Постанова № 129501986, 08.08.2025, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08 серпня 2025 рокуСправа №: 709/1643/24

Номер провадження 3/695/396/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2025 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого-судді Степченка М.Ю., за участю секретарів Біліченко С.В., Землянухіної Є.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

зач. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 31.08.2024 р. о 00 год. 28 хв., в смт. Чорнобай, по вул. Золотоніська, керував транспортним засобом «Ауді 4А» НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився під відеозапис. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Александров Д.О. вказав, що його підзахисний вину не визнає. Дії працівників поліції були направлені на створення штучних доказів та провокацію особи на вчинення правопорушення. Не може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності провокація та підбурювання. Адвокат вказав, що ОСОБА_1 керував автомобілем 31.08.2024 р. о 00 год. 28 хв. Поліцейські пропонували останньому пройти освідування, але після провокації він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. У судовому засіданні 18.07.2025 р. захисник вказував, що в направленні на огляд, що міститься в справі, не заначено серія та номер протоколу, немає інформації про склад правопорушення, підпису посадової особи, що свідчить що це неналежний доказ. Адвокат зазначив, що поліцейський своїми незаконними діями створював у водія очікування, що будуть дії, направлені на його уникнення від відповідальності. Недостовірна інформація, надана працівником поліції (інспектором) стала причиною відмови. У подальшому справа потрапила до суду. Захисник вказав, що його клієнт не мав суб`єктивної сторони правопорушення. Адвокат просив закрити провадження у справі, оскільки в діях його підзахисного ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні 10.06.2025 свідок ОСОБА_2 повідомила суду, що того дня вони з чоловіком ОСОБА_3 були в смт. Чорнобай. Їх зупинили працівники поліції, запитали чому пізно їздять та висунули підозру, що чоловік має запах алкоголю. Чоловік відповів, що не п`є і може пройти тест, але ОСОБА_4 сказав, що це буде зайвим, не потрібно цього робити. Інспектор Висоцький висунув пропозицію «домовитися, порішати», щоб не забрали права. Свідок бажала домовитися, тому погодилася на дану пропозицію та мала намір заплатити 15000,00 грн. Свідок вказала, що в поліцію з заявою про злочин вона не зверталася, оскільки не хотіла розголосу. Також зазначила, що чоловік випив десь близько 10 год. ранку пляшку пива. Свідок не чула, щоб працівники поліції пропонували ОСОБА_5 пройти освідування та не давали нічого підписувати. Повідомила суду, що працівники поліції клацали на планшеті, але що саме вона не знає. Інспектор Висоцький сказав приїхати наступного дня до райвідділку і там все обговорити.

18.07.2025 р. у судовому засіданні інспектор ОСОБА_6 , допитаний в якості свідка, вказав, що того дня він із напарником був на добовому чергуванні. Перебуваючи на заправці вони помітили автомобіль з іноземними номерами, водій якого мав ознаки алкогольного сп`яніння. Працівники поліції від`їхали, зупинили даний автомобіль. При спілкуванні були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння у водія, роз`яснено права та складено адмінматеріали по даному факту. Під час оформлення матеріалів водій вказав, що він військовослужбовець, недавно вийшов з оточення, просив не складати на нього протокол. Інспектор відповів на це, що не має прав таке робити. Роз`яснив водієві, що матеріали будуть направлені в суд, і щоб він вирішував питання з суддею. Після цього ОСОБА_7 рознервувався, відмовився підписувати протокол та отримувати тимчасове посвідчення на право керування. ОСОБА_8 зі своєї співмешканкою намагалися вплинути та знайти осіб, через кого вирішити питання непритягнення до відповідальності. Наступного дня ОСОБА_9 із жінкою приїхали в райвідділ, щоб отримати тимчасове посвідчення. Дані особи неодноразово дзвонили, писали інспектору, намагалися вплинути на нього. Щоб ОСОБА_7 зі своєю дружиною відчепилися він інспектора, останній сказав, що поговорить із суддею. Інспектор зазначив, що він мав на увазі, що оскільки водій являється військовослужбовцем, то він може мати якісь «поблажки». Інспектор ОСОБА_4 ствердив суду, що він грошей у ОСОБА_10 не просив, натомість останній пропонував йому «вирішити питання». Інспектор вказав, що якби він розцінив це як «взятку», то зареєстрував би це як злочин.

Суд, вислухавши доводи захисника, показання свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України"). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України".

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За ч.1 ст. 266 КУпАП правовою підставою для проведення огляду водія на стан сп`яніння є наявність обґрунтованої підозри у співробітників поліції, що водій перебуває у стані сп`яніння.

Крім того, за ч. 5 ст. 266 КУпАП проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п.2.9 (а) ПДР).

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.

Так, згідно з п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п.п.6,7 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження у зазначених справах є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У судовому засіданні був оглянутий відеозапис, приєднаний до матеріалів справи, на якому зафіксовано:

- файл 1 - жінка активно, наполегливо пропонувала працівникам поліції вимкнути камеру, просила відпустити їх. Вказала, що чоловік випив 1.5л «Гаража». Працівник поліції пропонував водію ОСОБА_5 пройти освідування на місці і в лікарні, але на пропозицію працівника поліції водій похитав «негативно» головою, тим самим виражаючи свою відмову, незгоду. Поліцейський роз`яснив особам про кримінальну відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди. Водій від підпису і від дачі пояснень відмовився.

- файл 2 (запис із відеореєстратора) працівники поліції їдуть за автомобілем «Ауді А4» та запиняють його.

Матеріалами справи встановлено, що працівник поліції, при зупинці транспортного засобу, маючи підозру того, що водій перебуває у стані сп`яніння, мав правову підставу для проведення огляду водія на стан сп`яніння.

Факт керування транспортним засобом та зупинка транспортного засобу зафіксовані на відеозаписі.

Суд визнає доведеним факт відмови від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, що стверджено відеозаписом.

При розгляді даної справи, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд також враховує, що згідно з законодавством України вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП становить суспільну небезпеку та є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху, тяжкість якого обумовлена ступенем небезпеки, яка може бути завдана вказаним діянням.

Аналізуючи наведені докази, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, що узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), суд приходить до переконання в доведенні винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Його вина стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №120381 від 31.08.2024 р., направленням на огляд водія на стан алкогольного сп`яніння, актом огляду на стан сп`яніння, рапортом, відеозаписом, показаннями свідка інспектора ОСОБА_6 у судовому засіданні.

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_2 та сприймає їх як намагання сприяти ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинене правопорушення. Суд звертає увагу на поведінку даної особи, зафіксованої на відео, де остання вчиняла активні дії, щоб переконати працівників поліції не складати протокол.

Зауваження захисника щодо неналежного оформлення направлення на огляд водія суд не приймає до уваги, оскільки вказана форма направлення затверджена відповідною Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і має бути повністю заповнена в разі доставлення особи в заклад охорони здоров`я. Інші доводи захисника не спростовують факту відмови ОСОБА_1 від проведення огляду на стан сп`яніння, який чітко зафіксований на відео.

Також не знайшли свого підтвердження доводи захисника щодо неправомірних дій працівників поліції, які були спрямовані на провокацію особи вчинити дане правопорушення.

Відсутність неправомірності в діях працівників поліції, зокрема інспектора ОСОБА_11 також підтверджується листами ТУ ДБР у м. Києві від 30.12.2024 та від 08.01.2025, в яких зазначено, що під час вивчення повідомлень про вчинення кримінального правопорушення за фактом можливого вчинення незаконних дій поліцейським ОСОБА_12 , а також з інших питань, встановлено, що вони не містять відомостей про вчинення злочину, відповідно до поняття, визначеного ст. 11 КК України, в зв`язку з чим підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, на даний час відсутні.

Оскільки адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень необхідним і достатнім для ОСОБА_1 буде адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

У відповідності до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судом при ухваленні постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 605,60 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 6 ЄКПЛ, 247, 283, 284,КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Реквізити для сплати штрафу: Код одержувача: 37930566, Отримувач: ГУК у Черк.обл./Черк. обл/21081300, Рахунок: UA918999980313030149000023001, Код платежу: 21081300, Банк отримувач: Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше, як протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в строк, встановлений статтею 307 КУпАП, штраф підлягає стягненню з правопорушника в примусовому порядку в подвійному розмірі, відповідно до ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд протягом 10 днів.

Повний текст постанови оголошено 12 серпня 2025 року.

Суддя М.Ю. Степченко