Ухвала суду № 129502796, 25.07.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/34471/25-к

пр. 1-кс-29715/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна

В С Т А Н О В И В :

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого у кримінальному провадженні № 42025000000000554 від 10.07.2025.

В обгрунтування клопотання прокурор у клопотанні зазначив, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до ЄРДР за № 42025000000000554 від 10.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Прокурор вказує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні розпочато на підставі заяви ОСОБА_4 від 10.07.2025 про вчинення кримінального правопорушення, зі змісту якого наведені обставини вчинення шахрайських дій, факти зловживання довірою та обману з метою заволодіння грошовими коштами президента Житомирського Футбольного клубу «Полісся» ОСОБА_5 на суму понад 220 тисяч доларів США.

Так прокурор зазначає, що на виконання доручення прокурора від 11.07.2025 № 09/2/2-60893ВИХ-25 у кримінальному провадженні встановлено причетність до вчинення кримінального правопорушення з боку громадяна України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме вчинення заволодіння шляхом обману чужим майном - грошовими коштами, які належали громадянину ОСОБА_5 .

З клопотання вбачається, що за наявною інформацією в ТОВ «ФК «Полісся» (ЄДРПОУ 44547377, м. Житомир) з 4 березня 2024 року працює менеджером із спортивного персоналу ОСОБА_6 . З 15 березня 2025 року останній був призначений на посаду технічного директора ТОВ «ФК «Полісся». Також в період з 2 січня 2024 року по 29 січня 2025 року в ТОВ «ФК «Полісся» працював ОСОБА_7 (з 02.01.2024 по 11.06.2024 на посаді спортивного директора, з 12.06.2024 по 29.01.2025 на посаді віце-президента клубу). До обов`язків вказаних працівників входило зокрема формування команд Футбольного клубу «Полісся», підбір гравців та супровід їх трансферів.

18.07.2025 проведено обшук у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , яким користується ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на якого зареєстровано право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна, під час якого виявлено та вилучено:

- 537 (п`ятсот тридцять сім) набоїв калібру 5,56х45;

- 3 набої калібру 5,45х39;

- набої калібру 7,62х54 у кількості 19 шт.;

- набої калібру 9х19 у кількості 49 шт.;

- набої калібру 9х18 у кількості 31 шт.;

- димові шашки у кількості 3 шт.;

- сигнальні ракети червоного кольору у кількості 6 шт. та 1 шт. червоного кольору;

- 300 (триста) куп`юр номіналом 100 (сто) доларів США, ззовні схожі на долари США;

- 329 куп`юр номіналом 1000 грн (тисяча грн);

- 2 смартфони Iphone 15 Pro Max;

- MacBook Pro, Serial № NR9F6RG77@W, сірого кольору;

- смартфон;

- накопичувачі інформації: Transcered № F81971-0263 Apacer p/n: AP1TBAC630T1A, Transcered s/n G33581-3342 Apacer p/n: AP1TBAC630T1A, Transcered s/n G49116-0344, Transcered s/n H18326-1827, Transcered s/n 17803-0166;

- печатка української федерації змішаних бойових мистецтв;

- мобільний телефон Iphone, темно зеленого кольору із пошкодженою стороною та чехлом чорного кольору з надписом «STROKIE» «Volodymyp TESLYA», дозвіл на вилучення яких не було надано ухвалою суду на проведення обшуку.

Відтак, вказане майно відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України, яке не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

На підставі викладеного, 18.07.2025 постановою прокурора зазначене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42025000000000554 від 10.07.2025.

Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту на майно, прокурор посилається на те, що вилучене майно визнано речовими доказами та має значення для подальшого досудового розслідування даного кримінального провадження, а також може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.

Відтак прокурор просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно з метою запобігання можливості приховування майна, його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Прокурор у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, клопотання просив задовольнити.

Власник майна у судове засідання не прибув.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 172 Кримінального процесуального кодексу України неприбуття прокурора та власника майна не перешкоджає розгляду клопотання.

Розглянувши клопотання та вивчивши документи, додані до клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Тимчасове вилучення майна та арешт майна, на підставі п. п. 6, 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, є заходами забезпечення кримінального провадження.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1)підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або)зберегли на собі його сліди;

2)призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3)є предметом кримінального правопорушення, зокрема, пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Частиною 5 статті 237 КПК України передбачено, що при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Таким чином слідчий суддя вважає, що з клопотанням про арешт майна прокурор звернувся у встановлені законом терміни, зокрема, в розумінні ч. 5 ст. 171 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів. При цьому у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так слідчий суддя вважає, що відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, є достатні підстави вважати, що речі, зокрема, 537 (п`ятсот тридцять сім) набоїв калібру 5,56х45; 3 набої калібру 5,45х39; набої калібру 7,62х54 у кількості 19 шт.; набої калібру 9х19 у кількості 49 шт.; набої калібру 9х18 у кількості 31 шт.; димові шашки у кількості 3 шт.; сигнальні ракети червоного кольору у кількості 6 шт. та 1 шт. червоного кольору, вилучені 18.07.2025 за результатами проведення обшуку, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги та обставина, що, в ухвалі про дозвіл на обшук, слідчим суддею відмовлено в частині надання дозволу на виявлення та вилучення грошових коштів, отриманих в результаті протиправної діяльності, а також інших речей і документів, які використовувалися співучасниками для підготовки та вчинення злочинів, оскільки клопотання про обшук в цій частині є неконкретизованим, відтак слідчого/прокурора буде наділено широкими повноваженнями на власний розсуд вирішувати походження виявленого майна, що може призвести до їх незаконного вилучення, що є порушенням ст. 6 Конвенції з прав людини (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії», рішення ЄСПЛ від 15 липня 2003 року у справі «Ернст та інші проти Бельгії»).

Крім цього, з зауважень адвоката, доданих протоколу обшуку вбачається, що вилучені під час обшуку грошові кошти, телефони та ноутбук належать дружині ОСОБА_7 та малолітнім дітям, які проживають за вказаною адресою.

Вказані обставини прокурором у клопотанні не спростовувались, а також обгрунтованих доказів протилежного клопотання не містить.

Крім цього, слідчим суддею також береться до уваги та обставина, що, в ухвалі про дозвіл на обшук також не надано дозвіл на вилучення терміналів мобільного зв?язку, сім-карток, тримачів від сім-карток, інших засобів зв?язку, оптичних та інших носіїв інформації, у тому числі флеш-карток, меморі-стіків, з?ємних флешнакопичувачів, жорстких магнітних накопичувачів та дисків, комп?ютерної техніки та іншого комп?ютерного устаткування, а надано дозвіл виключна на зняття інформації з вказаних носіїв.

Зазначене відповідає положенню ч. 2 ст. 168 КПК України, відповідно до якого забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв?язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об?єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником володільцем або утримувачем чи пов?язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних, автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід?ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Знову ж таки, відповідно до зауважень адвоката, доданих протоколу обшуку вбачається, що вказані носії інформації вилучені, попри пряму заборону слідчого судді, а доводів, які б обгрунтовували таке вилучення, зокрема, що їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або є обгрунтовані докази вважати, що вилучена техніка є засобом або знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

Також слідчий суддя бере до уваги ту обставину, що дружиною ОСОБА_8 надавався добровільний доступ до вказаних носіїв інформації, що прокурором у клопотанні не спростовано.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Будь-яке втручання державного органа у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" від 23.09.1982 р.). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986 р.).

Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання в частині накладення арешту на грошові кошти та носії інформації не підлягає задоволенню, оскільки дозвіл вилучення вказаного майна слідчим суддею не надавався.

Крім того, клопотання та долучені до нього матеріали не містять обгрунтованих доводів, що вказане майно відповідає ознакам речового доказу, зокрема, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, а арешт зазначеного майна без вагомих підстав може призвести до невиправданого втручання у право особи на мирне володіння своїм майном.

Таким чином, враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню, .

На підставі викладеного і керуючись ст. 98, 107, 131, 132, 168, 170-173, 236, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити частково.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, вилучене 18.07.2025 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , яким користується ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та на якого зареєстровано право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна, під час якого виявлено та вилучено:

- 537 (п`ятсот тридцять сім) набоїв калібру 5,56х45;

- 3 набої калібру 5,45х39;

- набої калібру 7,62х54 у кількості 19 шт.;

- набої калібру 9х19 у кількості 49 шт.;

- набої калібру 9х18 у кількості 31 шт.;

- димові шашки у кількості 3 шт.;

- сигнальні ракети червоного кольору у кількості 6 шт. та 1 шт. червоного кольору;

- печатка української федерації змішаних бойових мистецтв.

У решті вимог клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1