Рішення № 129474585, 12.08.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2025 рокуСправа №160/15095/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

УСТАНОВИВ:

23.05.2025 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить:

-стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 90337,50 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що в інтегрованих картках відповідача станом на день звернення позивача до суду з цією позовною заявою обліковується податковий борг у загальній сумі 90 337,50 грн. У зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені строки грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Ухвалою суду від 26.05.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач не надіслав відповідачеві податковові повідомлення-рішення. На порушення пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, позивач не надіслав відповідачеві податкові повідмолення - рішення про сплату суми податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ.

Податкова вимога позивача від 09.01.2025 року №0000185-1307-0436 за своєю формою та змістом не відповідає вимогам статті 59 ПКУ та Порядку №610, а детальний розрахунок до вимоги також не відповідає формі, встановленій Додатком №1 до вказаного наказу. У додатках до позовної заяви, а також у матеріалах справи відсутня копія ППР за 2022 рік №0887232-2414-0423-UА12100110000043499 від 10.01.2024 на суму 33975,50 грн., як відсутні докази надіслання його позивачем відповідачеві у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У додатках до позовної заяви, а також у матеріалах справи є копія ППР за 2023 рік №0003254-2414-0423-UА12100110000043499 від 26.01.2024 на суму 60020,90 грн. Визначена сума податку за цим ППР сплачена відповідачем 19.04.2024 року, підтвердженням чому є зворотній бік ІКП, який є додатком до позовної заяви. Оскільки податкове зобов`язання за 2022 рік з цього податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення- рішення (пп, 266,10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ), то строк сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік для відповідача ще не настав, що є законною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у цій частині.

26.06.2025 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якому зазначено наступне. Зазначене ППР №0003255-2414-0423-UА12100110000043499 від 26.01.2024 на суму 56362,00 грн (за 2021 рік) та ППР №0003254-2414-0423-UА12100110000043499 від 26.01.2024року на суму 60 020,90 грн (за 2023 рік) були сформовані та надіслані Відповідачу у встановленому порядку. З копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600086807480 міститься відмітки «вручена» і «особисто» з зазначенням «Селянін 22.02.2024» та підпис, що вказує на те. що Відповідач отримав вищевказані ППР. ГУ ДПС звертає увагу, що до позовної заяви були надані копії ППР №0003255-2414-0423-UА 12100110000043499 від 27.09.2024 та ППР №0003254-2414-0423-UА12100110000043499 від 26.01.2024 з доказами направлення. Ці документи підтверджують належне виконання Позивачем своїх обов`язків щодо формування та направлення податкових повідомлень-рішень відповідачу. Отже, твердження відповідача про відсутність доказів направлення ППР за 2021 рік є хибними, оскільки такі докази були додані до позовної заяви. ГУ ДПС наполягає на тому, що всі необхідні процедури були дотримані, і податковий борг нараховано правомірно.

Контролюючи орган, звертаючись до суду з цим позовом, просив стягнути заборгованість з відповідача, яка останнім фактично оскаржена не була. Відповідач стверджує, що сума податку за ППР за 2023 рік №0003254-2414-0423-UА12100110000043499 від 26.01.2024 у розмірі 60020,90 грн була повністю сплачена ним 19.04.2024 року, посилаючись на зворотній бік ІКП як підтвердження. Ці доводи відповідача не відповідають дійсності. В матеріалах справи наявна копія ППР №0003254-2414-0423-UА12100110000043499 від 26.01.2024 на суму 60020,90 грн, а також Інтегрована картка платника податків (ІКП). Аналіз даних ІКП чітко свідчить про інший розподіл здійсненого платежу.

А саме, сума у розмірі 60 020.90 грн. сплачена відповідачем 19.04.2024 року, була зарахована наступним чином:

-повністюпогасила податкове повідомлення-рішення №0887232-2414-0423-UА12100110000043499 у сумі 33 975,50 грн;

-частковопогасила податкове повідомлення-рішення №0003254-2414-0423 UА12100110000043499 на суму 26 045,40 грн.

Таким чином, загальна несплачена сума за ППР №0003254-2414-0423-UА 12100110000043499 від 26.01.2024 року становить 33 975,50 грн (60 020,90 грн - 26045,40 грн = 33975,50 грн).

Посилання відповідача на повне погашення ППР за 2023 рік є маніпулятивним та спростовується даними офіційного обліку податкових платежів, відображених в ІКП.

ГУ ДПС наголошує, що податковий борг за ППР №0003254-2414-0423- UА12100110000043499 від 26.01.2024 не був погашений у повному обсязі, і заборгованість у розмірі 33 975,50 грн залишається несплаченою.

11.07.2025 року. до суду надійшли заперечення на відзив, яка за своїм змістом аналогічна доводам викладеним в відзиві на позовну заяву.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

На обліку у ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває фізична особа ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ).

На теперішній час в інтегрованих картках платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 обліковується незаявлений до суду податковий борг у сумі 90 337,50 грн, а саме:

Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений Фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості (Піщанська ОТГ), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 90 337,50 грн, згідно:

-Податкового повідомлення-рішення №0003254-2414-0423-UА 12100110000043499 від 26.01.2024 на суму 33 975,50 грн;

-Податкового повідомлення-рішення №0003255-2414-0423-UА12100110000043499 від 26.01.2024 на суму 56 362,00 грн.

У матеріалах справи містяться докази направлення та отримання відповідачем вказаних вище податкових повідомлень - копія повідомлення про вручення поштового відправлення; відповідач не надав суду належних та достимих доказів того, що підпис на вказаному вище повідомленні про вручення поштового відправлення належить не відповідачу.

З урахуванням вимог ст.56, 57 ПК України, в зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Відповідачем до суду не надано доказів оскарження вказаних вище податкових повідомлень - рішень ані у судовому, ані у адміністративного порядку.

Відповідач також не надав суду доказів повного погашення податкового боргу.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1ст.14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно із п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або 1 суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.1ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до п.59.5ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріали справи свідчать, що у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, ГУ ДПС у Дніпропетровській області відносно відповідача сформовано та направлено на адресу боржника податкову вимогу від 09.01.2025. № 0000185-1307-0436, яка вручена відповідачу, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, що містититься у матеріалах справи; відповідач не надав суду належних та достимих доказів того, що підпис на вказаному вище повідомленні про вручення поштового відправлення належить не відповідачу.

Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із пп.95.2, 95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п.п. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

На підставі наведеного, суд вбачає наявність передбачених чинним законодавством обставин для стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 90337,50 грн до бюджету.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що відповідач сплатив суму 60020,90 грн. з наступних підстав.

Позивач на підставі п. 87.9 ПК України зобов`язаний у разі наявності у платника податків податкового боргу зараховувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Податковий орган спрямував грошові кошти у розмірі 60020,90 грн. на погашення податкового боргу згідно ППР № 0887232-2414-0423-UA12100110000043499 у сумі 33 975,50 грг.; та на часткове погашення податкового боргу згідно ППР 0003254-2414-0423-UA12100110000043499 у сумі 26 045,40 грн.; вказані обставини підтверджується інформацією з ІКП відповідача, що міститься у матеріалах справи; відповідач не надав суду доказів оскарження вказаних дій податкового органу, вчинених на підставі п. 87.9 ПК України.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що податкова вимога податкового органу не відповідає вимогам ПК України, оскільки містить відомості про суму податкового боргу, інформацію про граничні строки сплати, попередження про наслідки несплати податкового боргу, посилання на норми закону, що передбачають застосування санкцій, детальний розрахунок вимоги; відповідач не надав суду доказів оскарження у судового або адміністративному порядку податкової вимоги.

У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу.

Суд наголошує, що в межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням - рішенням. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження податкових повідомлень-рішень, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.

Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.

У зв`язку з наведеним, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст..5 п.1 п.п. 27 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, у зв`язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська. 17а, код ЄДРПОУ 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 90 337,50 грн.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Златін