 . Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Згідно з роз`ясненнями Мінекономіки від 21.02.2023 № 4707-05/7400-07 у 2023 році не проводиться нарахування сум індексації, які визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (зі змінами), роз`яснення норм якого надає Міністерство соціальної політики України. З 01.01.2023 до 11.05.2023 Державною установою «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» не було нараховано індексацію грошових доходів ОСОБА_1 .

До відзиву було додано витребувані судом докази.

Станом на час розгляду справи відповідь на відзив та заперечення до суду не надійшли. Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що з позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу у Державній установі «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)». Записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 підтверджуються періоди проходження служби з 01.01.2016 до 04.03.2019 та з 21.03.2019 до 31.12.2024.

Наказом начальника Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» від 17.12.2024 № 504/ОС-24 відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби у Державній кримінально-виконавчій службі України (за власним бажанням) старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшого інспектора 1 категорії відділу режиму і охорони установи, 31.12.2024.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018, та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою № 704 зокрема затверджено:

- тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1;

- схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

У первинній редакції пункт 4 Постанови № 704 мав такий зміст:

« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.».

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1041 внесено зміни до Постанови № 704, у тому числі, додано Додаток 15 «Додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу».

У первинній редакції, згідно з пунктом 10, Постанова № 704 набирає чинності з 01.01.2018.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1052 внесено зміну до пункту 10 Постанови № 704 замінивши цифри « 2018» цифрами « 2019».

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови № 704 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема пунктом 3 «Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України» визначено:

« 3. У постанові Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»:

1) пункт 4 викласти в такій редакції:

« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.»;

2) у пункті 10 цифри і слова « 1 січня 2019 року» замінити цифрами і словами « 1 березня 2018 року».».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

У мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції, зокрема, зазначено:

«колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору та порушено норми матеріального права, що призвели до помилкового вирішення справи в частині позовних вимог, а тому, рішення суду першої інстанції в цій частині необхідно скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», за виключенням змін, що вносяться до пункту 2 частини третьої вказаних змін, а саме: щодо набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з 01.03.2018, які залишити в силі».

Постановою Верховного Суду від 20.10.2022 касаційні скарги Пенсійного фонду України та Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 без змін.

12.05.2023 постановою Кабінету Міністрів України № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704», було скасовано дію підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанови № 103 та внесені зміни до пункту 4 постанови № 704, відповідно до яких абзац перший зазначеного пункту викладено у наступній редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762,00 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Зазначені зміни набули чинності 20.05.2023. Отже, з дати набуття чинності зазначеними змінами розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб є стала величина у розмірі 1762,00 гривні.

Позивач вважає, що у зв`язку з набранням законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 за період проходження ним служби у Державній установі «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» з 29.01.2020 до 19.05.2023 базою для обчислення посадового окладу та окладу за військове звання є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня відповідного календарного року. Зазначає, що відповідач неправомірно здійснював нарахування і виплату його грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 в сумі 1762 грн.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на здійснення нарахування і виплати грошового забезпечення позивачеві відповідно до вимог Постанови № 704.

Пунктом 4 постанови № 704 (у первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Примітка додатку 1 до Постанови № 704 повторювала нормативні положення пункту 4, а саме: « 1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень. Аналогічні за змістом положення містять примітки до додатків 12-14 Постанови № 704.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 103 (чинна з 24 лютого 2018 року), пунктом 6 якої вніс зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

На момент набрання чинності Постановою № 704 (1 березня 2018 року) пункт 4 вже був викладений в редакції змін, викладених згідно з пунктом 6 Постанови № 103, відповідно передбачав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Водночас текст примітки, зокрема, додатків 1, 14 до Постанови № 704 - у зв`язку з прийняттям Постанови № 103 - не змінився, відповідно виникла неузгодженість тексту примітки з положеннями пункту 4 Постанови № 704 в редакції, викладеній згідно з пунктом 6 Постанови № 103.

Кабінет Міністрів України постановою від 28 жовтня 2020 року № 1038 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. № 1644 і від 30 серпня 2017 р. № 704» виправив цю неузгодженість, виклавши, зокрема, примітку до додатку 1 до Постанови № 704 в новій редакції: « 1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень.». В аналогічній редакції викладена також і примітка додатку 14 до Постанови № 704.

До прийняття зазначеної постанови Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнав протиправним і скасував пункт 6 Постанови № 103.

Відтак з дати ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 відновилася первинна редакція пункту 4 Постанови № 704, тобто та, яка була до внесення змін згідно з пунктом 6 Постанови № 103. Текст примітки до додатку 1 до Постанови № 704 в цьому контексті суттєвого значення вже не має, адже акцентується головним чином на тексті пункту 4 Постанови № 704, а надто на розмірі розрахункової величини - прожитковому мінімумі для працездатних осіб.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 420/6572/22.

Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 зазначив, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон № 294-IX), Закон України від 15.12.2020 № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі - Закон № 1082-IX), Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-ІХ (далі Закон № 1928-ІХ) та Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020-2023 роки, відповідно, не містять.

Тобто положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

У вказаній постанові колегія суддів дійшла таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:

(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням».

Такий самий підхід Верховний Суд застосував у справах № 120/8603/21-а (постанова від 31 серпня 2022 року), № 120/648/22-а (постанова від 16 листопада 2022 року), № 640/17686/21 (постанова від 4 січня 2023 року), № 440/1185/21 (постанова від 10 січня 2023 року).

Правовий висновок Верховного Суду про те, що з 1 січня 2020 року розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, побудований головним чином на принципі подолання правової колізії, за яким перевагу у застосуванні має нормативний акт вищої юридичної сили.

Беручи до уваги вимоги позивача та період, за який він просить перерахувати і виплатити (доплатити) йому грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704, суд вважає, що правовий висновок Верховного Суду, викладений, у постанові від 2 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21, та повторений у постановах, зокрема, від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21, від 19 жовтня 2022 року у справі № 400/6214/21, має бути врахований при застосуванні положень пункту 4 Постанови № 704 при вирішенні цієї справи.

Отже, посадовий оклад позивача, його оклад за військовим званням з 29.01.2020 до 19.05.2023 мали визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, а не «на 1 січня 2018 року»), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками Постанови № 704.

За таких обставин суд дійшов висновку про неправильне нарахування позивачеві відповідачем щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за період з 29.01.2020 до 19.05.2023, у тому числі грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 рр., розмір яких залежав від розміру грошового забезпечення з його складовими, помилково обчисленими із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018.

Беручи до уваги вищенаведене, наявні підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 до 19.05.2023 з його складовими, обчисленими із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018.

Згідно з наданими відповідачем довідками матеріальну допомогу на оздоровлення нараховано йому у 2020 році в сумі 9556,78 грн, у 2021 році 10635,83 грн, у 2022 році 11475,83 грн, у грудні 2023 року 14139,87 грн.

З метою ефективного захисту порушених прав позивача суд зобов`язує відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 рр.) з 29.01.2020 до 19.05.2023 із застосуванням для його обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року: Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 (2102,00 грн), Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 (2270,00 грн), Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 (2481,00 грн), Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 (2684,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Оскільки з 20.05.2023 пункт 4 Постанови № 704 передбачає сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762 грн, а не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня календарного року, суд дійшов висновку про те, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, під час нарахування і виплати позивачеві у грудні 2023 року матеріальної допомоги на оздоровлення діяв відповідно до чинного нормативно-правового акта, а тому не допускав порушень законодавства та, як наслідок, порушень прав та інтересів позивача.

Такий висновок відповідає викладеному в постанові Верховного Суду від 30.06.2025 у справі № 280/8083/24.

Щодо позовних вимог у частині перерахунку і виплати індексації грошового забезпечення суд дійшов такого висновку.

Згідно з довідками Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» від 17.04.2025 № 3/4-54, № 3/4-55, № 3/4-56, № 3/4-57, № 3/4-58, № 3/4-59, № 3/4-60 індексація грошового забезпечення позивачеві нараховувалася та виплачувалась у таких сумах:

січень-листопад 2016 року 1035,14 грн, грудень 2016 року 1196,74 грн;

липень, серпень 2017 року 62,31 грн, вересень-листопад 2017 року 116,20 грн, грудень 2017 року 179,72 грн;

січень, лютий 2018 року 179,72 грн, грудень 2018 року 71,08 грн;

січень, лютий 2019 року 71,08 грн, березень 2019 року 65,07 грн, квітень-червень 2019 року 134,47 грн, липень, серпень 2019 року 206,72 грн.

У довідках зазначено, що індексація нараховувалася відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із застосуванням базових місяців: за 2016 рік листопад 2013 року, за 2017 рік січень 2017 року, з 01.01.2018 до 28.02.2018 січень 2017 року, з 01.03.2018 до 31.12.2018 березень 2018 року, за 2019 рік - березень 2018 року.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі Закон № 1282-XII):

- індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;

- індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;

- поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення) (частина перша статті 2 Закону № 1282-XII).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (частина шоста статті 2 Закону № 1282-XII).

Згідно зі статтею 4 Закону № 1282-XII в редакції до 01.01.2016: індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка, а з 01.01.1016 - 103 відсотка.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частина друга статті 5 Закону № 282-XII).

Індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи (стаття 10 Закону № 1282-XII).

Спори, що виникають з питань індексації грошових доходів населення, вирішуються у судовому порядку (стаття 16 Закону № 1282-XII).

Підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 № 1013 (застосовується з 01.12.2015, далі Постанова № 1013) установлено у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах установ, закладів та організацій, у тому числі за рахунок виплат, пов`язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій, посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) працівників підвищуються відповідно до збільшення розміру посадового окладу працівника 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298, з встановленням з 01.12.2015 у штатному розписі посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери.

Згідно з пунктом 3 Постанови № 1013:

- міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01.12.2015 розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року;

- для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Керівникам установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери та органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів забезпечити внесення змін до штатного розпису установ, закладів та організацій, відповідних органів з урахуванням нових розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) (пунктом 4 Постанови № 1013).

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені «Порядком проведення індексації грошових доходів населення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі Порядок № 1078).

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (абзац другий пункту 1-1 Порядку № 1078, в редакції чинній з 01.01.2016).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1078;

- індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення;

- оплата праці, у тому числі грошове забезпечення, індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

- частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає;

- сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків;

- у разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.

Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078:

- в редакції з 01.12.2015: у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

- в редакції Постанови № 141 від 28.02.2018: у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий пункту 5 Порядку № 1078).

Відповідно до абзацу третього пункту 5 Порядку № 1078:

- в редакції з 01.12.2015: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу;

- в редакції Постанови № 141 від 28.02.2018: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий пункту 5 Порядку № 1078 у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац п`ятий пункту 5 Порядку № 1078).

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий пункту 5 Порядку № 1078).

Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник (пункт 10-2 Порядку № 1078 в редакції з 01.12.2015).

Внаслідок змін, запроваджених Постановою № 1013: з 01.12.2015 діють єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення чи виходу на роботу (службу); Порядок № 1078 не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований підхід до обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації всіх працівників.

Для проведення індексації з 01.12.2015 замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.

Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищуються тарифна ставка (оклад).

Отже, з 01.12.2015 зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.

Не застосування в подальшому терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком з наступного місяця.

Відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

З аналізу Постанови № 1013, у взаємозв`язку із запровадженими нею змінами до пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, вбачається, що для проведення подальшої індексації грошового забезпечення відповідачу належало переглянути «базовий місяць», визначений за старими правилами, змінивши його на «місяць підвищення доходу», тобто на місяць останнього підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, займаною позивачем.

При цьому, посадові оклади військовослужбовців встановлюються постановами Кабінету Міністрів України.

На час виникнення спірних правовідносин схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка була чинною з 01.01.2008 до 01.03.2018.

З урахуванням місяця підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, січень 2008 року є місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018.

Застосування наведених норм права відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постановах від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 року у справі № 420/3593/20, від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21.

Відповідачем для нарахування індексації позивачу з 01.01.2016 до 31.12.2016 як базовий місяць застосовуався листопад 2013 року, з 01.01.2017 до 28.02.2018 січень 2017 року.

Індексація грошового забезпечення не нараховувалася та не виплачувалася позивачеві у періоди: січень-червень, серпень-грудень 2017 року, березень-листопад 2018 року, вересень-грудень 2019 року.

З метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для обчислення індексації - січень 2008 року, та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за вказаний період, із застосуванням базового місяця для обчислення індексації січня 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо позовних вимог про нарахування та виплату позивачеві індексації грошового забезпечення із застосуванням щомісячної фіксованої різниці між сумою індексації та розміром підвищення грошового забезпечення відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, суд дійшов такого висновку.

З 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри окладів військовослужбовців.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 5 Порядку № 1078 значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Тобто, базовим місяцем індексації з 01.03.2018 є березень 2018 року.

Відповідно до офіційних даних, які містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року до жовтня 2018 року індекс споживчих цін, який обчислюється наростаючим підсумком не перевищував поріг індексації 103%.

Спір між сторонами виник щодо виплати суми індексації у разі настання обставин, передбачених абзацом 4 пункту 5 Порядку № 1078.

Відповідно до абз. 3 п. 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Згідно з абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Відповідно до абз. 5 п. 5 Порядку № 1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

З системного аналізу вказаних норм права можна дійти висновку, що не нараховується індексація у місяці підвищення посадового окладу (тарифної ставки), якщо розмір такого підвищення (з урахуванням всіх складових, що не мають разового характеру) перевищує суму можливої індексації у відповідному місяці. Якщо ж сума підвищення не перевищує суму можливої індексації, визначається різниця між нею та сумою підвищення.

Отже, для з`ясування питання чи має позивач право на застосування при нарахуванні його індексації грошового забезпечення починаючи з березня 2018 року згідно з абзацами 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078, необхідно з`ясувати розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць (лютий 2018 року), розмір індексації, що мав бути нарахований в цьому місяці, а також суму нарахованого грошового забезпечення без урахування складових, що мають разовий характер, за місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів (березень 2018 року).

У березні 2018 року прожитковий мінімум становив 1762,00 грн, величина приросту індексу споживчих цін 253,30%.

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року становить: 1762 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.03.2018) х 253,3% (величина приросту індексу споживчих цін) / 100% = 4463,15 грн.

Згідно з копією довідки № 3/4-31 від 12.03.2025 про суми грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 до 31.12.2018 розмір його грошового забезпечення становив:

у лютому 2018 року 7832,96 грн (посадовий оклад 1130,00 грн, оклад за спеціальним званням 65,00 грн, надбавка за вислугу років 358,50 грн, надбавка за особливості проходження служби 776,75 грн, премія 5281,90 грн, доплата за службу в нічний час 41,09 грн, індексація 179,72 грн);

у березні 2018 року 5628,00 грн (посадовий оклад 3000,00 грн, оклад за спеціальним званням 1020,00 грн, надбавка за вислугу років 1608,00 грн).

Отже, у березні 2018 року не відбулося підвищення грошового забезпечення позивача.

Зважаючи на те, що відповідачем у періоди з 01.03.2018 до 04.03.2019 та з 21.03.2019 до 31.12.2019 нарахування та виплата суми індексації грошового забезпечення з урахуванням пункту 5 Порядку № 1078 не здійснювалася, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 до 04.03.2019 та з 21.03.2019 до 31.12.2019 із застосуванням щомісячної фіксованої різниці між сумою індексації та розміром підвищення грошового забезпечення відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Відомості про інші судові витрати, понесені позивачем, у матеріалах справи відсутні, у зв`язку з чим розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 до 19.05.2023 з його складовими, обчисленими із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018.

Зобов`язати Державну установу «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 рр.) з 29.01.2020 до 19.05.2023 із застосуванням для його обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року: Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 (2102,00 грн), Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 (2270,00 грн), Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 (2481,00 грн), Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 (2684,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для обчислення індексації - січень 2008 року.

Зобов`язати Державну установу «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для обчислення індексації січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 01.03.2018 до 04.03.2019 та з 21.03.2019 до 31.12.2019 із застосуванням щомісячної фіксованої різниці між сумою індексації та розміром підвищення грошового забезпечення відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Зобов`язати Державну установу «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 до 04.03.2019 та з 21.03.2019 до 31.12.2019 із застосуванням щомісячної фіксованої різниці між сумою індексації та розміром підвищення грошового забезпечення відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Державна установа «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)», місцезнаходження: 50066, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Світла, буд. 2, код ЄДРПОУ 14316899.

Повний текст рішення складено 13.08.2025.

Суддя В.В. Рянська