Рішення № 129484974, 13.08.2025, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/663/25 Пров. №2/478/332/2025

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2025 року с-ще Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

головуючого судді Томашевського О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Луговської А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в с-щі Казанка, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором від 30.08.2021 року № 4807171 у розмірі 43 275,00 грн, судові витрати у розмірі 2422,40 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі16 000,00 гривень.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 30 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір № 4807171, згідно умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 5 000,00 грн, зі сплатою процентів за кожен день користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.

ТОВ «МІЛОАН» умови Кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачці кредит. В той же час, відповідачка не виконала умов Кредитного договору в частині повернення суми кредиту та сплати відсотків за його користування, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 43 275,00 грн з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредитом; 37 275,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 1000,00 грн - заборгованість за комісією.

29 листопада 2021 року було укладено договір № 29-11-102 відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором 30.08.2021 року № 4807171.

10 березня 2023 року було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором від 30.08.2021 року № 4807171.

Виходячи з наведеного, позивач отримав право вимоги до відповідачки за кредитним договором 30.08.2021 року № 4807171 та вимушений звернутися до суду, оскільки добровільно відповідачка не погашає заборгованість в розмірі 43 275,00 грн.

Ухвалою суду від 19 червня 2025 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просив суд проводити розгляд справи без участі представника позивача та проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачка про причини неявки в суд не повідомила, відзиву на позов не надавала, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у її відсутність від неї не надходило.

Враховуючи наведені обставини суд вважає можливим здійснити заочний розгляд даної справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України та у зв`язку з тим, що позивач не заперечує проти такого розгляду порядку справи, про що вказано у позовній заяві.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 28.08.2021 року відповідачка ОСОБА_1 звернулася на адресу ТОВ МІЛОАН з Анкетою-заяву на кредит № 4807171 за якою просила надати кредит на суму 5 000,00 грн, строком на 7 днів з датою повернення кредиту 06.09.2021 року у загальному розмірі 6 525,00 грн. За даною анкетою відповідачка погодила умови кредитування, а саме, обов`язок сплати 1000,00 грн комісії та 525,00 грн відсотків за користування кредитом.

На підставі поданої заяви, 30 серпня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 4807171.

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим Договором, на строк, визначений п. 1.3 Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній п. 1.2 Договору, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встанвлений п. 1.4 Договору термін.

Згідно з п. п. 1.2.-1.4. Договору сума кредиту становить 5 000,00 грн, кредит надається строком на 7 днів з 30.08.2021 року, дата повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 06.09.2021 року.

Зі змісту п. 1.5 Договору встановлено, що орієнтовна загальна вартість кредиту складає 6 525,00 грн, де: 5 000,00 грн - розмір кредиту; 1000,00 грн - комісія; 525,00 грн проценти за користування кредитом.

Відповідно до п. п. 1.5.1, 1.5.2 та 1.6. договору комісія за надання кредиту становить 1 000,00 грн, яка нараховується за ставкою 20,00% від суми кредиту одноразово; проценти за користування кредитом складають 525,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожний день користування кредитом, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно з п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

За змістом п.п. 2.2.1 Договору вбачається, що позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.п 1.5.1-1.5.2 Договору, в термін вказаний в п. 1.4 Договору. У випадку, якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний у п. 1.3 Договору, він додатково сплачує комісію, проценти за ставкою 1.5.2 або проценти за стандартною ставкою, в сумі та на умовах, визначених п. 2.3 Договору.

За змістом п.п.п. 2.2.2 Договору, нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.п. 2.2.3 Договору.

Відповідно до п. 2.2.3 Договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів припиняється.

Згідно з п. п. 2.3.1., 2.3.2. договору позичальник має право на продовження строку кредитування. Для продовження строку кредитування позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил надання фінансових кредитів, у тому числі сплатити комісію та певну частку заборгованості по кредиту.

Разом з тим, п. 2.3 Договору передбачає його пролонгацію, як на пільгових, так і стандартних умовах.

Зокрема, п. 2.3.1.2 Договору визначено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п.1.6 цього договору.

Згідно з п. 6.1 Договору кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства.

Відповідно до п. 6.3 Договору приймаючи пропозицію Товариства про укладання цього кредитного договору позичальник погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у тому числі правилами та графіком розрахунку договору) Договору та підтверджує, з-поміж іншого, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє та зобов`язується неухильно дотримуватися умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів товариством, що розміщені на веб-сайті товариства та є невід`ємною частиною цього договору.

Окрім іншого, згідно з п. 3.2.6 Договору сторони передбачили, що ТОВ «Мілоан» має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу чи делегувати (доручати здійснення) свої права за цим договором (повністю або часткового) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди позичальника.

Додатком № 1 сторони Договору погодили графік платежів за яким, 06.09.2021 року відповідачка зобов`язалась повернути кредитодавцеві суму кредиту в розмірі 5000,00 грн, сплатити комісію в розмірі 1000,00 грн та відсотки в розмірі 525,00 грн.

Додатком № 2 до Договору додається Паспорт споживчого кредиту з аналогічними умовами кредитування визначеними у Договорі.

Відповідно до квитанції № 1748840075 від 30.08.2021 року вбачається, що грошові кошти згідно договору № 4807171 у сумі 5 000,00 грн було перераховано на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 4807171 вбачається, що в період погодженого строку кредитування ТОВ МІЛОАН було нараховано відповідачці комісію та проценти у розмірі, визначеному п.п. 1.5.2 Договору, тобто 1,5% від суми кредиту, а починаючи з першого дня після закінчення строку кредитування було застосовано стандартну ставку процентів, у розмірі 5% передбаченої п.п. 1.6 та 2.3.1.2 Договору. Проценти нараховано по 05.11.2021 року включно та загальна заборгованість за Договором складає 21 525,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - розмір кредиту; 15 525,00 грн розмір відсотків; 1 000,00 грн - комісія.

29 листопада 2021 року було укладено договір № 29-11-102 відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором 30.08.2021 року № 4807171. Факт відступлення права вимоги підтверджується актом приймання - передачі від 30.11.2021 року, реєстром боржників від 29.11.2021 року та платіжним дорученням від 03.12.2021 року № 308250005.

З витягу з Реєстру боржників до договору факторингу від 29.11.2021 року № 29-11-102 вбачається, що ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 4807171 на загальну суму 21 525,00 грн.

10 березня 2023 року було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором від 30.08.2021 року № 4807171. Факт відступлення права вимоги підтверджується актом приймання - передачі від 10.03.2023 року, реєстром боржників від 10.03.2023 року та актом зарахування зустрічних однорідних вимог.

З витягу з Реєстру боржників до договору факторингу від 10.03.2023 року № 10-03/2023/01 вбачається, що позивач отримав право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 4807171 на загальну суму 43 275,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за кредитом; 37 275,00 грн заборгованості за відсотками; 1 000,00 грн - заборгованість за комісією.

З наданого суду детального розрахунку боргу за Договором від 30.08.2021 року № 4807171 вбачається, що з моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 за договором № 4807171, товариством було нараховано відсотки за понадстрокове користування кредитом по 23.02.2022 року включно.

Відомостей щодо виконання зобов`язань відповідачкою матеріали справи не містять.

Встановивши наведені обставини, суд враховує наступне.

Так, заст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

В силу ст.ст.509,525-526,598,610,611,622 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановленихст.11 ЦК України.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості і виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Сторони зобов`язання повинні сприяти одна одній у належному його виконанні, а у разі виникнення труднощів у однієї із сторін - всіляко сприяти зменшенню збитків.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Особа, яка порушила зобов`язання (не виконала його, або виконала з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання) повинна нести негативні наслідки такої поведінки, а саме, сплатити в межах позовної давності неустойку і відшкодувати збитки.

При цьому, сторона не звільняється від виконання зобов`язання в натурі.

Зазначене у повній мірі стосується і кредитних зобов`язань, які не виконані належним чином.

Відповідно до ч.ч.1,2ст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За ч.1ст.1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

З досліджених судом матеріалів справи встановлено, що відповідачка отримала кредит в розмірі 5 000,00 грн зі строком користування кредитом протягом 7 днів, під зобов`язання його повернення 06.09.2021 року зі сплатою комісії та відсотків за користування кредитом. У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань відповідачкою, строк кредитування було автоматично продовжено із нарахуванням відповідачці відсотків передбачених стандартними умовами Договору за користування кредитом.

Відповідно до ч.1 ст. 512ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1ст. 1077 ЦК Українипередбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.1ст.1078 ЦК Українипредметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Судом встановлено, що оскільки обов`язки відповідачкою перед первинним кредитором виконані не були, то ТОВ«МІЛОАН» передало право грошової вимоги до ОСОБА_1 новому кредитору та в подальшому вимогу до відповідачки отримав позивач.

Оскільки відповідачкою умови договору належним чином не виконано, у зв`язку із чим утворилась заборгованість за договором від 30.08.2021 року № 4807171 на загальну суму 43 275,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за кредитом; 37 275,00 грн заборгованості за відсотками; 1 000,00 грн - заборгованість за комісією, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Що стосується судових витрат слід зазначити наступне.

Згідно зі ст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

На виконання вказаних вимог закону, позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 року, укладеного з АО Легал Ассістанс, прайс - лист АО Легал Ассістанс, заявку на надання юридичної допомоги № 570 від 01.04.2025 року, Витяг з акту № 9 про надання юридичної допомоги від 30.04.2025 року із зазначенням послуг та вартістю за них.

При цьому суд зауважує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

Між тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові по справі № 755/9215/15-ц, зроблено висновок, згідно якого ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставіст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, суд враховує, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 07.12.2022 по справі № 873/96/22 під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись такими критеріями, як: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Враховуючи характер виконаної адвокатським об`єднанням роботи, обумовленої договором про надання правової допомоги, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатським об`єднанням роботи та значимості таких дій у справі, суд дійшов висновку, що справедливим і співмірним є стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн, що буде відповідати складності справи, співмірності понесених витрат, а також принципам справедливості та пропорційності.

Враховуючи, що суд задовольнив заявлені позовні вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», то витрати позивача підлягають стягненню відповідачки на користь позивача в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.12,13,81,133,141,142,200,223,259,263-265 ЦПК, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр»заборгованість за кредитним договором № 4807171 від 30 серпня 2021 року в розмірі 43 275,00 грн з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредитом; 37 275,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 1000,00 грн - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр»витрати з оплати судового збору в сумі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу позивачем безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Копію судового рішення надіслати відповідачці протягом двох днів з дня його складення рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Повний текст заочного рішення складено 13.08.2025 року.

Суддя Казанківського районного суду

Миколаївської області О.О. Томашевський