Рішення № 129470423, 11.08.2025, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/8838/25

Провадження № 2/750/2529/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2025 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі судді Супруна О.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 750/8838/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу,

в с т а н о в и в :

30.06.2025 ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ», у якому просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість за договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 552-3Т від 19.01.2024, за електричну енергію, виробленою домогосподарством ОСОБА_1 у травні 2025 року в сумі 9 175 грн 76 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн та витрати на оплату судового збору в сумі 1 211 грн 20 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в січні 2024 року між сторонами було укладено договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 552-3Т. Під час виконання умов договору сторони зобов`язалися діяти відповідно до чинного законодавства. За умовами договору, відповідач взяв на себе зобов`язання купувати у споживача електричну енергію за «зеленим» тарифом, установленим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), у обсязі, що перевищує місячне споживання та строки, передбачені договором, на підставі Звітів про покази засобів обліку та Актів приймання-передавання товару (електричної енергії), сплачувати споживачу неустойку (пеню) у разі прострочення платежів за отриману електричну енергію. Оплата за продану електричну енергію здійснюється товариством до 25 числа місяця, наступного за розрахунком, на поточний рахунок споживача, відповідно до заяви-повідомлення. Позивачка зазначає, що відповідно до акта купівлі-продажу електричної енергії від 31.05.2025 № 310007184-2505-77, за електроенергію, вироблену її домогосподарством у травні 2025 року, ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» зобов`язане сплатити їй 9 175 грн 76 коп. Строк виконання зобов`язання щодо сплати коштів сплив 25.06.2025, станом на 26.06.2025 товариство вищеописане зобов`язання в повному обсязі не виконало.

Ухвалою судді від 02.07.2025 дану позовну заяву залишено без руху.

07.07.2025, на виконання вищевказаної ухвали судді, ОСОБА_1 подала до суду заяву про усунення недоліків.

09.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами та визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Відзив на позовну заяву відповідач не подав.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що 19.01.2024 між ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (далі - постачальник) та ОСОБА_1 (далі - споживач) укладено Договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 552-3Т.

Відповідно до пункту 1 цього договору, за цим договором споживач має право продавати постачальнику універсальних послуг електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру генеруючи ми установками приватного домогосподарства, а постачальник універсальних послуг безе на себе зобов`язання купувати у споживача електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, у строки, передбачені цим договором.

Згідно з пунктом 2.2 договору, постачальник зобов`язався: здійснювати отримання та обробку основних даних за площадками споживача та даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку; надавати споживачу оформлені платіжні документи; купувати у споживача за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, електричну енергію в обсязі, що перевищує місячне споживання енергії приватним домогосподарством, на підставі сертифікованих даних комерційного обліку та Актів приймання-передавання товару (електричної енергії) за умови наявності у межах приватного домогосподарства споживання електричної енергії приватним домогосподарством; здійснювати придбання обсягу відпущеної електричної енергії, що перевищує обсяг, який може бути відпущений споживачем у кожній годині згідно із встановленою потужністю електрогенеруючої установки, за ціною, що склалась на ринку «на добу наперед», але не вище ціни, за якою постачальник універсальних послуг здійснює постачання електроенергії такому споживачу; сплачувати споживачу неустойку (пеню) у разі прострочення платежів за отриману електричну енергію.

Споживач у свою чергу зобов`язаний: дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний технічний стан та безпеку експлуатації електроустановок приватного домогосподарства, у тому числі генеруючих установок; забезпечувати збереження засобів вимірювальної техніки та пломб на них у разі розміщення вузла обліку на території приватного домогосподарства; допускати оператора системи розподілу для виконання заміни непрацюючого засобу обліку, про що вказано в пункті 2.4 договору.

Положеннями 4.1, 4.2 договору передбачено, що оплата за продану електричну енергію здійснюється постачальником універсальних послуг до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим. Постачальник повинен перерахувати кошти на поточний рахунок споживача відповідно до заяви-повідомлення.

Додатком 1 до вказаного договору є Заява-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, підписана позивачкою власноруч.

Додаток № 3 - підписана сторонами комерційна пропозиція, предметом якої є постачання електричної енергії як товарної продукції.

Відповідно до Акта купівлі-продажу електричної енергії від 31.05.2025 № 310007184-2505-77, споживачем продано, а постачальником універсальних послуг за розрахунковий період з 01.05.2025 по 31.05.2025 куплено 1831.000 кВт*год, електричної енергії, сума до сплати становить 9 175 грн 76 коп.

20.06.2025 ОСОБА_1 з метою досудового врегулювання спору пред`явила до ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» досудову вимогу, у якій запропонувала товариству добровільно виконати договірне зобов`язання щодо сплати коштів за електроенергію, вироблену її домогосподарством у травні 2025 року в установлений договором № 552-3Т строк, а саме не пізніше 25.06.2025 та в подальшому виконувати договірні зобов`язання в установлений договором № 552-3Т строк.

ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» зобов`язання за договором належним чином не виконало, а тому позивачка звернулася до суду.

Відповідно до частини першої статті 1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Одними з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність (пункти 3, 5 , 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, серед яких договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом.

Відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (далі - Правила), договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом - домовленість між індивідуальним побутовим споживачем та постачальником універсальних послуг, яка спрямована на врегулювання цивільних прав та обов`язків під час купівлі-продажу за «зеленим» тарифом електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання та/або з енергії вітру генеруючими установками приватного домогосподарства (пункт 1.1.2. глави 1.1. розділу І).

Згідно з пунктом 3.3.4 глави 3.3. розділу III Правил договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством укладається між постачальником універсальних послуг та власником (одним із власників за згодою інших співвласників) цього приватного домогосподарства і є додатком до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил).

У силу пункту 11.3.18. глави 11.3. розділу ХІ Правил умови та порядок оплати електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, передбачені цими Правилами, зазначаються в договорі про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством. Відповідальність за порушення умов та порядку оплати встановлюється договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством відповідно до законодавства. Спори, які виникають між побутовим споживачем та постачальником універсальних послуг під час укладення договору та купівлі-продажу електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, вирішуються в установленому законодавством порядку.

Плату за придбану у побутового споживача електричну енергію, вироблену генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, постачальник універсальних послуг має перераховувати на рахунок побутового споживача відповідно до договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством.

Розрахунковим періодом для встановлення постачальнику універсальних послуг розміру оплати електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, є календарний місяць (пункти 11.3.19., 11.3.20. глави 11.3. розділу ХІ Правил).

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, постачальник універсальних послуг зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, та у кожному розрахунковому періоді здійснювати пріоритетну оплату її вартості.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що оплата за продану електричну енергію, вироблену в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, здійснюється постачальником універсальних послуг до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Постачальник універсальних послуг повинен перераховувати кошти для оплати проданої споживачем електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання та/або з енергії вітру генеруючою установкою приватного домогосподарства, на поточний рахунок споживача відповідно до заяви-повідомлення (пункт 4.2. договору).

Відповідно до пункту 4.6. договору постачальником універсальних послуг щомісячно до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим, формує звіт про обсяги та напрями перетоків електричної енергії на основі даних, отриманих від оператора системи, та Акт купівлі-продажу електричної енергії (за необхідності) і надає їх побутовому споживачу, у тому числі в електронному вигляді, для підписання.

Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Із матеріалів справи встановлено, що приватним домогосподарством, яке належить позивачці, у травні 2025 року було вироблено електроенергію в обсязі 1 831.000 кВт*год, яка прийнята відповідачем.

Отже, прийнявши від позивачки відповідний обсяг електроенергії відповідно до умов договору, відповідач зобов`язаний був оплатити її вартість відповідно до встановлених у відповідний період тарифах.

Згідно розрахунків позивачки загальна вартість поставленої електроенергії за вказаний період становить 9 175 грн 76 коп. Указаний розрахунок відповідає умовам укладеного договору та діючим тарифам.

Натомість таку оплату відповідачем не проведено.

Із огляду на викладене, суд доходить висновку, що поданий позов піддягає задоволенню.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин першої - третьої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність;

3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Із запровадженням з 15.12.2017 змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вважала за необхідне надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких позивач має заперечення.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі

№ 922/445/19 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від

25.05.2021 у справі № 910/7586/19).

Понесені витрати на професійну правничу допомогу позивачка оцінює у 7 000 грн, на підтвердження яких надає: копію договору № 8/2/24 про надання правової допомоги від 20.05.2024, укладеного між адвокатом Михайліченко І.О. та ОСОБА_1 ; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; копію Додатку № 1 до договору № 8/2/24 про надання правової допомоги від 20.05.2024 (розрахунок розміру винагороди адвоката та надані адвокатські послуги правничої допомоги за період з 01.06.2025 по 27.06.2025); копії Актів № 1 та № 2 приймання-передачі винагороди за надання правової допомоги, відповідно до вказаного договору.

Ураховуючи відсутність заперечень зі сторони відповідача щодо розміру витрат на правничу допомогу, а також права суду втручатись у договірні відносини між адвокатом та клієнтом без ініціативи відповідача, вони підлягають стягненню у визначеному позивачкою та адвокатом розмірі.

Згідно зі статтею141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивачки витрати по оплаті судового збору в розмірі

1 211 грн 20 коп., які підтверджуються копією квитанції про сплату № 25LT-3SM3-759E від 27.06.2025.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 279, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» на користь ОСОБА_1 заборгованість за Договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 552-3Т від 19.01.2024 за вироблену домогосподарством ОСОБА_1 в травні 2025 року електричну енергію в сумі 9 175 грн 76 коп. (дев`ять тисяч сто сімдесят п`ять гривень 76 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» на користь ОСОБА_1 7 000 грн 00 коп. (сім тисяч гривень 00 копійок) у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» на користь держави 1 211 грн 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складене 11.08.2025.

Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ», місцезнаходження: просп. Перемоги, 126-Б, м. Чернігів, код ЄДРПОУ - 41823846.

Суддя