Ухвала суду № 129496721, 13.08.2025, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/602/25

Провадження № 1-кп/522/104/25

УХВАЛА

13 серпня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024160000001500 від 26.12.2024 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченої у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024160000001500 від 26.12.2024 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченої у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , строком на 60 діб, оскільки відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1.3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, із визначенням розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченою обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 661 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2001508 (два мільйона одна тисяча п`ятсот вісім) грн.

Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник адвокат ОСОБА_4 заперечували щодо задоволення клопотання прокурора.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , з наступних підстав.

За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов`язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.

Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що необхідно продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу обвинуваченого дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, суд вважає, що прокурором було доведено наявність достатніх підстав, вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і про необхідність продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Метою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій є забезпечення виконання покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам переховуватися від суду, та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Застосування до обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Згідно п.3 ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається в таких межах - щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи характеризуючи дані обвинуваченої ОСОБА_5 , встановлені ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, обставини кримінальних правопорушень, пов`язаних із збутом наркотичних засобів та особливо небезпечних психотропних речовин під час дії режиму воєнного стану в Україні, підвищену суспільну небезпеку вказаних протиправних дій та їх наслідки, а також тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченій у випадку визнання її винною у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, що свідчить про те, що розмір застави передбачений п.3 ч.5 ст. 182 КПК України, не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне залишити визначену раніше заставу у розмірі 661 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2001508 (два мільйона одна тисяча п`ятсот вісім) грн., оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку обвинуваченої ОСОБА_5 та забезпечення виконання покладених на неї процесуальних обов`язків.

На підставі вищевикладеного, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 199, 331,371, 372, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартою строкомна 60днів,тобтодо 11.10.2025 включно.

Визначити розмірзастави,як запобіжногозаходу,достатнього длязабеспечення виконанняобвинуваченою ОСОБА_5 обов`язків,передбачених КПКУкраїни врозмірі 661 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2001508 (два мільйона одна тисяча п`ятсот вісім) грн.

Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, призначення платежу: застава за обвинувачену ОСОБА_5 , провадження по справі № 1-кп/522/104/25.

Обвинувачена звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із м. Одеси без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз`яснити обвинуваченій наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з`явилася за викликом до суду, без поважних причин не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу, у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії запобіжного заходу становить 60 днів і обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 13.08.2025.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення обвинуваченого.

Суддя: ОСОБА_6