Рішення № 129466964, 12.08.2025, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2213/25

Провадження № 2/309/738/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2025 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді Піцура Я.Я.,

за участю секретаря судового засідання Гелетей Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хустської міської ради, де третя особа без самостійних вимог на предмет спору Хустська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Хустської міської ради, де третя особа без самостійних вимог на предмет спору Хустська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . На момент його смерті разом з ним проживала дружина ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_2 склав заповіт від 08.11.2002 року згідно якого усе майно заповів своїй дочці ОСОБА_1 , крім земельної ділянки 0,07 га, яка розташована по АДРЕСА_1 . Дану земельну ділянку заповів брату ОСОБА_4 . Спадкове майно після смерті батька складається з житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки під будинком розміром 0,15 га за цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, що належала померлому на підставі рішення №32 виконкому Боронявської сільської ради від 09.12.1997 року «Про розгляд заяв громадян про передачу безкоштовно у приватну власність земельних ділянок громадянам села Бороняво». Вона звернулася до приватного нотаріуса з метою прийняття спадщини в результаті чого була заведена спадкова справа та видано їй свідоцтво про право на спадщину. Однак нотаріус вказав, що оформити спадщину на земельну ділянку під будинком є неможливим, так як поділ ділянки площею 0,15 га належної йому згідно рішення на дві ділянки площами 0,07 та 0,08 га відбувся умовно, без розроблення технічної документації та видачі правовстановлюючих документів. Сам спадкоємець не має можливості здійснити такий поділ, а тому змушена звернутися до суду. При цьому брат померлого ОСОБА_4 заяву про прийняття спадщини не подавав, разом з ним не проживав. Посилаючись на викладене просить суд визнати за нею право власності на: земельну ділянку площею 0,08 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , за цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, яка належала померлому згідно рішення №32 виконкому Боронявської сільської ради від 09.12.1997 року «Про розгляд заяв громадян про передачу безкоштовно у приватну власність земельних ділянок громадянам села Бороняво».

Відзиву на позов відповідач не подавав.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, від представника позивача адвоката Плешинця М.В. надійшла заява про розгляд справи у відсутності позивача та його представника, просить позов задовольнити.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, подав заяву у якій просить справу розглянути у його відсутності, не заперечує проти задоволення позову.

У судове засіданні третя особа приватний нотаріус Шкарампота В.Д. не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, не заперечує проти задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні докази, суд констатує наступне.

З матеріалів справи убачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 (а.с.15).

На момент його смерті разом з ним проживала дружина ОСОБА_3 (а.с.16).

За життя ОСОБА_2 склав заповіт від 08.11.2002 року згідно якого усе майно заповів своїй дочці ОСОБА_1 , крім земельної ділянки 0,07 га, яка розташована по АДРЕСА_1 . Дану земельну ділянку заповів брату ОСОБА_4 (а.с.19).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.06.2003 року спадкоємцем майна ОСОБА_2 є його дочка ОСОБА_1 . Спадкове майно на яке видано це свідоцтво складається з житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 (а.с.20).

Також убачається, що на підставі рішення №32 виконкому Боронявської сільської ради від 09.12.1997 року «Про розгляд заяв громадян про передачу безкоштовно у приватну власність земельних ділянок громадянам села Бороняво». ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку розміром 0,15 га по АДРЕСА_1 за цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства (а.с.22).

Також на земельну ділянку площею 0,08 га за адресою АДРЕСА_1 зроблено технічну експлікацію з визначенням поворотних точок (а.с.23).

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до приписів ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч.1 ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно із ч.3 ст.1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини» й пов`язує з виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення в спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державної реєстрації права.

Суд констатує, що позивач прийняла та оформила спадщину після смерті батька на будинок за адресою АДРЕСА_1 . Неоформленою залишає спадщина на земельну ділянку за даною адресою площею 0,15 га. При цьому згідно заповіту позивачу заповіли з часину цієї ділянки площею 0,08 га. Разом з тим поділ вказаної ділянки на дві, відповідно до заповіту не відбувся, і на такі ділянки не виготовлено правовстановлюючі документи, що є перешкодо для позивача в оформленні прав на належну їй ділянку площею 0,08 га. Додатково слід зазначити, що позивач має право на таку ділянку (під будинком) в силу приписів ст. 120 ЗК України, як особа до якої перейшло право власності на будинок.

Відтак відсутність завершеної процедури поділу земельної ділянки, реєстрації права власності на земельну ділянку, а також відсутність правовстановлюючих документів на дане спадкове майно не є перешкодою для реалізації позивачем права на оформлення спадщини після смерті батька.

Оскільки ОСОБА_1 прийняла спадщину за померлим батьком, щодо земельної ділянки на яку вона має прав проведено експлікацію та встановлено її розміри, а ОМС заперечень щодо позову не висловив, то на думку суду наявні підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Судові витрати слід покласти на позивача.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 142, 206, 258-259, 264-265 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на земельну ділянку площею 0,08 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , за цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, яка належала померлому згідно рішення №32 виконкому Боронявської сільської ради від 09.12.1997 року «Про розгляд заяв громадян про передачу безкоштовно у приватну власність земельних ділянок громадянам села Бороняво» у порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрат покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 12.08.2025 року.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я.Я.