Ухвала суду № 129461186, 29.07.2025, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9452/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2025 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Годованюк Ю.Р., представника позивача Плахотнік Р.А., представника відповідача Рибченка Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Комарницької Ольги Володимирівни про ухвалення додаткового рішення суду у цивільній справі за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалка Романа Олеговича, приватного Київського міського нотаріального округу, Комарницької Ольги Володимирівни , Товариства з обмеженою відповідальністю «Курсор-Авто», про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан

УСТАНОВИВ:

У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом Київської міської ради (надалі за текстом - позивач) до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач 1), ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач 2), ОСОБА_3 (надалі за текстом - відповідач 3), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Падалка Романа Олеговича (надалі за текстом - відповідач 4), приватного Київського міського нотаріального округу, Комарницької Ольги Володимирівни (надалі за текстом - відповідач 5), Товариства з обмеженою відповідальністю «Курсор-Авто» (надалі за текстом - відповідач 6), про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан.

Ухвалою суду від 24.06.2025 закрито провадження у справі.

02.07.2025 до суду від відповідача 5 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду.

Ухвалою суду від 07.07.2025, вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні.

16.07.2025 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву.

У судовому засідання взяли участь представник відповідача 5 та представник позивача.

Представник відповідача 5 підтримав подану заяву, проти задоволення якої заперечив представник позивача.

Приписами ч. 4 ст. 270 ЦПК України визначено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд встановив наступне.

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (ч. 5 ст. 142 ЦПК України).

Дослідивши зміст заяви, судом встановлено, що відповідачем 5 належним чином обгрунтовано в чому полягають необґрунтовані дії позивача.

Відповідач 5 просить суд стягнути з позивача 24 280,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

Відзив повинен містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи (п. 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК України).

Попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат відповідача 5 складає 20 000,00 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Згідно Ордеру АІ № 1546070 від 09.02.2024 адвокат Рибченко Н.М. (надалі за текстом - адвокат) надає правову допомогу відповідачу 5.

07.02.2024 між адвокатом та позивачем було укладено Договір про надання правової допомоги №27 (надалі за текстом - Договір) відповідно до умов якого одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Сторони досягли згоди, що вартість послуг Виконавця за Договором складається з передоплати згідно п. 4.1. Договору та суми після винесення судового рішення у розмірі, що передбачений п. 4.2. Договору, а також в п. 4.4. Договору (п. 3.1. Договору).

Заявник зобов`язується внести передоплату/оплатити повністю протягом трьох днів з моменту підписання Договору, у розмірі за домовленістю (згідно додаткових угод) (п. 4.1. Договору).

Замовник зобов?язується після виконання п. 1.1. Договору (оголошення судового рішення) сплатити Виконавцю протягом трьох днів винагороду у розмірі за домовленістю (п. 4.2. Договору).

Якщо Виконавець в процесі надання послуг за Договором зазнав додаткових витрат, а саме витрати пов?язані з відрядженням та проведення експертизи пов?язаними з виконанням Договору, він надає Замовнику звітні документи, що підтверджують ці витрати, а Замовник зобов?язаний відшкодувати їх у триденний строк (п. 4.3. Договору).

В разі дострокового розірвання даного договору вартість наданих Виконавцем послуг оцінюється наступним чином:

а) вартість написання одного документу: позовної заяви, апеляційної скарги, касаційної скарги, заяви, адвокатського запиту, клопотання, заперечення або іншого документу становить 5000,00 грн.;

б) вартість представлення інтересів в судових та інших органах, в тому числі в разі відкладення розгляду справи (судодень) становить 5000,00 грн (п. 4.4. Договору).

За змістом п. 2 Додатку №1/17 від 11.11.2024 до Договору замовник зобов`язується сплатити виконавцю за надання правничої допомоги під час розгляду справи №758/9452/22 фіксований гонорар у розмірі 20 000,00 грн; відшкодувати витрати на відправку процесуальних документів та сплатити виконавцю 2 000,00 грн. за кожне прибуття до суду.

Відповідно до умов Акту надання послуг адвокат надав, а відповідач 5 прийняв послуги щодо вивчення наданих замовником документів (згідно переліку наведеного в Акті) тривалістю 3 год.; здійснення аналізу судової практики тривалістю 2 год.; ознайомлення з матеріалами справи тривалістю 5 год.; складення відзиву тривалістю 8 год.; складення письмових пояснень тривалістю 8 год. та здійснення виїзду для участі у судових засіданням

Позивач сплатив адвокату 1280,00 грн. з призначенням платежу: «За надання правничої допомоги згідно Договору про надання правничої допомоги №27 від 07.02.2024», що підтверджується платіжною інструкцією №65 від 14.04.2025.

Водночас, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Виходячи з змісту призначення платежу, судом встановлено, що оплату здійснено на підставі Договору про надання правової допомоги №27 від 07.02.2024.

Позивач, заперечуючи проти заяви відповідача 5, звертає увагу, що представник відповідача 5 надає правничу допомогу останньому у близько 15 інших аналогічних справах.

Враховуючи наведені пояснення позивача, суд зауважує, що правнича допомога адвоката відповідача 5 у справі №758/9452/22 надається на підставі Договору №27 та Додаткової угоди №1/17 до Договору.

Відповідно до п. 41 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою правління НБ України №163 від 29.07.2022, платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Надавач платіжних послуг платника перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у пункті 41 розділу II цієї Інструкції, лише за зовнішніми ознаками.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику - особі, що здійснює відповідний платіж.

У п. 42 розділу ІІ Інструкції визначено, що платник має право відкликати платіжну інструкцію до моменту списання коштів з рахунку платника за умови погодження з надавачем платіжних послуг платника. Порядок відкликання платіжної інструкції визначається договором між платником та надавачем платіжних послуг платника.

Тобто, до списання грошових коштів з рахунку платник наділений правом змінити реквізит "Призначення платежу" шляхом відкликання платіжної інструкції.

Платіжна інструкція може бути відкликана платником - під час дебетового або кредитового переказу до моменту списання коштів з рахунку платника, за умови погодження з надавачем платіжних послуг платника, а в разі ініціювання дебетового переказу - додатково, за умови погодження з отримувачем (п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про платіжні послуги").

Відповідно до ч . 2 ст. 45 Закону України "Про платіжні послуги", після списання коштів з рахунку платника або настання дати валютування платіжної інструкції для ініціатора настає момент безвідкличності платіжної інструкції.

Тобто, з моменту перерахування грошових коштів на рахунок отримувача обов`язок банку з виконання доручення платника вважається виконаним. Внесення змін до призначення платежу такої платіжної інструкції є неможливим. А питання уточнення інформації, вказаної у реквізиті "Призначення платежу" виконаної платіжної інструкції вирішується сторонами у порядку, узгодженому між ними, без участі банку.

В матеріалах справи відсутні того, що між сторонами було узгоджено зміну реквізиту "призначення платежу".

Відтак, суд доходить до висновку, що відповідачем 5 не надано доказів понесення (оплати) наданої правничої, саме у справі №758/9452/22, а відтак, суд відмовляє у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 5 ст. 270 ЦПК України додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Враховуючи вищевикладена, суд відмовляє у прийнятті додаткового рішення за заявою відповідача 5.

Керуючись положеннями ст. ст. 137, 246, 251, 253, 260 та 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У прийнятті додаткового рішення за заявою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Комарницької Ольги Володимирівни - відмовити;

Копію ухвали надіслати до відома сторін;

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на Ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо Ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяВ.В. Гребенюк