Ухвала суду № 129484699, 24.07.2025, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/8850/25

Провадження по справі №1-кс/522/4105/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

24 липня 2025 року м.Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 ОРУП № 1 ГУНП України в Одеській області ОСОБА_3 про звернення застави в дохід держави відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцяФрунзівського району, Одеської області, українця, не одруженого, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025162510000528 від 11.04.2025, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

заставодавця ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до клопотання слідчого, 11.04.2025 до чергової частини відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної в Одеській області для розгляду в межах компетенції та прийняття рішення в порядку ст.214 КПК України надійшли матеріали з ВВВБ по 2 прикордонному загону ГВЗВВБ «Південь» відповідно до якої особа, дані якої не розголошується в інтересах слідства, з корисливих мотивів сприяє та організовує незаконне переправлення осіб через державний кордон України своїми порадами, вказівками, наданням засобів. ЖЄО № 11198 від 11.04.2025.

У квітні 2025 році, більш точного часу досудовим розслідуванні не встановлено, в невстановленому досудовим розслідуванні місці у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, спрямований на отримання прибутку шляхом організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, поза пунктом пропуску із наданням порад, вказівок та проведенням інструктажів з особами, які намагаються уникнути призову на військову службу або незаконно перетнути державний кордон України до Республіки Молдова поза межами офіційних пунктів пропуску громадян України та, діючи відповідно до заздалегідь спланованих дій, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, стала на злочинний шлях і умисно вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, на виконання злочинного умислу ОСОБА_4 у квітні 2025 році, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, почав підшукувати осіб, які мають бажання виїхати з території України, але не мають законного права на перетин державного кордону України.

Враховуючи вказане, на період введення воєнного стану в Україні на законодавчому рівні заборонено виїзд за межі території України осіб, які підлягають мобілізації для несення військової служби, відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу

Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, ОСОБА_4 всупереч обов`язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення став на шлях злочинної діяльності за наступних обставин.

Так, ОСОБА_7 маючи намір на законних підставах виїхати за межі України, у зв`язку із отриманою пропозиції, щодо офіційного працевлаштування, дізнався у невстановленої під час проведення судового розслідування особи, про те, що, ОСОБА_4 допомагає в переправленні осіб через державний кордон України.

З метою з`ясування всіх умов та обставин для виїзді за межі України, 17.04.2025 більш точний час встановити під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_4 на мобільний номер телефону отриманий від невстановленої особи.

Під час телефонної розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 останній запитав про умови перетину державного кордону України на законних підставах та

ОСОБА_4 повідомив, що процедура перетину державного кордону України займає деякий час та необхідні певні документи.

В цей же час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел з корисливим мотивом на організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України до республіки Молдова поза межами офіційних пунктів пропуску громадян України.

Надалі, 17 квітня 2025 ОСОБА_4 із застосуванням кросплатформової системи миттєвого обміну дзвінками «WhatsApp», в ході листування повідомив ОСОБА_7 , що вартість послуг за допомогу у незаконному перетині кордону буде складати 3000 доларів США, на що останній погодився, після чого ОСОБА_4 повідомив що подальший план дій щодо перетину державного кордону України, поза межами пункту пропуску та порад будуть надані ним додатково.

Отже, встановлено, що у невстановлений досудовими розслідуванням час та місці, однак не пізніше квітня 2025 року, невстановлена органом досудового розслідування особа разом з ОСОБА_4 , які діяли за попередньою змовою між собою, керуючись єдиним прямим умислом спрямованим на власне незаконне збагачення розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь та бажаючи настання таких наслідків, розробила єдиний стійкий злочинний план, згідно якого здійснювала ряд дій спрямованих на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України та доведення таких дій до кінцевого результату, керівництво такими діями, сприяння вчиненню в тому числі порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, та, діючи відповідно до розробленого плану, вступила у злочину змову з ОСОБА_8 та іншою невстановленою досудовим розслідуванням особою, яким вони повідомила про свої злочинні плани щодо незаконного перетинання особами державного кордону України за грошові кошти та наявної реальної можливості організувати таке переправлення.

При цьому, ОСОБА_4 демонстрував свою обізнаність щодо способів незаконного перетину кордону, можливість усунення перешкод щодо незаконного перетину кордону через свої міцні зв`язки, надавав поради та вказівки щодо дій ОСОБА_7 , під час самого перетинання кордону, піший шлях перетину з конкретним зазначенням послідовних дій, а також інші поради щодо незаконного перетину державного кордону, за що ОСОБА_7 повинен буде заплатити йому грошові кошти в сумі 3000 доларів США, на що ОСОБА_7 надав свою згоду.

Надалі, 21 квітня 2025 року ОСОБА_4 із застосуванням кросплатформової системи миттєвого обміну дзвінками «WhatsApp», в ході листування повідомив ОСОБА_7 про необхідність прибуття за координатами в смт. Великомихайлівку, Роздільнянського району Одеської області 22 квітня 2025 року в 18.00 годині, де його повинен буде забрати сам ОСОБА_4 на власному автомобілі.

Так, 22 квітня 2025 біля 18 години 02 хвилини за інструкцією ОСОБА_4 ОСОБА_7 прибувши за координатами наданими останнім, що розташований за адресою: Одеська області, Роздільнянський район, смт. Великомихайлівка, та повідомив про свій приїзд.

Після повідомлення ОСОБА_7 безпосередньо ОСОБА_4 до нього проїзд за визначеними координатами, під`їхав автомобіль марки ВАЗ 2105 д/з НОМЕР_1 , за кермом якого був ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_8 , які спільно надавали вказівки ОСОБА_7 сісти у вказаний автомобіль, за кермом якого був ОСОБА_4 та іхати до нього додому з метою отримання подальших інструкції, щодо перетину державного кордону України до Республіки Молдова поза межами офіційних пунктів пропуску громадян України, на що останній погодився та сів до них на заднє сидіння автомобіля марки ВАЗ 2105 д/з НОМЕР_1 .

В подальшому, 22 квітня 2025 року біля 18.30 годин вони прибули до власного будинку ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , де за інструкцією ОСОБА_4 та ОСОБА_8 повинні були чекати до 21.45 годин, з метою отримання подальших інструкції від останніх.

Потім, в той же день після 21.45 годин ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_8 надали вказівку ОСОБА_7 виключити телефон та збиратися їхати на наступного села Трофимівка, Роздільнянського району Одеської області на заздалегідь підготовленому автомобілі марки ВАЗ 2105 д/з НОМЕР_1 , з метою перетину державного кордону України, поза межами офіційних пунктів пропуску громадян України.

Під час руху, в період часу з 21:45 до 22:00 ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_8 надавали ОСОБА_7 вказівки та поради щодо незаконного перетину Державного кордону України, подальші дії ОСОБА_7 біля кордону та під час самого перетину та наказали останньому передати їм грошові кошти в сумі 3000 доларів США за сприяння у його незаконному перетині Державного кордону України, інструкції щодо поводження себе з представниками Республіки Молдови після перетину кордону.

Надалі, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 приблизно о 22:10 провели ОСОБА_7 до місцевості, яка знаходиться неподалік с.Трофимівка, Роздільнянського району Одеської області, де діє режим прикордонного контролю, де продовжили надання останньому інструкцій щодо незаконного перетину Державного кордону України, а також пояснювали на мапі у своєму мобільному телефоні подальший піший шлях докордону з Республікою Молдовою.

Після чого, за вимогою ОСОБА_9 та ОСОБА_8 за сприяння у незаконному перетині Державного кордону України, ОСОБА_7 передав їм імітаційні засоби у вигляді грошових коштів в сумі 3000 доларів США у кількісті 30 штук, (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 22.04.2025 становило 123 600 гривень).

Надалі, ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_9 та ОСОБА_8 та за визначеним ним маршрутом направився в сторону Державного кордону України.

ОСОБА_4 отримавши від ОСОБА_7 заздалегідь обумовлену суму грошових коштів в розмірі 3 000 доларів США, які були заздалегідь ідентифіковані за організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, поза пунктом пропуску, шляхом надання порад та вказівок, в подальшому був викритий співробітниками поліції - тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене з корисливих мотивів.

Заставодавець ОСОБА_6 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання, мотивуючи, що грошові кошти він позичив під проценти, тому йому вони дуже потрібні. Син пропав, а ОСОБА_6 тепер залишився у боргах.

Прокурор просила задовольнити клопотання слідчого.

Дослідивши клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя вважає, що подане клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.176 КПК України застава є одним із запобіжних заходів.

Згідно з ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч.8 ст.182 КПК України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Таким чином, у разі порушення умов такого запобіжного заходу як застава, слідчий суддя вправі застосувати заходи кримінально-процесуальної відповідальності - звернути заставу (її частину) в дохід держави.

Судом встановлено,що в у провадженні слідчого відділення відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП України в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування № 12025162510000528, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснює група прокурорів Приморської окружної прокуратури міста Одеси.

23.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Так, 24.04.2025 ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси по справі № 522/8850/25 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на строк до 20.06.2025 включно, з правом внесення застави у розмірі 242 240 гривень.

Так, 01.05.2025 на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 був звільнений з ДУ «Одеський слідчий ізолятор» в зв`язку з внесенням застави в сумі 242 240 гривень.

У разі внесення застави, покладено на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки строком, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати до прокурора, слідчого або суду за вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, а якому ОСОБА_4 зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні:

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснено підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомивши про причину своєї неявки, не відлучатися із населеного пункту, а якому ОСОБА_4 зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду та утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні та якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

01.05.2025 розмір застави внесено та підозрюваному роз`ясненні обов`язки, передбачені ст.182, ч. 5 ст.194 КПК України.

Дія вказаного запобіжного заходу зобов`язує підозрюваного ОСОБА_4 дотримуватись відповідної процесуальної поведінки.

Разом з цим, ОСОБА_4 в порушення вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, виїхав за межі Одеської області та України, зокрема до республіки Молдова.

Станом на теперішній час місце находження підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не встановлено, що не дає органу досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій з останнім. Так відповідно до отриманої оперативної інформації встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 за місцем проживання не перебуває та його місце знаходження не відомо.

При цьому слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Порядок, умови застосування застави та наслідки їх невиконання визначені ст.182 КПК, що дає підстави заставодавцю передбачати (спрогнозувати) можливі ризики та прийняти рішення щодо внесення застави, а саме нею передбачено, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Отже, у ст.182 КПК України закріплюється принцип добросовісності, який як загальноправовий принцип, передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Добросовісність при реалізації прав включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (позиція, викладена у постанові ВС від 08 травня 2018 року у справі №910/1873/17).

При цьому, також в ст.182 КПК України передбачається наслідок порушення принципу добросовісності з боку особи щодо запобіжного заходу, а саме - це звернення застави в дохід держави, позаяк заборона зловживання процесуальними правами є загально правовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала ВС від 30 травня 2018 року у справі №676/7346/15-к).

Процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання (постанова ВС від 09 квітня 2019 у справі № 306/1602/16-к).

Внесення за підозрюваного застави іншою особою (заставодавцем) є її добровільним рішенням і свідомими цілеспрямованими діями та згодою нести майнову відповідальність в межах розміру застави за негативну (протиправну) процесуальну поведінку підозрюваного. При цьому, на відміну від особистої поруки при застосуванні застави не передбачається особиста присутність заставодавця при процедурі її застосування та не вимагається складення окремого письмового документу від заставодавця перед внесенням грошових коштів як застави.

Таким чином, враховуючи вище викладене та порушення ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні підстави для звернення застави в дохід держави, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про зарахування застави на конкретний рахунок Державного бюджету України, суд зазначає наступне.

24 лютого 2022 року рф розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну по всій довжині спільного кордону, від Луганська до Чернігова, а також із території Білорусі й окупованого Криму.

У зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України №2102-IX від 24.02.2022), в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває до теперішнього часу.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про оборону України" оборона України - система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Відповідно до ст.13 цього Закону визначено, що міністерства, центральні та інші органи виконавчої влади у взаємодії з Міністерством оборони України у межах своїх повноважень організовують і забезпечують виконання законодавства у сфері оборони, сприяють Збройним Силам України у виконанні ними завдань, здійснюють їх належне забезпечення за напрямами діяльності.

Статтею 18 Закону України "Про оборону України" визначено, що територіальна оборона України організовується та здійснюється відповідно до Закону України "Про основи національного спротиву" з урахуванням особливостей, визначених законодавством про оборону, мобілізацію та правовий режим воєнного стану.

Згідно з визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про основи національного спротиву", національний спротив - це комплекс заходів, які організовуються та здійснюються з метою сприяння обороні України шляхом максимально широкого залучення громадян України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії та завдання противнику неприйнятних втрат, з огляду на які він буде змушений припинити збройну агресію проти України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою.

24 лютого 2022 року Національний банк України ухвалив рішення відкрити спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. Таке рішення ухвалене у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, збройною агресією рф та небезпекою для державної незалежності України, її територіальної цілісності. Реквізити офіційного спеціального рахунку, зазначені на офіційному веб-сайті Національного банку України (https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-vidkriv-spetsrahunok-dlya-zboru-koshtiv-na-potrebi-armiyi): UA843000010000000047330992708.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Внаслідок воєнних дій знищується інфраструктура України, наносяться ракетні та бомбові удари по воєнних та цивільних об`єктах, відбулася окупація частин території України, зруйновано населенні пункти та гинуть люди, в тому числі цивільне населення. Оскільки діяльність Збройних Сил України спрямована на подолання збройної агресії, вони потребують негайної допомоги, в тому числі фінансової.

У статті 17 Конституції України прямо зазначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

З огляду на вищевикладене, зважаючи на необхідність підтримання обороноздатності української армії з метою негайного надання відсічі збройній агресії та сприяння обороні України шляхом максимально широкого залучення громадян України/грошових коштів для забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсічі агресії, слідчий суддя вважає за необхідне звернувши заставу в дохід держави спрямувати її на потреби Збройних Сил України, перерахувавши на офіційний спеціальний рахунок Національного банку України, відкритий для цих цілей.

Разом з тим, відповідно до положень ч. 10 ст. 182 КПК України передбачено, що у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Однак, питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу прокурором у клопотанні не порушується, а також приймаючи до уваги, що підозрюваний на даний час перебуває у розшуку, надано дозвіл на його затримання з метою приводу для розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою, тому слідчий суддя не вбачає необхідності у вирішенні в рамках розгляду вказаного клопотання питання про зміну підозрюваному запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст.176-178, 182, 193, 194, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 ОРУП № 1 ГУНП України в Одеській області ОСОБА_3 про звернення застави в дохід держави -задовольнити.

Звернути заставу у розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, внесених за підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на розрахунковий рахунок ДКСУ м. Київ (код ЄДРПОУ 26302945) №UA418201720355249001000005435, на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 24.04.2025, справа № 522/8850/25 провадження №1-кс/522/2845/25 перерахувавши на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України (для зарахування коштів у національній валюті) з наступними реквізитами:

Банк: Національний банк України

МФО 300001

Рахунок № UA843000010000000047330992708

код ЄДРПОУ 00032106

Отримувач: Національний банк України

Призначення платежу: на підтримку Збройних сил України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали слідчого сдді складено та проголошено 29.07.2025 о 16:00 годині в залі суду № 131.

Слідчий суддя ОСОБА_10