Ухвала суду № 129476302, 11.08.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/24538/24

У Х В А Л А

З ПИТАНЬ ВСТАНОВЛЕННЯ СУДОВОГО КОНТРОЛЮ ЗА ВИКОНАННЯМ СУДОВОГО РІШЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

11 серпня 2025 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Карп`як О.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача в порядку ст. 382 КАС України в справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі № 380/24538/24 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.09.2024 № 247, в частині призову на військову службу під час мобілізації в період воєнного стану та відправлення для проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_1 .

Визнано протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №165 від 03.09.2024 року в частині зарахування на військову службу за призовом у воєнний час на всі види забезпечення, а на котлове забезпечення згідно з каталогом (100%) з 04 вересня 2024 року з призначенням на посаду за підпунктом 1.13 рядового ОСОБА_1 на посаду такелажника 2 евакуаційного відділення евакуаційного взводу ремонтної роти, ВОС 738936А.

В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі № 380/24538/24 повернуто скаржнику.

04.08.2025 року до суду представником позивача подано заяву (вх. № 63097) року про встановлення судового контролю за виконанням рішення (у порядку статті 382 КАС України), в якій просить суд:

Встановити судовий контроль шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень (боржника) - Військову частину НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) подати звіт про виконання судового рішення у справі №380/24538/24 від 28 лютого 2025 року та встановити відповідний строк для цього ( 10 календарних днів); 2. Встановити судовий контроль шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень (боржника) - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) подати звіт про виконання судового рішення у справі №380/24538/24 від 28 лютого 2025 року та встановити відповідний строк для цього ( 10 календарних днів); 3. Постановити відповідну ухвалу про встановлення судового контролю у справі №380/24538/24, рішення суду від 28 лютого 2025 року та направити її для виконання суб`єкту владних повноважень (боржнику)- Військовій частині НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Дана заява обґрунтована тим, що рішення суду набрало законної сили 30 квітня 2025 року, але станом на сьогоднішній день добровільно боржником не виконане.

Вирішуючи заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.08.2025 у справі № 380/24538/24, суд дійшов таких висновків:

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Вказані конституційні положення знайшли своє відображення у відповідних нормах КАС України.

Так, відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

А за змістом статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки протилежне суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Суд також зауважує, що у справі Іммобільяре Саффі проти Італії Європейський суд з прав людини наголошує, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд під час вирішення справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy). Отже, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27 від 13 червня 2006 року, пп. 18 рішення Ліпісвіцька проти України № 11944/05 від 12 травня 2011 року).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Ромашов проти України від 27 квітня 2004 року, Шаренок проти України від 22 лютого 2004 року зазначено, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), № 29439/02 від 26 квітня 2005 року та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06 від 19 лютого 2009 року).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішенню суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Відповідно до статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

Частинами першою та другою статті 382-1 КАС України передбачено, що суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, стаття 382 КАС України надає право суду, який ухвалив відповідне судове рішення, з метою забезпечення його належного виконання, застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання такого судового рішення у строк, встановлений судом.

При цьому, умовами, за яких суд має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, є невиконання, виконання не у повному обсязі або не у спосіб встановлений судом судового рішення всупереч вимог Конституції та закону.

Розглянувши подану представником позивача заяву суд відзначає, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.09.2024 № 247, в частині призову на військову службу під час мобілізації в період воєнного стану та відправлення для проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_1 а також наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №165 від 03.09.2024 року в частині зарахування на військову службу за призовом у воєнний час на всі види забезпечення, а на котлове забезпечення згідно з каталогом (100%) з 04 вересня 2024 року з призначенням на посаду за підпунктом 1.13 рядового ОСОБА_1 на посаду такелажника 2 евакуаційного відділення евакуаційного взводу ремонтної роти, ВОС 738936А вважаються скасованими з дати набрання рішенням суду законної сили, а саме з 30.04.2025 року.

Суд звертає увагу на те, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 не містить вимог зобов`язального характеру, а відтак відповідачу не потрібно вживати будь-яких дій з метою виконання рішення суду.

Заразом суд зазначає, що у задоволенні позовних вимог про звільнення позивача з військової частини було відмовлено.

Таким чином, судовий контроль це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такого рішення суду та відновленню порушених прав особи позивача.

За таких обставин, у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №380/24538/24 слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись статтями 229, 243, 248, 256, 294, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача від 04 серпня 2025 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення (у порядку статті 382 КАС України) відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.ст. 293-297 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна