Вирок № 129493972, 12.08.2025, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11486/25

Провадження № 1-кп/344/1120/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2025 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанськ Луганської області, зареєстрованого за жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше не судимого

якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.7 ст.111-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_7 вчинив державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України; переході на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненому в умовах воєнного стану, наданні іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України (в редакції Закону № 2113-IX від 03.03.2022); а також добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.

Злочини скоєно за наступних обставин. Так, громадянин України ОСОБА_7 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської області, усвідомлюючи, що згідно конституційних норм Україна є суверенною, незалежною, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом, знаючи, що представниками збройних формувань рф в порушення норм міжнародного права узурповано всі владні повноваження на тимчасово окупованій території Луганської області, що територія Луганської області є невід`ємною частиною України, на території якої діють виключно закони України та міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вчиняючи дії, спрямовані на підрив основ національної безпеки України та завдання істотної шкоди суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, усвідомлюючи, що він вчиняє державну зраду, перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту.

У невстановлений досудовим розслідуванням час колишній працівник органів внутрішніх справи України ОСОБА_7 , дотримуючись проросійських поглядів, підтримуючи тимчасову окупацію Луганської області окупаційними військами держави-агресора, умисно, діючи на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та незалежності України, почав активно співпрацювати з окупаційними органами та добровільно вступив на службу в незаконно створеному правоохоронному органі т. зв. «Краснолучском городском отделе внутренних дел министерства внутренних дел луганской народної республики» (мовою оригіналу).

09 березня 2023 року «межрайонной инспекцией ФНС № 10 по луганской народной республике» (мовою оригіналу) за юридичною адресою «г. Красный Луч, Хрустальное шоссе, 1,» «зареєстровано т. зв. «отдел министерства внутренних дел российской федерации «Краснолучский» та розпочато процедуру ліквідації т. зв. «Краснолучского городского отдела внутренних дел министерства внутренних дел луганской народної республики» (мовою оригіналу).

27 жовтня 2023 року громадянин України ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді заступника начальника «отдела министерства внутренних дел российской федерации «Краснолучский» МВД по луганской народної республике, маючи спеціальне звання т. зв. «підполковника поліції» разом з іншими працівниками вказаного незаконного правоохранного органу добровільно прийняв присягу працівника органів внутрішніх справ російської федерації.

Перебуваючи на посаді т. зв. заступника начальника «отдела министерства внутренних дел российской федерации «Краснолучский» МВД по луганской народной республике» ОСОБА_7 сприяв проведенню іноземною державою російською федерацією та її представниками підривної діяльності проти України, спрямованої на заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

За таких обставин, ОСОБА_7 умисно перейшовши на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, здійснюючи підривну діяльність проти України, вчинив державну зраду.

В судове засідання обвинувачений ОСОБА_7 не з`явився, хоча про час та місце розгляду кримінального провадження повідомлявся належним чином, в порядку ст.323 КПК України. Судовий розгляд, відповідно до глави 24-1 КПК України, здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia).

Одночасно, розгляд вказаного кримінального провадження проводився за обов`язковою участю захисника ОСОБА_7 ОСОБА_6 , який був забезпечений державою, а саме Західним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги.

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_7 , який в свою чергу повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про його наміри від ухилення від кримінальної відповідальності. Разом з тим, ухилення обвинуваченого ОСОБА_7 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Незважаючи на те, що обвинувачений в судове засідання не з`явився та не висловлював свою позицію щодо висунутого обвинувачення, його вина у вчиненому доводиться сукупністю зібраних та досліджених в судовому засіданні належних та допустимих доказів.

Згідно рапорту оперуповноваженого відділу моніторингу та зонального контролю Івано-Франківського управління ДВБ НП України від 23 січня 2024 року зазначено, що у у ході проведення пошукових заходів, спрямованих на виявлення осіб, які в умовах воєнного стану та широкомаштабної війни російської федерації проти України на тимчасово окупованих територіях Луганської області переходить на бік ворога та співпрацюють з окупаційною владою та званої "Луганської народної республіки" отримано інформацію про те, що колишній працівник міліції ГУМВС в Луганській області, перебував на посаді заступника начальника відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотиків Луганського міського управління ГУМВС України в Луганській області ОСОБА_7 , який, усвідомлюючи власні корисні мотиви, перейшов на бік ворога, почав співпрацювати з окупаційними військами рф та представниками так званої "лнр", з метою отримання посади в так званому мвд "лнр".

Відповідно до протоколу огляду від 21.05.2024 року проведено огляд комп`ютерних даних, а саме огляд і фіксація інформації. розміщеної у вільному доступі в мережі інетрнет, на яких зафіксовано причетність обвинуваченого до здійснення пропагандистської діяльності, спрямованої проти інтересів України.

Відповідно до протоколу огляду від 17 червня 2025 року встановлено факт розміщення в офіційному друкованому виданні "Урядовий кур`єр" повідомлення про підозру та повісток про виклик до слідчого на 17, 18 та 19 червня 2025 року підозрюваного ОСОБА_7 .

Таким чином, в процесі судового розгляду було достовірно встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 виконуючи функції та завдання незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території Луганської області, вживає заходів просування програм російського уряду на окупованій території. ОСОБА_7 умисно перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, здійснюючи підривну діяльність проти України

Вказані обставини в повній мірі знайшли своє відображення в ході судового розгляду та підтвердуються зазначиними вище доказами, що були предметом дослідження в ході судового розгляду.

Отже, оцінюючи всі зібрані по справі докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ч.2 ст.111, ч.7 ст.111-1 КК України, оскільки він вчинив державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України; переході на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненому в умовах воєнного стану, наданні іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України (в редакції Закону № 2113-IX від 03.03.2022); а також добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд також виходить з вимог ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Підстави для призначення більш м`якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинене кримінальне правопорушення, визначаються статтею 69 цього Кодексу.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.

Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_7 , передбачених ст.66 КК України, не встановлено.

Обставиною, яка відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 67 Кримінального кодексу України, обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_7 , покарання в межах санкції ч.2 ст.111, ч.7 ст.111-1 КК України, зокрема, у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади та місцевого самоврядування та з конфіскацією майна, так як вказане покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.368, 370, 374, 375 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.7 ст.111-1 КК України, та призначити покарання:

- за ч.2 ст.111 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років з конфіскацією всього належного йому майна;

- за ч.7 ст.111-1 КК України у виді позбавлення волі на строк тринадцять років з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк п`ятнадцять років з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк п`ятнадцять років з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_7 рахувати з моменту фактичного затримання, в порядку виконання вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.

Головуючий суддя ОСОБА_8

Судді ОСОБА_9

ОСОБА_10