Рішення № 129494353, 13.08.2025, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/771/25

Провадження № 2/615/285/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2025 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Токмакової А.П.,

секретар судового засідання - Клименко Н.В.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Валки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області, третя особа - Валківська державна нотаріальна контора Харківської області, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

14.05.2025 позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_2 , яка за життя склала заповіт, яким заповіла все належне їй майно в рівних частках донці - позивачу у справі та сину ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько позивача ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадкова справа щодо майна померлої не відкривалась, на день смерті заповіт не змінено та не скасовано.

До складу спадкового майна входить житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , але оформити спадкові права на нього в нотаріальному порядку не можливо через належність до колгоспного типу двору, за життя власника ОСОБА_2 не переоформлений на робочий тип двору, майнові права членів колгоспного двору не визначені, в зв`язку з чим рекомендовано звернутися до суду.

Після виконання вимог ст.187 ЦПК України на підставі ухвали суду від 19.05.2025 відкрито провадження у цивільній справі, з урахуванням вимог ст.274 ЦПК України судовий розгляд проведено в порядку загального позовного провадження.

Правом щодо подання інших заяв по суті справи в передбаченому ст.174 ЦПК України порядку сторони не скористалися.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просить задовольнити, оскільки через смерть власника вирішити питання в позасудовому порядку не можливо.

Представник відповідача - міський голова Скрипніченко В.В. надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника міської ради, просить прийняти рішення згідно закону на підставі наявних доказів.

Представник третьої особи - державний нотаріус Кобзар Н.Я. просить розгляд справи проводити за відсутності представника ДНК, не має заперечень щодо позитивного вирішення справи за наявності у позивача достатніх доказів.

З урахуванням вимог ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки відповідач визнав пред`явлений позов, суд, враховуючи положення ч.3 ст.200 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у підготовчому судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.

Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення інших процесуальних дій, в тому числі забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що батьками позивача та ОСОБА_3 є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , про що свідчать дані свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №127 від 08.07.1957 та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.126,133,135 СК України №00050014839 від 13.03.2025, актовий запис №11 від 18.09.1950.

16.06.1963 позивач одружилася, що підтверджується даними свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , актовий запис №7. Після реєстрації одруження присвоєно прізвище ОСОБА_5 .

За даними свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, виданого 13.05.1992 виконкомом Гонтово-Ярської сільської ради за реєстровим №261 в реєстраційній книзі №4, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 в цілому належить колгоспному двору, головою якого значиться ОСОБА_2 , що підтверджується інформаційною довідкою КП «Валківське БТІ» від №02-08/465 від 12.10.2024.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_4 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , актовий запис №8 від 18.03.1965.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер рідний брат ОСОБА_3 , про що свідчать дані свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , актовий запис №196 від 29.12.1994.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_2 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , актовий запис №18 від 07.07.1995.

Зі змісту інформації Валківської ДНК Харківської області №1266/01-16 від 16.12.2024, спадкова справа щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не відкривалась. Будь-які заяви про прийняття спадщини чи про відмову від неї станом на 16.12.2024 до нотаріальної контори не надходили. Свідоцтва про право на спадщину на майно спадкодавця станом на 16.12.2024 не видавались. Наявні відомості про заповіт спадкодавця, посвідчений 30.11.1987 у виконавчому комітеті Гонтово-Ярської сільської ради за реєстровим №20. Заповіт складено щодо всього спадкового майна в рівних частках донці ОСОБА_1 та сину ОСОБА_3 . На день смерті ОСОБА_2 заповіт не змінено і не скасовано. Оскільки спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 помер до відкриття спадщини, його частка у спадщині перейшла до спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 .

Позивач є спадкоємцем за заповітом згідно ст.534 ЦК в редакції 1963 року та Прикінцевих і перехідних положень ЦК України щодо всього майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 . Спадщину фактично прийняла, оскільки розпорядилась майном спадкодавця та має правовстановлюючі документи на її нерухоме майно. Будь-якій інші спадкоємці, які прийняли спадщину, відсутні. Спадкодавець ОСОБА_2 на час відкриття спадщини проживала в АДРЕСА_1 , інші особи на день її смерті за цією адресою не зареєстровані.

До складу спадкового майна входить житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , який належить до колгоспного типу двору та за життя власника ОСОБА_2 не переоформлений на робочий тим двору і відповідно не зареєстрований належним чином згідно законодавства, що діяло до 01.01.2013. На цей час документ, що стверджує право власності на нерухоме майно не може бути виданий через смерть власника.

Крім того, невизначені майнові права інших членів колгоспного двору (у разі наявності таких), тому склад спадкового майна є невизначеним, що унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. У цьому випадку питання спадкування житлового будинку має бути вирішене у судовому порядку.

З довідки №03.04-47/37 від 04.08.2025, виданої Гонтів`ярським старостинським округом, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за даними записів особового рахунку № НОМЕР_6 погосподарської книги за 1986-1995 роки була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 у належному їй житловому колгоспному будинку, в тому числі станом на 16.04.1991, одна.

Ст.318 ЦК України встановлює, що суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені у ст.2 ЦК України.

За ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. Об`єктом відносин спадкування виступають права та обов`язки спадкодавця у їх сукупності, що належали йому на момент смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Згідно із ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Ст.1299 ЦК України передбачено обов`язок спадкоємця зареєструвати право на спадщину в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Правовідносини щодо майна колгоспного двору регулювалися ст.120-126 ЦК в редакції 18.07.1963, які втратили чинність на підставі ЗУ №3718-12 від 16.12.1993. Внесені зміни до чинного на той час законодавства не передбачали правонаступництва прав та обов`язків щодо майна колгоспного двору іншими суб`єктами цивільних відносин, зокрема фізичною особою.

Ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою, тобто право власності на збудоване до набрання чинності Законом нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, і не виникає виключно у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченого даним Законом.

За положеннями ст.120,123 ЦК (в редакції 18.07.1963), чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 не втратили права на частку в його майні, розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям (ст.534 ЦК в редакції 1963 року).

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (ст.548 ЦК в редакції 1963 року).

За ст.549 ЦК в редакції 1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Згідно роз`яснень Міністерства юстиції України №19-32/319 від 21.02.2005 у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку. В цьому випадку звернутися з заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно за померлою особою мають право її спадкоємці.

Аналізуючи наведені правові норми, суд доходить висновку, що померла ОСОБА_2 , як голова колгоспного двору, станом на 15.04.1991 не втратила право власності на спірний будинок. Інші члени колгоспного двору відсутні.

З урахуванням вимог ст.534 ЦК в редакції 18.07.1963 та Прикінцевих і перехідних положень ЦК України позивач є спадкоємцем щодо всього майна померлої матері за заповітом. Спадщину фактично прийняла, так як розпоряджалась майном спадкодавця та має правовстановлюючі документи на її майно, що відповідає положенням ст.549 ЦК в редакції 18.07.1963.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення вимог позивача, яка є єдиним спадкоємцем за заповітом померлої ОСОБА_2 , має передбачене законом право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, але через відсутність правовстановлюючого документа, чинного на час розгляду справи, не може оформити його в нотаріальній конторі.

На підставі викладеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами згідно технічного паспорту, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 13.08.2025.

Суддя А.П. Токмакова