Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 522/21402/24-Е
Провадження 2/522/1128/25
УХВАЛА
06 серпня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Науменко А.В.,
за участю секретаря - Зелінська К.Ю.
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Департамент з благоустрою Одеської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди
В С Т А Н О В И В:
В провадженні суду слухається цивільна справа ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Департамент з благоустрою Одеської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою суду від 19.03.2025 року вирішено закрити підготовче засідання по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Департамент з благоустрою Одеської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди та призначити справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання призначене на 03.07.2025року сторона позивача у судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.
У судове засідання призначене на 06.08.2025року сторона позивача у судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Суд визнає, що позивач не з`явився до суду повторно без поважних причин.
Також слід відмітити, що в Україні дії система публікації відомостей про час та місце розгляду справи в мережі Інтернет на сайті Судова влада і позивач має усі можливості з отримання інформації про розгляд його справи.
Отже, позивач має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (наприклад, розгляд справи в режимі відеоконференції в порядку ст. 212 ЦПК України, у разі неможливості особистої явки до суду).
Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Між тим, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.
Так, згідно із ч. 5 ст. 223, п. 3 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
При цьому, закон жодним чином не пов`язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об`єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов`язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.
Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.
Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).
Щодо можливості розгляду справи без участі позивача, суд вказує, що позивач не звертався до суду з клопотанням про збір доказів, з заявою про розгляд справи за відсутністю позивача.
Суд зауважує, а також враховуючи усталену практику Верховного Суду України, об`єктивно розглянути справу за вказаним позовом за наявними матеріалами не можливо, а тому зважаючи на розумні строки розгляду справ, суд вважає за доцільне залишити позов без розгляду, оскільки, позивач та його представник повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин.
На підставівикладеного,керуючись ст.ст.10,13,257,158ЦПК України,суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Департамент з благоустрою Одеської міської ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди- залишити без розгляду.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: А.В. Науменко
Повний текст ухвали виготовлено 11.08.2025 року.
Суддя: А.В. Науменко
06.08.25
Судове рішення № 129469538, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 06.08.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 522/21402/24-Е. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: