Ухвала суду № 129472347, 12.08.2025, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 526/1161/20

Провадження № 2/535/65/25

УХВАЛА

12 серпня 2025 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі судді Гуляєвої Г.М., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Гуляєвої Ганни Миколаївни у справі №526/1161/20 за позовом ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), Петрівсько-Роменської сільської об`єднаної територіальної громади (адреса місця знаходження: 37333 вул. Соборна, буд. 35, с. Петрівка- Роменська Миргородського району Полтавської області), треті особи: Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Суми), (місце знаходження: 40003, м.Суми, вул.Герасима Кондратьєва, 28), приватний нотаріус Гадяцького районного нотаріального округу, ЗАЄЦЬ НІНА МИКОЛАЇВНА (місце знаходження: 37300, м.Гадяч, Полтавської області, вул.Драгоманова, 37); колишній секретар Березоволуцької сільської ради Гадяцького району ОСОБА_5 , (зареєстрована: АДРЕСА_4 , фактично проживає: АДРЕСА_5 ) про визнання заповіту недійсним,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Котелевського районного суду Полтавської області перебуває вищезазначена справа.

14.07.20205 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з письмовою заявою через підсистему Електронний суд про відвід судді Гуляєвій Г.М., мотивуючи свою заяву тим, що поведінка судді явно упереджена та необ`єктивна. Суддя схильна до відповідачів, третьої особи; упереджено налаштована щодо нього, як до позивача. Крім того, його доводи, міркування, заперечення суддя називає коментарями і раз від разу зазначає «не коментуйте». Тож суддя ще і лишає його таким чином права, передбаченого ст. 43 ЦПК України, тому позивач ОСОБА_1 ставить під сумнів неупередженість та безсторонність судді Гуляєвої Г.М. під час подальшого розгляду даного провадження, що може прямо вплинути на об`єктивність судового розгляду.

Суддею Гуляєвою Г.М створюються такі умови, за яких позивачу, як учаснику судового процесу, не гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом. Зазначена поведінка судді свідчить про те, що потрібна заміна. Суддя - не нейтральна. Суддя на боці підробниці заповіту.

Відповідно до ст.40 ЦПК України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Як вбачається з матеріалів справи, судове засідання по праві було призначене на 15:00 год. 16.07.2025, отже дана заява позивача надійшла до суду не пізніше ніж за три робочі дні до наступного судового засідання.

16.07.2025 судове засідання було відкладено протокольно на 15:00 год. 25.08.2025, у зв`язку з технічними проблемами Соборного районного суду м.Дніпра, з якого приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції позивач ОСОБА_1

31.07.2025 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з письмовою заявою через підсистему Електронний суд про відвід судді Гуляєвій Г.М., яку доповнено 05.08.2025 та 11.08.2025, мотивуючи свою заяву тим, що суддя докладала зусиль будь за що відсторонитися, усунутися від всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи, головуюча суддя Гуляєва Ганна Миколаївна штучно навмисно виснажує його, заганяє в пастку; змушує розгубитися. Така поведінка судді призводить позивача до збентеження, втрати орієнтації, нездатності належно мислити ясно в певній ситуації, таким чином заплутує позивача, тому позивач ставить під сумнів неупередженість та безсторонність судді Гуляєвої Г.М. під час подальшого розгляду даного провадження, що може прямо вплинути на об`єктивність судового розгляду.

Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши заяви позивача, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 7-8 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи вище викладене суд вирішує питання про відвід (самовідвід) судді без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

На підставі ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Згідно з ст.37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

У рішенні від 10.12.2009 у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об`єктивним критерієм.

На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.

Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Однак, відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Жодний факт, яким створюється навіть підозра у втручанні у процес правосуддя, не повинен мати місця.

Сам факт недовіри особи може створити враження необ`єктивності та неупередженості суддів при розгляді даної справи, а відтак у майбутньому стане причиною недовіри до об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі і сумніву щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд.

Враховуючи вище викладене, заява позивача ОСОБА_1 про відвід судді Котелевського районного суду Полтавської області Гуляєвій Г.М. з підстав того, що у нього немає довіри до судді Гуляєвої Г. М., об`єктивно нічим не підтверджена, а тому заявлений позивачем відвід судді з цих підстав є необґрунтованим.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28.10.1998, п.45).

Отже, враховуючи вище викладене, та з метою недопущення у стороннього спостерігача сумніву в об`єктивності та неупередженості судді, запобігання в подальшому будь-якої недовіри з боку осіб, що приймають участь у справі, забезпечення справедливого, своєчасного, об`єктивного та неупередженого розгляду цієї справи, та враховуючи явно упереджене ставлення позивача ОСОБА_1 до судді Гуляєвої Г.М. при розгляді даної справи, з метою запобігання будь-яким сумнівам у сторін та третіх осіб у неупередженості судді, відвід судді Гуляєвої Г.М. слід задовольнити, а справу передати для вирішення питання щодо повторного авторозподілу для розгляду справи іншим суддею Котелевського районного суду Полтавської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 39, 40, 41 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Гуляєвої Ганни Миколаївни у справі №526/1161/20 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Петрівсько-Роменської сільської об`єднаної територіальної громади , треті особи: Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Суми), приватний нотаріус Гадяцького районного нотаріального округу, ЗАЄЦЬ НІНА МИКОЛАЇВНА; колишній секретар Березоволуцької сільської ради Гадяцького району ЛИТВИНЕНКО ОЛЬГА МИХАЙЛІВНА, про визнання заповіту недійсним - задовольнити.

Справу №526/1161/20 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Петрівсько-Роменської сільської об`єднаної територіальної громади , треті особи: Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Суми), приватний нотаріус Гадяцького районного нотаріального округу, ЗАЄЦЬ НІНА МИКОЛАЇВНА; колишній секретар Березоволуцької сільської ради Гадяцького району ЛИТВИНЕНКО ОЛЬГА МИХАЙЛІВНА, про визнання заповіту недійсним - передати до канцелярії Котелевського районного суду Полтавської області для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Г.М. Гуляєва