Ухвала суду № 129473802, 08.08.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 755/5500/25-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2025 року суддя Печерський районного суду міста Києва Остапчук Т.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 недієздатна в особі опікуна ОСОБА_2 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 недієздатка в особі опікуна ОСОБА_2 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У провадження Печерського районного суду міста Києва надійшли матеріали цивільної справи позовом ОСОБА_1 недієздатна в особі опікуна ОСОБА_2 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення коштів. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 07.05.2025 року було відкрито провадження в порядку позовного загального провадження та призначено підготовче засідання. 06.08.2025 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 недієздатна в особі опікуна ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення позову в якій просила забезпечити позов за рахунок накладення арешту на нерухоме майно у вигляді приміщення, що належить безпосередньо АТ «Ощадбанк». Відділення «Ощадбанку» №10026/024 по АДРЕСА_1 (розташовано в окремій одноповерховій нежитловій частині будинку, що відноситься до ОСББ «В.СОСЮРИ,4») Відділення «Ощадбанку» по АДРЕСА_2 (знаходиться в одноповерховій частини окремо розташованої нежитлової будівлі). В разі обєктивних причин, за яких не можливо обрати серед запропонованих, на розсуд суду просить обрати віділення, що належить безпосередньо АТ «Ощадбанк» у м.Києві, й по можливості у Дніпровському районі, щоб контроль за ними, як за нерухомим майном на користь недієздатної ОСОБА_1 , попадав територіально у юрисдикцію опікунської ради заявниця перебуває на обліку за місцем свого постійного проживання. Подану заяву обґрунтовано тим, що здійсненя накладання арешту на визначену судом нерухомість не припинять роботу в ньому працівників або контрагентів АТ «Ощадбанк». Оскільки арешт це як запобіжна міра шляхом переоформлення титульного володіння, не вплине на подальше фактичне користування цим приміщенням вказаними працівниками або контрагентами АТ «Ощадбанк» й таким чином вдасться запобігти небажаним явищам для всіх сторін. Заява про забезпечення позову розглянута судом в порядку ч. 1 ст.153ЦПК України без повідомлення учасників справи. Дослідивши матеріали справи, вивчивши предмет та підстави пред`явленого позову, обсяг заявлених вимог, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Відповідно до ч. 1 ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Згідно ч.3 ст.149ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Положенням п. 4 Постанови ПленумуВерховного судуУкраїни «Пропрактику застосуваннясудами цивільногопроцесуального законодавствапри розглядізаяв прозабезпечення позову»№ 9від 22грудня 2006року роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Всупереч вищевикладеним правилам процесуального закону заява позивача не містить належного обґрунтування припущення останніх про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення заявлених в позові вимог. Вказана заява ґрунтується тільки на припущеннях, а ініційовані позивачем вид забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами і суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, що полягає у захисті інтересів учасників процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб. Також, позивачем не конкретизовано кому належать вказанні відлення, а саме власник вказаних приміщень, не надано вартість майна на яке позивач просить накласти арешт, оскільки забезпечення позову повинно бути співмврним із заявленими позовними вимогами. Відтак, суду не надано даних, які б давали підстави стверджувати, що невжиття обраного позивачами заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивачів про забезпечення позову. На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 13, 149-153, 258-261, 268, 352-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 недієздатна в особі опікуна ОСОБА_2 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 недієздатка в особі опікуна ОСОБА_2 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення коштів - відмовити. Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Суддя Т.В.Остапчук