Постанова № 129467325, 11.08.2025, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/1058/25

Провадження № 3/438/466/2025

П О С Т А Н О В А

іменем України

11 серпня 2025 року суддя Бориславського міського суду Львівської області Слиш А.Т., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, які надійшли з Головного управління ДПС у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

стосовно ОСОБА_1 , директора ТОВ "Інтер-Синтез", громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

10 липня 2025 до суду надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності посадової особи директора ТОВ "Інтер-Синтез" ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме порушення ведення порядку податкового обліку у зв`язку із порушенням ведення порядку, чим порушив вимоги п.п.134.1.1, п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.п.139.2.1 п.139.2 ст.139 Податкового кодексу України, за що відповідальність за ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ГУ ЛВ №011138 від 10 липня 2025 року.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений в установленому законом, будь-яких заяв від нього не надійшло.

Відповідно до положень ст.268 КУпАП визначний вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, а справа про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП до таких не відноситься, тому вважаю можливим проводити розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 оскільки право останнього не порушується, в тому числі і на захист.

Крім цього, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява № 50966/99 від 14.10.2003).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалого судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі. Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави - учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Тому вважаю можливим розгляд справи проводити у відсутність правопорушника.

Таким чином, вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена, враховуючи наступне.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Триваюче правопорушення виражається у триваючому, довгостроковому і безперервному невиконанні обов`язків, за недотримання яких встановлена адміністративна відповідальність, тобто триваюче правопорушення, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюється потім безперервно шляхом невиконання обов`язку.

З метою повного з`ясування усіх обставин справи, було оглянуто та проаналізовано протокол про адміністративне правопорушення серії ГУ ЛВ №011138 від 10 липня 2025 року; акт про результати планової виїзної перевірки № 28494/13-01-07-01/25548331 від 24 червня 2025 року з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2021 року по 31 березня 2025 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2021 по 31.03.2025, яке ставиться у вину ОСОБА_1 .

Протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.256КУпАП щодо змісту, оскільки в протоколі зазначено дату його складання, дані про службову особу, яка його склала, та особу правопорушника, місце, час вчинення та суть правопорушення.

Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, доведена повністю.

Відтак, із врахуванням даних про особу правопорушника у сукупності із встановленими обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП, вважаю, щодо ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4Закону України«Про судовийзбір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

п о с т а н о в и в :

визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.163-1Кодексу Українипро адміністративніправопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 (п`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85 (вісімдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Роз`яснити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, що у разі несплати штрафу в установлений ст.307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст.308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Бориславський міський суд Львівської області.

Суддя: Андрій СЛИШ