Рішення № 129493674, 12.08.2025, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/898/25

2/189/466/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

12.08.2025 року селище Покровське Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чорної О.В.,

за участі секретаря судового засідання Тахтарової В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернуся досуду зпозовом доТОВ «Відродження»про стягненняорендної платита розірваннядоговору орендиземельної ділянки,в якомупросить:

-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 1224280500:01:001:0484 в сумі 14968,94 грн. за 2024 рік;

-розірвати договір оренди земельної ділянки площею 4,66 га, кадастровий номер 1224280500:01:001:0484, укладений 01.04.2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Відродження» та припинити речове право (право оренди) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 9483319 від 24.04.2015 року) на земельну ділянку площею 4,66 га, кадастровий номер 1224280500:01:001:0484, яка розташована на території Олександрівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.04.2015 року;

-стягнути з ТОВ «Відродження» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки площею 4,66 га, кадастровий номер 1224280500:01:001:0484, яка розташована на території Олександрівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області

01.04.2015 року між позивачкою та ТОВ «Відродження» було укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки, а 27.07.2017 року Договір про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, яким внесено зміни до п.1.4 Договору оренди, згідно якого за кожен рік використання землі орендар сплачує на руки орендну плату у грошовій формі в розмірі, що становить 12050,00 грн. до виплати на руки.

Відповідно до п. 4.1 укладеного договору, орендна плата сплачується до 30 листопада кожного року дії договору оренди. Відповідно до умов договору орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату.

Проте, відповідач порушив умови вищевказаного договору землі, оскільки не виконує покладені на нього обов`язки щодо виплати орендної плати.

Позивачка зазначає, що протягом останніх трьох років вона отримує орендну плату з затримкою, з порушенням строків, встановлених договором, орендну плату за 2024 рік їй не сплачено взагалі.

Таким чином, позивачка вважає, що відповідач користується земельною ділянкою за наявності належних правових підстав договору оренди, та систематично не виконує умови договору щодо своєчасної сплати орендної плати, чим порушує її права.

У зв`язку з систематичним порученням умов договору щодо виплати орендної плати відповідачем, позивачка бажає розірвати вищевказаний договір оренди земельної ділянки.

Ухвалою суду від 19.03.2025 року відкрите провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

19.05.2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання учасники провадження не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку.

Позивачка ОСОБА_1 надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує, просить задовольнити. Додаткових клопотань, заяв та пропозицій не має. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» жодних заяв, клопотань та відзиву на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, в зв`язку з чим, ухвалою суду від 12.08.2025 року суд постановив розглядати справу в заочному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося у зв`язку з неявкою всіх учасників процесу.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи,01.04.2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Відродження» було укладено Договір оренди та складено Акт приймання передачі земельної ділянки площею 4,660 га, яка розташована на території Олександрівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224280500:01:001:0484, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.3-4, 6 копія).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №36774172 від 24.04.2015 року, вказаний договір оренди земельної ділянки був зареєстрований 24.04.2015 року за № 9483319 державним реєстратором Покровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, строк дії договору до 31.12.2025 року (а.с.7 - копія).

27.07.2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Відродження» було укладено Договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, яким змінено п.1.4 договору щодо розміру орендної плати, який складає 12050,00 грн. до виплати на руки.

Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до частини другої статті 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного Кодексу України передача воренду земельнихділянок,що перебуваютьу власностігромадян іюридичних осіб,здійснюється задоговором орендиміж власникомземельної ділянкиі орендарем.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договори найму регулюються актами земельного законодавства ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

За змістом ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідне орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, відповідно до приписів ст. 14 Закону України «Про оренду землі».

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, істотні умови договору оренди землі, серед яких і орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно ст.410 ЦК України землекористувач зобов`язаний вносити плату за користування землею.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Так, відповідно до п. 4.1 Договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки за кожен рік використання землі Орендар сплачує орендну плату у грошовій формі в розмірі, що становить 12050,00 гривень до виплати на руки.

Сплачується орендна плата до 30 листопада кожного року дії договору оренди. В разі неврожаю з природних причин, строк видачі орендної плати може бути подовжено Орендарем до 31 квітня наступного року, але не звільняє Орендаря від обов`язку сплати орендної плати за даний період.

Згідно п.4.3 Договору оренди земельної ділянки обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації.

Відповідно до п. 9.4 Договору, Орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату.

Проте, судом встановлено, що Орендар (відповідач) порушив умови вищевказаного договору землі, оскільки не виконує покладені на нього обов`язки щодо виплати орендної плати.

Відповідно до Виписки по картковому рахунку позивачки, ОСОБА_1 30.12.2022 року було зараховано кошти від ТОВ «Відродження» у сумі 14410,00 грн., призначення платежу: орендна плата за 2021 рік згідно договору оренди земельної ділянки (а.с.16).

Як вбачається з Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 19.05.2025 року, ОСОБА_1 у січні 2024 року ТОВ «Відродження» було виплачено орендну плату у розмірі 17714,29 грн.; у листопаді 2024 року було нараховано ТОВ «Відродження» орендну плату в розмірі 17962,73 грн., що за мінусом податку (3233,29 грн.) та військового збору (269,44 грн.) становить 14460,00 грн.

Так, судом достовірно встановлено, що відповідачем належним чином не виконуються взяті зобов`язання за договором оренди, оскільки орендну плату за користування земельною ділянкою за 2021-2023 роки сплачено з порушенням строків встановлених договором оренди, а за 2024 рік не сплачено взагалі.

Доказів зворотного відповідачем суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення орендної плати за 2024 рік в загальній сумі 14460,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Оскільки ТОВ «Відродження» було сплачено позивачу орендну плату за 2021-2023 роки з порушенням строків, встановлених договором, доказів щодо причин затримки виплати орендної плати відповідачем надано не було, враховуючи наявність заборгованості за 2024 рік, суд визнає наявність систематичної несплати відповідачем орендної плати.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно з частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 3 ст. 651 ЦК України).

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких, за п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК, належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо внесення орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору, про що свідчить усталена судова практика Верховного Суду, яку слід урахувати при застосуванні норми права відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК.

Зокрема, такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 28.09.2016 у справі №6-977цс16 та від 12.12.2012 у справі №6-146цс12.

У постанові ВС у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематичне невнесення орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематичне внесення орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст.526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний висновок викладений у постанові ВС від 02.05.2018 у справі №925/549/17. При цьому систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо внесення орендної плати є підставою для розірвання договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц (провадження №14-16цс18) зроблено висновок, що «у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань».

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2021 року у справі №759/1788/18-ц (провадження №61-6083св19) зроблено висновок, що «договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Частинами першою-другою статті 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бут змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона».

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Так, судом достовірно встановлено, що позивачем доведено істотне систематичне порушення умов спірного договору оренди земельної ділянки та його прав, оскільки відповідачем умови договору оренди землі належним чином не виконуються, орендна плата, як зазначалось вище, своєчасно не сплачується, що свідчить про ухилення відповідача від виконання зобов`язань зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у визначений договором термін.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо розірвання договору оренди землі.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №36774172 від 24.04.2015 року, Договір оренди земельної ділянки від 01.04.2015 року був зареєстрований 24.04.2015 року за № 9483319 державним реєстратором Покровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, номер запису про інше речове право 9483319, вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки.

Оскільки суд дійшов висновку про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 01.04.2015 року, то з урахуванням вищенаведеної норми права слід припинити інше речове право - право оренди цієї земельної ділянки.

Відповідно до ст. 141 ЦПК з відповідача на користь позивачки підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 1211,20 грн., сплачений останньою за вимогу майнового характеру та 1211,20 грн. за вимогу немайнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 626, 629, 770, 792, 1216, 1220, 1268 ЦК України, ст. ст. 13, 15, 21, 32 Закону України «Про оренди землі», ст. ст. 3, 12, 13, 76-78, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд , -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження», код ЄДРПОУ 30699186 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою площею 4,66 га, кадастровий номер 1224280500:01:001:0484 в сумі 14460,00 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста шістдесят гривень) за 2024 рік.

Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 4,66 га, кадастровий номер 1224280500:01:001:0484, укладений 01.04.2015 року між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ТОВ «Відродження» (ЄДРПОУ 30699186) та припинити речове право (право оренди) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 9483319 від 24.04.2015 року) на земельну ділянку площею 4,66 га, кадастровий номер 1224280500:01:001:0484, яка розташована на території Олександрівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.04.2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Відродження».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження», ЄДРПОУ 30699186 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за вимогу майнового характеру та 1211,20 грн. за вимогу немайнового характеру.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О.В. Чорна

12.08.2025