Рішення № 129462685, 12.08.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.08.2025Справа № 910/6648/25

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВКОМУНСЕРВІС" (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська , будинок 23) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДЖЕКТ БУД ІНЖИНІРИНГ" (01010, місто Київ, вул. Острозьких Князів, будинок 8) про стягнення 33747,76 грн.,

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.05.2025 в системі «Електронний суд» представником Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВКОМУНСЕРВІС" сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДЖЕКТ БУД ІНЖИНІРИНГ" про стягнення заборгованості за Договором №Вп-26343-Дн про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 26.12.2022 року у розмірі 33747,76 грн з яких: 27 822,77 грн - основна заборгованість, 2 976,08 грн - інфляційні втрати, 652,55 грн - 3% річних, 2 296,36 грн - пеня та передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВКОМУНСЕРВІС" залишено без руху.

Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 02.06.2025, подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї документами.

Ухвалою суду від 10.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 10.06.2025 була надіслана на адреси учасників справи в їх електронні кабінети та доставлена зокрема відповідачу 11.06.25 о 20:26 год., що підтверджується повідомленням про доставку електронного листа.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій ст. 165 ГПК України.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

З огляду на вказані приписи ГПК України, оскільки відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев`ятої ст. 165 ГПК України та частини другої ст. 178 ГПК України.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

26.12.2022 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (позивач, Виконавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДЖЕКТ БУД ІНЖИНІРИНГ" (відповідач, Замовник) укладено Договір №Вп-26343-Дн на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги з вивезення (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення) твердих побутових відходів (надалі - Послуги), а Замовник прийняти і оплатити Послуги.

Виконавець надає Замовнику Послуги відповідно графіку з вивезення твердих побутових відходів (ТПВ), Графік вивезення ТПВ є Додатком №1 до даного Договору (п. 2.1 Договору).

Сторони у п. 2.2 Договору визначили, що Послуги надаються за контейнерною схемою. Для вивезення ТПВ за контейнерною схемою використовуються технічно справні контейнери місткістю 1,1 м3.

У п. 2.3 Договору визначено, що конкретні обсяги та вартість наданих Замовнику Послуг визначаються на підставі щомісячних актів приймання-передачі наданих Послуг, в яких вказуються фактичний обсяг вивезених Виконавцем ТПВ за місяць та загальна вартість Послуг, наданих Виконавцем за місяць.

Відповідно до п. 2.5 Договору місце надання послуг зазначається в графіку вивезення ТПВ, що є Додатком №1 до даного Договору.

Пунктом 4.1 - 4.3.1 сторони погодили, що Тариф на послуги, які передбачені п.1.1. цього Договору та надаються КП "Київкомунсервіс", встановлено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від « 18» березня 2019 року № 450 у редакції розпорядження начальника Київської міської військової адміністрації від « 31» серпня 2022 року № 638 «Про внесення змін до тарифів на послугу з вивезення твердих побутових відходів з урахуванням операцій поводження з твердими побутовими відходами (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення), що надає комунальне підприємство "Київкомунсервіс" як виконавець цих послуг».

Тариф на послуги за цим Договором становить: 284 (двісті вісімдесят чотири гри) 20 коп. з ПДВ за 1м3.

Оплата послуг за цим Договором, у розмірі, що вказаний у п. 2.1. даного Договору, з урахуванням ПДВ, здійснюється Замовником щомісячно, до 20го числа місяця наступного за місяцем надання послуг.

Оформлення Послуг здійснюється за актом наданих Послуг, який складається кожного місяця Виконавцем до 10 числа місяця, наступного за місяцем надання Послуг та направляється Замовнику. У разі не підписання акту наданих Послуг Замовником протягом 5-ти календарних днів з моменту його отримання та не надання протягом цього ж строку обгрунтованих заперечень, акт вважається підписаним та вважається що Замовник не має жодних претензій до обсягів наданих Послуг. В актах наданих Послуг вказується фактичний обсяг зібраних і вивезених Виконавцем ТПВ за місяць - в кубічних метрах, та загальна вартість Послуг, наданих Виконавцем за місяць - в гривнях.

Сторони можуть фіксувати факти здійснення господарських операцій за Договором шляхом ведення первинних документів в електронному вигляді, у зв`язку з чим Сторони визнають всі первинні бухгалтерські документи за Договором в електронному вигляді, які були виконані, опрацьовані, відправлені, передані, отримані для зберігання, використання, знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності з підтвердженням факту отримання таких документів в процесі здійснення господарської діяльності Сторін через систему електронного документообігу M.E.Doc, поданих в електронному вигляді з використання електронного цифрового підпису (надалі іменується ЕЦП), як оригінал. Передача Сторонами документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку та/або на електронних носіях здійснюється з дотриманням та у чіткій відповідності до вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронний цифровий підпис», «Вимогам у сфері електронних довірчих послуг» затверджених постановою КМУ № 992 від 07.11.2018 року, «Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».»

Пунктом 4.5 договору сторони узгодили, що тарифи на послуги, що надаються за даним договором, можуть бути змінені на підставі відповідних актів, прийнятих органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, або в інших випадках, передбачених чинним законодавством; офіційне опублікування та оголошення в засобах масової інформації про зміну тарифів на послуги, що надаються за даним договором є підставою для зміни вартості надання послуг за цим договором з дати опублікування такого акту у засобах масової інформації. При цьому, така зміна тарифів не потребує складання окремого письмового документу (додаткової угоди до договору) і такі нові тарифи будуть застосовуватись при наданні послуг за цим договором з дня їх офіційного вступу в законну силу.

Відповідно до пп. 5.1.1 п. 5.1 Договору замовник зобов`язаний оплачувати послуги в строки, зазначені п.4.2 Договору, а замовник, у відповідності до пп. 5.3.1 п. 5.3 Договору зобов`язаний забезпечити надання послуг відповідно до вимог законодавства та умов договору.

У п. 6.2 Договору сторони погодили, що за прострочення строків оплати Послуг, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Згідно п. 9.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2023 року включно. Поряд з цим, п. 9.2 Договору передбачено, що якщо жодна із Сторін протягом п`ятнадцяти календарних днів до закінчення строку дії цього Договору не заявить в письмовій формі (шляхом надсилання рекомендованого листа) про свій намір припинити дію даного Договору та припинення дії Договору не буде оформлене Сторонами належним чином, то строк дії цього Договору, вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік.

Суду не надано доказів, які свідчать про припинення дії відповідного договору.

Згідно графіку вивезення ТПВ, який є додатком № 1 до договору, виконавець взяв на себе обов`язок здійснювати вивіз твердих побутових відходів у понеділок та п`ятницю за адресою: м. Київ, вул. Воскресенська, 2а.

Додатковою угодою №1 від 03.03.2023 сторони дійшли згоди внести зміни до Договору та доповнити його пунктом 4.6 у наступній редакції:

« 4.6.На підставі ст.6, ч.3. ст.207, ст.627 Цивільного кодексу України Сторони домовилися, що Виконавець має право використовувати (за їх наявності) аналоги власноручного підпису уповноваженої особи (факсиміле), з їх нанесенням за допомогою засобів механічного копіювання за зразками відповідних аналогів, із зразками які зазначені в Додатковій угоді.

Згідно із наданими Позивачем витягами з реєстру M.E.Doc Позивачем підтверджено факт направлення Відповідачу рахунків на оплату за період березень 2024 - січень 2025 року.

До позовної заяви представником позивача долучено докази направлення Відповідачу рахунків на оплату через програму M.E.Doc в Єдиному реєстрі податкових накладних реєструє податкові накладні, до яких Відповідач постійно має доступ і відповідно володіє інформацією про нарахування йому вартості послуг за договором.

З витягу M.E.Doc., який був наданий Позивачем, містить підтвердження дані про факт і час одержання електронного документа, статус документів - доставлено контрагенту і підтверджується одержання електронного документа Відповідачем, а також документів які мають електронний цифровий підпис. Окрім того представником позивача долучено Акти наданих послуг, які направлялись відповідачу через програму M.E.Doc.

Позивачем було направлено відповідачу претензії, а саме:

14.05.2024р. №000025033 на адресу Боржника було направлено претензія щодо сплати заборгованості за договором №ВП-26343-Дн від 26.12.2022 року в розмірі 4 845,54 (чотири тисячі вісімсот сорок п`ять грн. 54 коп.) за послуги надані з вивезення твердих побутових відходів станом на 31.03.2024 року;

10.07.2024р. №000026548 на адресу Боржника було направлено претензія щодо сплати заборгованості за договором № ВП-26343-Дн від 26.12.2022 року в розмірі 8 440,62 (вісім тисяч чотириста сорок грн. 62 коп.) за послуги надані з вивезення твердих побутових відходів станом на 31.05.2024 року;

28.08.2024р. №000027701 на адресу Боржника було направлено претензія щодо сплати заборгованості за договором № ВП-26343-Дн від 26.12.2022 року в розмірі 13 755,08 (тринадцять тисяч сімсот п`ятдесят п`ять грн. 08 коп.) за послуги надані з вивезення твердих побутових відходів станом на 31.07.2024 року;

26.11.2024р. №000029815 на адресу Боржника було направлено претензія щодо сплати заборгованості за договором № ВП-26343-Дн від 26.12.2022 року в розмірі 21 883,08 (двадцять одна тисяча вісімсот вісімдесят три грн. 08 коп.) за послуги надані з вивезення твердих побутових відходів станом на 31.10.2024 року;

14.03.2025р. №000031140 на адресу Боржника через програму M.E.Doc було направлено претензія щодо сплати заборгованості за договором № ВП-26343-Дн від 26.12.2022 року в розмірі 27 822,77 (двадцять сім тисяч вісімсот двадцять дві грн. 77 коп.) за послуги надані з вивезення твердих побутових відходів станом на 28.02.2025 року;

01.04.2025р. №000032607 на адресу Боржника було направлено претензія щодо сплати заборгованості за договором № ВП-26343-Дн від 26.12.2022 року в розмірі 27 822,77 (двадцять сім тисяч вісімсот двадцять дві грн. 77 коп.) за послуги надані з вивезення твердих побутових відходів станом на 28.02.2025 року.

Однак, як вказує позивач, відповідачем свої зобов`язання не виконано.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору не у повному обсязі здійснив оплату за надані позивачем у період з березня 2024 року по січень 2025 року послуги, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 33747,76 грн з яких: 27 822,77 грн - основна заборгованість, 2 976,08 грн - інфляційні втрати, 652,55 грн - 3% річних, 2 296,36 грн - пеня.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 4.2-4.3 Договору передбачено, що оплата послуг за цим Договором, у розмірі, що вказаний у п. 2.1. даного Договору, з урахуванням ПДВ, здійснюється Замовником щомісячно, до 20го числа місяця наступного за місяцем надання послуг.

Оформлення Послуг здійснюється за актом наданих Послуг, який складається кожного місяця Виконавцем до 10 числа місяця, наступного за місяцем надання Послуг та направляється Замовнику. У разі не підписання акту наданих Послуг Замовником протягом 5-ти календарних днів з моменту його отримання та не надання протягом цього ж строку обгрунтованих заперечень, акт вважається підписаним та вважається що Замовник не має жодних претензій до обсягів наданих Послуг. В актах наданих Послуг вказується фактичний обсяг зібраних і вивезених Виконавцем ТПВ за місяць - в кубічних метрах, та загальна вартість Послуг, наданих Виконавцем за місяць - в гривнях.

Згідно із наданими Позивачем витягами з реєстру M.E.Doc Позивачем підтверджено факт направлення Відповідачу рахунків на оплату за період березень 2024 - січень 2025 року.

До позовної заяви представником позивача долучено докази направлення Відповідачу рахунків на оплату через програму M.E.Doc в Єдиному реєстрі податкових накладних реєструє податкові накладні, до яких Відповідач постійно має доступ і відповідно володіє інформацією про нарахування йому вартості послуг за договором.

З витягу M.E.Doc., який був наданий Позивачем, містить підтвердження дані про факт і час одержання електронного документа, статус документів - доставлено контрагенту і підтверджується одержання електронного документа Відповідачем, а також документів які мають електронний цифровий підпис. Окрім того представником позивача долучено Акти наданих послуг, які направлялись відповідачу через програму M.E.Doc.

За своєю суттю, M.E.Doc є програмним забезпеченням для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді. На час впровадження Реєстру електронних документів створення первинних документів (актів, рахунків тощо) також можливо виконувати у Реєстрі податкових документів і ці документи доступні як у Реєстрі електронних документів, так і у Реєстрі податкових документів.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції. До первинних документів, як визначено вказаними нормами, належать такі документи, як видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, акт виконаних робіт, прибутковий та видатковий касовий ордер, та інші; мета складання первинних документів - зафіксувати факт господарської операції.

Отже, направлені позивачем первинні документи за спірним договором є доступними як у Реєстрі електронних документів, так і у Реєстрі податкових документів.

Фактів підписання актів відповідачем судом не встановлено під час розгляду даної справи. Однак, акти, що направлені відповідачу позивачем з урахуванням строку визначеного сторонами у п. 4.3 Договору, для підписання таких актів або надання обґрунтованих заперечень відповідачем, сплив, а відтак суд дійшов висновку, що останні підписані без зауважень.

Матеріалами справи підтверджується існування простроченої заборгованості відповідача з оплати послуг з вивезення твердих побутових відходів на загальну суму 27 822,77 грн., що відповідачем не спростовано.

Таким чином, позовні вимоги у відповідній частині стягнення з відповідача 27 822,77 грн. основної заборгованості за надані послуги обґрунтовані, доведені, відповідачем не не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як передбачено ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

У зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання з оплати наданих послуг, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 296,36 грн. пені, 2976,08 грн. інфляційних та 652,55 грн. 3% річних, є обґрунтованими, правомірними і підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДЖЕКТ БУД ІНЖИНІРИНГ" (01010, місто Київ, вул. Острозьких Князів, будинок 8, код ЄДРПОУ 43063378) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВКОМУНСЕРВІС" (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська , будинок 23, код ЄДРПОУ 33745659) основну заборгованість у розмірі 27 822 (двадцять сім тисяч вісімсот двадцять дві) грн. 77 коп., 3 % річних у розмірі 652 (шістсот п`ятдесят дві) грн. 55 коп., інфляційні втрати у розмірі 2976 (дві тисячі дев`ятсот сімдесят шість) грн. 08 коп., пеню у розмірі 2293 (дві тисячі двісті дев`яносто три) грн. 36 коп. та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.08.2025.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ