Ухвала суду № 129490933, 06.08.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/31867/25

Провадження № 1-кс/761/20898/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в приміщенні суду клопотання детектива другого відділу детективів Підрозділу детективів з розслідування кримінальних проваджень у податковій сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної Безпеки України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Чернівці, проживаючої в АДРЕСА_1 , -

підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024000220000003 від 06 лютого 2024 року, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2025 р. детектив другого відділу детективів Підрозділу детективів з розслідування кримінальних проваджень у податковій сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної Безпеки України ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024000220000003 від 06 лютого 2024 року.

Клопотання обґрунтовується тим, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024000220000003 від 06.02.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України, а також за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , обіймаючи посаду президента ПрАТ «Авіакомпанія МАУ», діючи за попередньою змовою з головним бухгалтером ПрАТ «Авіакомпанія МАУ» ОСОБА_9 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, які в тому числі контролювали діяльність резидента України - ПрАТ «Авіакомпанія МАУ» та нерезидента «BRAZALINE LIMITED», до раніше ними розробленого та доведеного ОСОБА_6 та ОСОБА_9 злочинного плану, об`єднаного єдиним умислом, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді ненадходження до бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах, бажаючи їх настання, в порушення підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України та статті 12 Конвенції при виплаті на користь компанії-нерезидента «BRAZALINE LIMITED» доходу з джерелом походження з України неправомірно пославшись на статтю 8 Конвенції, оскільки платежі, які одержуються компанією-нерезидентом «BRAZALINE LTD» від ПрАТ «Авіакомпанія МАУ», як винагорода за користування промисловим обладнанням, яким є повітряні судна та двигуни, фактично є роялті, а тому такі операції підлягають оподаткуванню із застосуванням положень статті 12 Конвенції, та, як наслідок занизив податкові зобов`язання з податку на прибуток підприємства в період з 18.09.2019 по 18.09.2022 в сумі 174 473 434 гривні 30 копійок, що призвело до ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

09.07.2025 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри в умисному ухиленні від сплати податків, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України та у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

Органом досудового розслідування встановлено наявність ризиків, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, у цьому ж кримінальному провадженні.

З урахуванням розміру спричиненої шкоди державі, яка становить 174 473 434,3 грн, тяжкості вчиненого злочину, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, орган досудового розслідування просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3303 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 10 001 484 грн. Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватись від спілкування з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вказане стало підставою для звернення до суду з клопотанням.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила його задовольнити.

Підозрюваний та його захисники заперечили щодо задоволення клопотання, подали письмові заперечення, вважають підозру необґрунтованою, докази, які на думку органу досудового розслідування підтверджують підозру, недопустимі, а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведені. Крім цього, вважають розмір застави необґрунтовано завищений, виключного випадку для її застосування стороною обвинувачення не доведено. Подали письмові заперечення, просять врахувати, що податкове зобов`язання не є остаточним та оскаржується в судовому порядку, за статутом МАУ до посадових обов`язків ОСОБА_12 не входило підготовка, розроблення чи підписання лізингових договорів. Звертають увагу на належну процесуальну поведінку підозрюваного, наявність неодноразових виїздів за кордом та повернення в Україну за наявності вироку суду в іншому кримінальному провадженні, який на теперішній час оскаржується в апеляційному порядку. Також вважають, що прокурором не доведено неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Особа, яка має намір взяти на поруку, просила застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Заслухавши думки учасників судового процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Перевіряючи матеріали клопотання слідчим суддею встановлено, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024000220000003 від 06.02.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України, а також за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України.

09.07.2025 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри в умисному ухиленні від сплати податків, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України та у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно ст. 182 ч.1 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд сторонами кримінального провадження, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 з урахуванням вищенаведеного слідчий суддя вважає, що обставини, викладені у ч.1 ст. 194 КПК України, на даний час є частково доведені, існують достатні підстави вважати, що існують вказані у клопотанні ризики, передбачені ст.177 КПК України, переховуватися від органів досудового розслідування, впливу на свідків у кримінальному провадженні, а доказів зворотного в судовому засіданні сторонами не надано. Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.

Судом враховано, що за вчинення злочину, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України, встановлено відповідальність у вигляді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а за вчинення злочину, передбаченого ст. 366 ч.1 КК України, встановлено відповідальність у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

У той же час, не залишається поза увагою слідчого судді, що Указом Президента України №64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також, згідно з роз`ясненнями, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати підозрюваний ОСОБА_6 протягом тривалого часу з 18.09.2019 по 18.09.2022 року виконував обов`язки президента авіакомпанії ПрАТ «Міжнародні авіалінії України». Ця посада наділяла його певними організаційно-розпорядчими і адміністративними функціями, в тому числі по відношенню до інших працівників товариства, а враховуючи тривалий час роботи в системі авіаперевезень, ризик впливу на свідків обумовлюється також можливим авторитетом підозрюваного до інших осіб. Такі зв`язки свідчать про вірогідність у випадку необхідності використання ним цих відносин з метою впливу на показання таких свідків у цьому кримінальному провадженні.

Крім цього, слідчим суддею враховано встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу. (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Тобто, оскільки ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, викладені у клопотанні обставини вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення та долучені до клопотання слідчого матеріали кримінального провадження дають слідчому судді підстави вважати, що з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_6 може здійснювати вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні, в тому числі на ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та інших свідків які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях)

При вирішенні питання обґрунтованості підозри суд приймає до уваги практику Європейського Суду з прав людини, зокрема на п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», за яким обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу. На досудовому розслідуванні визнання доказів недопустимими можливе лише у разі очевидної і явної їх недопустимості, а висновок про очевидну і явну недопустимість певних доказів має бути категоричним, тобто він не може бути спростований матеріалами, які зібрані або можуть бути зібрані в процесі досудового розслідування.

Достатніх підстав вважати, що підозра ОСОБА_6 є необгрунтованою, суд не вбачає і стороною захисту такої необґрунтованості не доведено.

Щодо застосування більш м`яких запобіжних заходів, та клопотання осіб, які мають намір взяти на поруку ОСОБА_6 , а саме: ОСОБА_13 варто зазначити наступне.

ОСОБА_6 підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно з ч. 8 ст. 194 КПК до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.

У п. 62 у справі «Боротюк проти України» (Borotyuk v. Ukraine) Європейський Суд з прав людини вказав, що «У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів».

Оскільки санкціями ч. 1 ст. 366, ч.3 ст.212 КК України передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, до ОСОБА_6 не може бути застосовано інший запобіжний захід, аніж застава чи тримання під вартою, в тому числі особиста порука, в силу прямої заборони на це, передбаченої в ч. 8 ст. 194 КПК України.

При визначені розміру застави, суд враховує наступне.

Згідно ст. 182 ч.4,5 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Використання законодавцем терміну «у виключних випадках», по суті, є оціночним критерієм щодо здатності або нездатності забезпечити виконання обов`язків підозрюваним. В такому випадку для суду, як і для слідчого судді, орієнтирами для визначення розміру застави може бути майновий стан підозрюваного, розмір майнової шкоди або доходу, в отриманні якого він підозрюється, сума неправомірної вигоди. Сума застави повинна бути такою, щоб, з одного боку, загроза втрати внесеної суми утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не була завідомо непомірною для підозрюваного, що призведе до неможливості виконання застави.

Отже, так як законодавцем не визначено чітких критеріїв обрання розміру застави у виключних випадках, визначення її грошового еквіваленту відбувається відповідно до внутрішнього переконання суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні "Istomina v. Ukraine" від 13.01.2022 (заява № 23312/15), «гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок підозрюваного злочину, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати особисту поруку, іншими словами, на ступінь впевненості щодо можливої перспективи того, що втрата застави або позов проти гарантів у разі неявки підсудного в судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб запобігти бажанню втекти з його або її боку… Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні надзвичайно обережно встановити відповідний розмір застави, і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави» (§25 рішення).

При визначенні розміру застави до уваги може братися розмір шкоди, що спричинив підозрюваний (справа «Мангурас проти Іспанії», рішення від 28 вересня 2010 року).

З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Враховуючи майновий стан підозрюваного, обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого тяжкого злочину, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, беручи до уваги розмір завданої шкоди (збитків), який за версією обвинувачення становить 174 473 434 гривні 30 копійок, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження

Тому, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про наявність виключного випадку, визначеного ч.5 ст.182 КПК України та існування підстав для призначення суми застави більшої ніж передбачає максимальна межа п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

Такий виключний випадок у даному провадженні обґрунтовується наявними доказами вчинення правопорушення, пов`язаного із спричиненням збитків державі протягом тривалого часу визначеним підприємством як платником податків. Судом враховано, що визначена сума застави може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною чи юридичною особою за нього.

Між тим, на думку слідчого судді, запропонований слідчим розмір застави, а саме: 3303 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 10 001 484 грн є непомірною для підозрюваного, тим більше, що прокурор не довів слідчому судді, з яких міркувань було визначено саме таку суму застави, а отже розмір застави є невиправдано високим та не може бути застосований.

З урахуванням характеру та обставин кримінального правопорушення, майнового стану та зв`язків підозрюваного, слідчий суддя вважає, що достатнім для гарантування виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків буде розмір застави в розмірі - 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі - 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень 00 коп.,

Такий розмір застави, хоча не відповідає розміру збитків, проте є помірним і достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу ОСОБА_6 , тяжкість кримінального правопорушення, у вчинені якого підозрюється останній, ймовірність настання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 , слід застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави - 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі - 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО 820172, банк-одержувач - Державна казначейська служба України м.Київ, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.П.) згідно ухвали Шевченківського районного суду м.Києва від (дата) по справі №.., внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу).На підставі ч. 5 ст.194 КПК України потрібно покласти на підозрюваного ОСОБА_6 на строк два місяці - до 09 вересня 2025, такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, детектива, слідчого судді та суду; повідомляти детектива, прокурора, суд про зміну місця роботи та проживання; не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу детектива, прокурора або суду; утримуватись від позапроцесуального спілкування із свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 щодо обставин, що є предметом досудового розслідування; здати до відповідних органів державної влади на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд до України.

Порушень процесуального законодавства, які б зумовили прийняття рішення про відмову у задоволенні клопотання, слідчим суддею не встановлено.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 132, 154-156, 182, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

клопотання детектива другого відділу детективів Підрозділу детективів з розслідування кримінальних проваджень у податковій сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної Безпеки України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_6 , - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави - 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі - 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО 820172, банк-одержувач - Державна казначейська служба України м.Київ, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.П.) згідно ухвали Шевченківського районного суду м.Києва від (дата) по справі №.., внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу).

На підставі ч. 5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 на строк два місяці - до 09 вересня 2025, такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, детектива, слідчого судді та суду;

- повідомляти детектива, прокурора, суд про зміну місця роботи та проживання;

- не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу детектива, прокурора або суду;

- утримуватись від позапроцесуального спілкування із свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 щодо обставин, що є предметом досудового розслідування;

- здати до відповідних органів державної влади на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд до України.

Підозрюваному ОСОБА_6 письмово під розпис повідомити покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1