Постанова № 129488121, 05.08.2025, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/1138/25

провадження 3/287/2639/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2025 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Русин Микола Григорович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 32618 від 11.05.2025 року установлено, що 11.05.2025 о 04 год. 00 хв. на трасі Київ-Ковель 211 км. водій ОСОБА_1 керуючи т/з не пред`явив посвідчення водія на право керування т/з відповідної категорії, дане правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п. 2.1.а. ПДР.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 5ст. 126 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 були роз`яснені права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268КУпАП та ст. 63 Конституції України, а також право на відвід суду.

ОСОБА_1 у судовому засіданні обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не заперечив, свою провину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, визнав. Просив у разі притягнення до відповідальності, у зв`язку з суворістю санкції статті ч. 5ст. 126 КУпАП, просив розстрочити суму штрафу.

Заслухавши особу, яка притягається до відповідальності та дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Згідно зст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частина 1статті 9КУпАП зазначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно дост. 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно дост. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зст. 252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обставини вчинення даного правопорушення підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 326818 від 11.05.2025, який складений у відповідності до вимогКУпАПтамістить формулюваннясуті вчиненогоадміністративного правопорушення; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3399187 від 03.11.2024, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто за ч. 2 ст.126КУпАП, рапортом інспектора взводу № 2 роти № 3 батальону правління патрульної поліції в Житомирській області ДПП ст. лейтенантом Сейко Р., довідкою інспектора відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП ст. лейтенанта поліції Шеремет Н., з якої вбачається що посвідчення водія ОСОБА_1 не отримував., довідкою інспектора відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП ст. лейтенанта поліції Шеремет Н., з якої вбачається, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП та поясненнями, наданими у суді.

Вищевикладене свідчить про те, що складений працівником поліції стосовно ОСОБА_1 протокол відповідає вимогамст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про події правопорушення та особу, яка його вчинила.

Згідно ізст.14Закону України«Про дорожнійрух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.Статтею 53цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до ч. 9 ст.15ЗаконуУкраїни«Продорожнійрух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із загальними положеннямиПДР ці Правила відповідно до Закону України«Про дорожнійрух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Пункт 1.3 Правил дорожньогоруху України (далі -ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до вимог п. 2.1аПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» зазначено, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_1 було порушено вимоги п. 2.1а ПДР України, згідно якого водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАПполягає у повторному протягом року вчиненні порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тобто керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керуванні транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керуванні транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Таким чином, аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, вважаю, що вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повністю та об`єктивно знайшла своє підтвердження в ході судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, у відповідності дост. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховується характер вчиненого адміністративного правопорушення, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення у відповідності до ст. ст.34,35 КУпАП, судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Беручи до уваги той факт, що у матеріалах справи відсутні докази належності ОСОБА_1 на праві власності транспортного засобу, суд позбавлений можливості застосування санкції ч. 5 ст.126КУпАП в частині оплатного вилучення транспортного засобу, а тому вважає за необхідне застосувати на порушника адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі санкції цієї статті, з позбавленням права керування транспортним засобом, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про розстрочку суми штрафу, суд зазначає таке.

Кодекс України про адміністративні правопорушенняне містять положень про розстрочку штрафу, що сплачується правопорушником, але подібну можливість надає засудженимКримінальний кодекс України. Так, згідно ч. 4ст. 53 КК Україниз урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не зможе сплатити штраф у сумі 40800,00 грн. впродовж 15 днів, а інакше для нього сума штрафу подвоюється згідно ч. 2ст. 308 КУпАПі правопорушник опиниться в скрутному матеріальному становищі, тому, враховуючи майновий стан ОСОБА_1 та ч. 4ст. 53 КК України, суддя вважає за можливе задовольнити клопотання та розстрочити сплату штрафу строком на 6 місяців.

Відповідно дост. 40-1 КУпАПу разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначеност. 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.27,40-1, ч. 5 ст.126, ст.ст.283,284,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушеннята накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Розстрочити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, зобов`язавши сплачувати частинами протягом 6 місяців по 6800 (шість тисяч вісімсот) грнивень щомісячно, починаючи з вересня 2025 року.

Штраф перерахувати на рахунок отримувача (стандарт ІВАN) UA368999980313060149000006001, Отримувач ГУК в Житомирській області, Код отримувача (ЄДРПОУ)37976485, Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП), кодкласифікації доходів бюджету21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн, які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37993783, Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП), кодкласифікації доходів бюджету22030106.

Роз`яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно дост. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Зобов`язати ОСОБА_1 повідомляти суд про сплату відповідної частини штрафу, шляхом пред`явлення відповідного документу (квитанції).

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: М. Г. Русин