Рішення № 129469661, 11.08.2025, Савранський районний суд Одеської області

Є.у.н.с.512/282/25

Провадження №2/512/240/25

"11" серпня 2025 р. с-ще Саврань

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Савранський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Брюховецького О.Ю.,

за участю секретаря Тімановського А.Г.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуу порядкуспрощеного позовногопровадження справуза цивільнимпозовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача за довіреністю Москаленко М.С., в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», засобами поштового зв`язку звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить суд стягнути з останнього заборгованість за договором позики.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15.07.2024 міжТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів»та ОСОБА_1 було укладено договір позики №2934812.

Однак, 14.06.2021 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», укладено Договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №33 від 08.10.2024 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 17422,51 грн., з яких:

??5050,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

14,65 грн. сума заборгованості за відсотками;

10100,00 грн. сума заборгованості за пенею;

2257,86 грн. комісія за надання позики.

??Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати надані йому кредити в строки, передбачені договором позики, в результаті чого представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернувся до суду за захистом своїх прав та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором позики.

Всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі: 17422,51 грн. та судові витрати по оплаті судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, у розмірі 3028,00 грн.

08.04.2025 ухвалою суду зазначений позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків (а.с.34-36).

22.04.2025 до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків (а.с.37-42).

30.04.2025 до Савранської селищної ради Одеської області суддею був зроблений запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача (а.с.61).

Після отримання відповіді про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача, ухвалою судді Савранського районного суду Одеської області Брюховецьким О.Ю. від 05.05.2025 відкрито провадження у справі; вирішено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін 26.05.2025; запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву; встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подачі до суду відповіді на відзив, а відповідачуп`ятиденний строк для подачі заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів (а.с.62-63).

Крім того, вказаною ухвалою витребувано з АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо руху коштів на рахунку ОСОБА_1 (а.с.63).

26.05.2025 зазначена інформація з АТ КБ «ПриватБанк» до суду не надійшла, тому слухання справи відкладено на 21.07.2025.

21.07.2025 відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.71).

Слухання справи відкладено на 11.08.2025.

Представник позивача зазначив у позовній заяві щодо розгляду справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає, з підстав зазначених в позовній заяві, проти заочного розгляду справи не заперечує.

11.08.2025 відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.72).

Також, інформація про час та місце розгляду справи була розміщена на веб-сайті «Судова влада» в розділі «Найближчі слухання».

Отже, судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Таким чином, правом подати відзив відповідач ОСОБА_1 не скористався.

До суду не надходило клопотань сторін про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Згідно з частиною 8статті 178 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

У відповідності до приписів статті 280ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 2статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За приписами статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких в учасників справи виникає спір.

Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, § 61,). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі «Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії», заява № 76943/11, § 123).

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції», заява № 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі «S. W. проти Сполученого Королівства», заява № 20166/92, § 36).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що 15.07.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №2934812 (а.с.5-9).

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2 Договору позики, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало кредит ОСОБА_1 у розмірі 5050,00 грн. строком на 30 днів.

Процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики 0,01% (фіксована) (п.2.3. договору позики).

Комісія за надання позики 44,71% (фіксована) від суми наданої позики (що у грошовому виразі складає 2257,86 грн.)(п.2.4 договору позики).

Крім того, як вбачається з вказаного договору позики дата повернення кредиту 13.08.2024, орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 10640,17 %, орієнтовна загальна вартість позики 7322,50 грн. (п.2.4 договору позики).

З додатку №1 до договору позики №2934812 від 15.07.2024 вбачається, що чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період в сумі 7322,50 грн. (а.с.8 на звороті).

Підписанням Кредитного договору Відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту про що засвідчив електронним підписом 051570 (а.с.8).

14.06.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», укладено Договір факторингу за №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с.10-12).

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов?язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов?язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов?язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту (а.с.10-на звороті).

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору (а.с.10 - на звороті).

Згідно додаткової угоди №2 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 вбачається, що сторони погодили внести зміни до п.1.3 договору та викласти його в наступній редакції «1.3. Клієнт зобов?язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за Договором позики Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства».

Згідно додаткової угоди №7 до договору факторингу №14/06/2021 від 14.06.2021 вбачається, що сторони погодили внести зміни до п.9.1 договору та викласти його в наступній редакції «Даний Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення його печатками Сторін. Договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов?язань за цим договором. У випадку, якщо жодна із Сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний Договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.»

Матеріали справи містять додаткову угоду №41 до факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 (а.с.15).

Разом з тим, 08.10.2024 сторони договору факторингу уклали акт прийому-передачі реєстру боржників. Відповідно до витягу з реєстру ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики №2934812 в сумі 17422,51 грн., з яких: 5050,00 грн.заборгованість за основною сумою боргу; 14,65 грн.заборгованість за відсотками; 10100,00 грн. заборгованість за пенею; 2257,86 грн. комісія за надання позики (а.с. 17).

З розрахунку заборгованості за договором позики вбачається, що станом на 28.02.2025 заборгованість за кредитним договором не погашена, залишок заборгованості складає 17422,51 грн. (а.с.18).

Матеріали справи містять таблицю розрахунків кредиту з якої вбачається, що комісія суми позики 44,71%; процентна ставка з другого дня користування 0,01%; пеня 5,00% (а.с.44).

Згідно реєстру боржників №33 від 08.10.2024 вбачається, що в боржника ОСОБА_1 існує заборгованість на загальну суму 17422,51 грн.(а.с.50-53).

З платіжної інструкції №476 від 11.10.2024 вбачається, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на суму 941106,25 грн., призначення платежу - плата за відступлення права вимоги згідно додаткової угоди №41 від 08.10.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 (а.с.54).

Матеріали справи містять клопотання представника позивача про витребування доказів у АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.56-57).

Згідно інформації АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ).

Крім того, з вказаної інформації вбачається, що 15.07.2024 на емітовану картку відповідача було зарахування коштів у сумі 5050,00 грн. (а.с.69).

За приписами пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1 статті 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами частини 1 статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини 1 статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно статті 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Нормоюстатті 639 ЦК Українипередбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4статті 6Закону України«Про електроннідокументи таелектронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно частинами 1, 2статті 6Закону України«Про електроннідокументи таелектронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно достатті 8 вказаного Закону, юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Згідно частини 1 статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

За змістомстатті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документу з накладеним на нього підписом, визначенимстатті 12 цього Закону, є оригіналом такого документу.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі, якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами, якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду , а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з умовами Кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному цим Договором.

Всупереч умовам Кредитного договору відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» ні на рахунки попередніх кредиторів.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Статтею 1050 ЦК України встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно статті 548 ЦК виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором. Видами забезпечення виконання зобов`язання, в контексті статей 546, 549 ЦК України є неустойка у вигляді штрафу або пені.

Відповідно до статті 611 ЦК України за порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України закріплено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав грошові зобов`язання за кредитним договором, порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом примусового стягнення боргів за кредитним договором у сумі 17422,51 грн. ??та судові витрати по оплаті судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, у розмірі 3028 грн 00 коп.

На підставі частини 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з положеннями частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на вимоги частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України та приймаючи до уваги, що відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах закону.

Так, відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження належного виконання зобов`язань та спростування суми заборгованості перед позивачем та позовних вимог взагалі.

Враховуючи викладене, а також той факт, що відповідач взяті на себе за договором та угодою зобов`язання не виконує, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та необхідність їх задоволення.

З огляду на результат розгляду справи суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір.

Документально підтверджені судові витрати позивача складають 3028,00 грн.

На підставі викладеного, відповідно до статей 525, 526, 530, 546, 549, 598, 610, 625, 1046-1054 ЦК України, та керуючись статтями 4, 12, 13, 28, 76-82, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 274, 280-285 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_4 у «ТАСкомбанк», адреса місця знаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) заборгованість за договором позики №2934812 у розмірі 17422 (сімнадцять тисяч чотириста двадцять дві) гривні 51 копійка

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_4 у «ТАСкомбанк», адреса місця знаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О.Ю. Брюховецький