Вирок № 129490074, 13.08.2025, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Кримінальне провадження № 703/1882/25

1-кп/703/382/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2025 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

секретар судових засідань ОСОБА_2

за участі

прокурора ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ)

обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ)

захисника ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаський район Черкаської області кримінальне провадження №62024000000000863 від 03 жовтня 2024 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Пирятин Полтавської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, військовослужбовця, солдата військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369-2 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, діючи умисно, з метою надання неправомірної вигоди особі, правова кваліфікація дій якої у даному кримінальному провадженні не досліджувалась, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи 11 квітня 2024 року в відділенні АТ КБ «Приватбанк» в місті Лубни, розташованого за адресою: Полтавська область, м. Лубни, проспект Володимирський, 27/49, о 12 годині 59 хвилин здійснив поповнення основної карти особи, правова кваліфікація дій якої у даному кримінальному провадженні не досліджувалась, № НОМЕР_2 , перерахувавши останньому 240 000 гривень 00 копійок за здійснення впливу на прийняття особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме на військових осіб, в тому числі командира однієї з військових частин ЗСУ, рішення щодо переміщення ОСОБА_4 з військової частини НОМЕР_3 , військовослужбовці якої задіяні в активних бойових діях на фронті, до військової частини НОМЕР_4 або військової частини НОМЕР_1 , які перебувають в тилу, або вирішення питання щодо переміщення військовослужбовця ОСОБА_4 до іншої тилової військової частини, з місцем дислокації в Полтавській області.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного прямого умислу щодо надання неправомірної вигоди особі, правова кваліфікація дій якої у даному кримінальному провадженні не досліджувалась, 15 квітня 2024 року о 11 годині 28 хвилин, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у приміщенні відділення АТ КБ «Приватбанк» за адресою: Черкаська область, Черкаський район, м.Сміла, вул. Соборна, 108, здійснив поповнення основної картки особи, правова кваліфікація дій якої у даному кримінальному провадженні не досліджувалась, № НОМЕР_2 у сумі 40 000 гривень 00 копійок, тобто здійснив надання такої неправомірної вимоги вказаній особі в сумі 40 000 гривень, за здійснення впливу на прийняття особами, уповноваженими на функції держави, а саме військових службових осіб, в тому числі командира військової частини НОМЕР_1 , рішення щодо переміщення ОСОБА_4 з військової частини НОМЕР_3 , військовослужбовці якої задіяні в активних бойових діях на фронті, до військової частини НОМЕР_1 , яка перебуває в тилу, з місцем дислокації в АДРЕСА_2 .

Після чого, особа, правова кваліфікація дій якої у даному кримінальному провадженні не досліджувалась, на виконання попередніх з ОСОБА_4 домовленостей, діючи в інтересах останнього, здійснив через не встановлених органом досудового розслідування осіб, вплив на військову службову особу, уповноважену на виконання функцій держави, а саме на іншу особу, правова кваліфікація дій якої у даному кримінальному провадженні не досліджувалась, та яка є уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначеною у пункті 1 (військові посадові особи Збройних Сил України, підпунктом «г» пункту 1 частини першої статті 3), частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

За результатами вказаного впливу наказом Командувача військ оперативного командування НОМЕР_5 (по особовому складу) від 19 квітня 2024 року №60-РС солдата ОСОБА_4 призначено на посаду навідника 4 зенітного кулеметного відділення 3 зенітного кулеметного взводу 4 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_1 . Окрім цього, за результатами вказаного впливу, наказом командира військової частини № НОМЕР_6 (по стройовій частині), №121 від 30 квітня 2024 року солдата ОСОБА_4 визначено вважати таким, що 30 квітня 2024 року справу та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 судом кваліфіковані як надання неправомірної вимоги особі, яка пропонує за таку вигоду вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за що передбачена кримінальна відповідальність відповідно до вимог ч.1 ст.369-2 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 під час судового розгляду вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та пояснив, що не заперечує жодних обставин, викладених в обвинувальному акті, оскільки вони повністю відповідають дійсності. Вказав, що він є військовослужбовцем та раніше проходив військову службу у тиловій військовій частині НОМЕР_4 , однак був переведений на військову службу у військову частину НОМЕР_3 Збройних Сил України, особовий склад якої приймає участь бойових діях на фронті. У зв`язку з незадовільним станом здоров`я, а також станом здоров`я його доньки та проходження її матір`ю військової служби, внаслідок якого донька залишилася сама, - він мав намір перевестися назад до військової частини НОМЕР_4 . Однак, у законний спосіб це йому не вдалося. У подальшому, при спілкуванні зі своїм знайомим, він повідомив останньому ситуацію, яка склалася, на що останній повідомив про наявність можливості здійснити переведення до іншої частини у інший спосіб. Знайомий надав йому номер телефону особи, яка може вирішити його питання щодо переведення. У подальшому, він у месенджері зв`язався з цим чоловіком, та він назвався ОСОБА_6 , і повідомив про можливість вирішення його питання щодо переведення та для цьому йому необхідно заплатити кошти у загальній сумі 280 000 гривень. Бажаючи перевестись у тилову частину у квітні 2024 року в різні дні дійсно здійснював переказ коштів у сумі 240 000 гривень та 40 000 гривень на рахунок відповідного чоловіка. за здійснення останнім впливу на прийняття іншими особами рішення про його переведення з військової частини НОМЕР_3 до тилової частини, яка дислокується в межах Полтавської області. Крім того звернувся до відповідального лікаря частини, а потім за його направленням до ЛКК, для визначення ступеню придатності до військової служби, адже має серйозні проблемі зі здоров`ям. Після вказаних дій було прийнято рішення щодо його переведення до іншої військової частини, яка є тиловою та дислокується в Полтавській області. У вчиненому щиро розкаявся та просив його суворо не карати.

Відповідно до частини 3 статті 349 КПК України суд, з`ясувавши що учасники судового провадження не оспорюють обставин пред`явленого обвинувачення, правильно розуміють їх зміст, та переконавшись в добровільності їх позиції, за клопотанням учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження тих доказів стосовно обставин, що підтверджують вину обвинуваченого, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу. При цьому, судом роз`яснено, що у такому випадку сторони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Отже, на думку суду, під час судового розгляду поза розумного сумніву доведено те, що ОСОБА_4 11 та 15 квітня 2024 року перебуваючи в м.Лубни та в м.Сміла, відповідно, вчинив умисні дії, які судом кваліфіковані як надання неправомірної вимоги особі, яка пропонує за таку вигоду вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Одночасно, враховуючи ненадання прокурором вироку суду, яким була би встановлена вина особи, якій обвинувачений ОСОБА_4 , відповідно до обставин інкримінованого останньому кримінального правопорушення, надав неправомірну вигоду за здійснення впливу на прийняття конкретно визначеною особою, уповноваженою на виконання функцій держави, рішення щодо переведення ОСОБА_4 з однієї військової частини до іншої, а також вина особи, яка прийняла вказане рішення, та приймаючи до уваги, що оцінка вищевказаних дій таких осіб, як кримінально караних, під час судового розгляду даного кримінального провадження не здійснюється, суд керуючись правилами ч. 1 ст. 337 КПК України, виключає з обвинувачення прізвища та ідентифікуючі данні вищевказаних осіб, що відображені у фабулі інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яка викладена в обвинувальному акті у кримінальному провадженні №62024000000000863 від 03 жовтня 2024 року, замінивши їх на словосполучення «особа, правова кваліфікація дій якої у даному кримінальному провадженні не досліджувалась».

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд при призначенні покарання бере до уваги: характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, який, відповідно до ст.12 КК України, класифікується як нетяжкий злочин; обставини вчинення кримінального правопорушення, яке не потягло за собою тяжких наслідків, оскільки переведення обвинуваченого з бойової частини до тилової, зумовлено наявністю об`єктивних причин, а саме визнання його обмежено придатним до військової служби за станом здоров`я; відношення обвинуваченого до скоєного, який вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та усвідомив неправомірність своїх дій, розкаявся у вчиненому, виявляє щирий жаль з приводу вчиненого; особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є військовослужбовцем, має захворювання, які як пов`язані, так і не пов`язані з проходженням військової служби, внаслідок яких визнаний військово-лікарською комісією обмежено придатним до військової служби (непридатний до служби у Десантно-штурмових військах, морській піхоті, спецспорудах (за винятком підрозділів забезпечення); придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, ТЦК та СП, установах, організаціях, навчальних закладах), за місцем проходження військової служби характеризується позитивно.

Як обставину, що пом`якшує покарання, відповідно до положень ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

При цьому суд не враховує стан здоров`я доньки обвинуваченого, на підтвердження пом`якшуючої обставини (вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних обставин) оскільки, на момент вчинення обвинуваченим інкримінованих дій, донька обвинуваченого досягла 19 річного віку, та в силу ч.1 ст.6 СК України втратила правовий статус дитини, отже у суду відсутні правові підстави враховувати її стан здоров`я за даних обставин.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до положень ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При цьому, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_4 положень ст.69 КК України.

З врахуванням викладеного, суд призначає ОСОБА_4 основне покарання у межах санкції ч.1 ст.369-2 КК України у виді штрафу і вважає, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого як під час досудового розслідування кримінального провадження, так і під час його судового розгляду, не застосовувався.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.12, 65, 66, 67, ч.1 ст.369-2 КК України, ст.100, 124, 369-371, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369-2 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав не пов`язаних із запереченням обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо він не буде скасований.

Головуючий: ОСОБА_1