Рішення № 129459610, 07.08.2025, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/2460/24

Номер провадження 2/570/134/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

07 серпня 2025 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Штогуна О.С.

за участю секретаря судового засідання Соломицької Л.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Слаква-Марчук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області, в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: служба у справах дітей Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області про позбавлення батьківських прав та стягнення додаткових витрат на дитину, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась у Рівненський районний суд Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить:

позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 17500 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 14 вересня 2007 року по 19 жовтня 2010 року перебувала у шлюбі із відповідачем.

Під час спільного подружнього життя у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син, ОСОБА_3 .

Відповідач батьківські обов`язки відносно сина не виконує, не проявляє інтересу до його життя, не турбується про стан його здоров`я, не цікавиться його успішністю, та не надає жодної моральної та матеріальної підтримки. Вона не чинить будь яких перешкод у спілкуванні з сином та не приховує його місце проживання.

Окрім цього, вказує на те, що 04 березня 2024 року дитині встановлено металеву брекет систему, вартість якої становить 35000 грн. Оскільки відповідач не бере участі в утриманні дитини та добровільно не погоджується сплатити половину понесених додаткових витрат на оздоровлення сина, з нього підлягає стягненню така сума в судовому порядку.

В судовому засіданні позивач та її представник, пославшись на обґрунтування викладенні в позовній заяві просили її задоволити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без його участі та відзив на позов не подав.

Представник органу опіки та піклування в судовому засіданні 02 липня 2025 року позов підтримала, вказала на те, що є всі підстави для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Будучи допитаною в якості свідка ОСОБА_4 дала показання про те, що позивач є її дочкою. Відповідач є колишнім чоловіком позивачки. В них є спільний неповнолітній син ОСОБА_5 .

Після розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем, останній дитиною не цікавиться, жодного разу не відвідував сина, не спілкується з ним, матеріально його не забезпечує.

Згідно вимог ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав та приймаючи до уваги, що позивач не заперечує щодо винесення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Ознайомившись із позовною заявою, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника органу опіки та піклування, показання свідка, дослідивши в судовому засіданні докази, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення.

Так, 14 вересня 2007 року ОСОБА_6 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у відділі РАЦС Костопільського районного управління юстиції в Рівненській області. Під час перебування у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народився син ОСОБА_3 .

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 19 жовтня 2010 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 розірвано.

Після розірвання шлюбу, малолітній ОСОБА_3 залишився проживати з матір`ю. З 25 жовтня 2022 року позивач та неповнолітній син проживають разом в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . З приводу місця проживання дитини між батьками спір відсутній.

Вказані обставини підтверджуються копією рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 19 жовтня 2010 року (справа 2-1373\2010р.), копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Костопільського районного управління юстиції в Рівненській області 08 травня 2008 року та витягами з реєстру територіальної громади від 25 жовтня 2022 року щодо проживання позивача та дитини, ОСОБА_3 .

03 червня 2014 року ОСОБА_6 уклала шлюб із ОСОБА_7 та змінила прізвище на ОСОБА_8 , що підтверджено копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Костопільського районного управління юстиції у Рівненській області 26 грудня 2020 року.

Зі змісту висновку органу опіки та піклування Городоцької сільської ради щодо позбавлення батьківських прав затвердженого рішенням виконавчого комітету Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області №195 від 22 серпня 2024 року (а.с. 49-52), вбачається, що виконавчий комітет Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, вважає за доцільне позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначений висновок мотивований тим, що батько неповнолітнього ОСОБА_3 нехтує своїми батьківськими обов`язками, не турбується про фізичний та духовний розвиток дитини, не цікавиться його здоров`ям, фізичним і моральним розвитком, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не цікавиться життям та інтересами і взагалі не спілкується з дитиною.

Згідно ст.150 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину, виховувати в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Відповідно до ч.1 п.2 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей; ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Отже, позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України). Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків, а також спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним, що відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, а саме: не виконує обов`язку щодо виховання дитини, свідомо нехтує ними, не спілкується з дитиною, не виявляє жодного інтересу до її внутрішнього світу, не надає матеріальної допомоги на її утримання та не створює умов для її фізичного, духовного та морального розвитку.

При цьому суд бере до уваги, що вказані обставини існують тривалий час за який у відповідача була можливість змінити своє ставлення до виховання дитини. Однак він цього не зробив, що свідчить про стійкий та усвідомлений характер ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків.

При вирішенні цивільного позову в частині стягнення з відповідача суми додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, суд встановив наступне.

Статтями 8, 11 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що батько та мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно із частиною першою статті 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Отже, виходячи з аналізу статті 185 СК України, додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові витрати. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов`язком батьків незалежно від сплати ним аліментів і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.

Тобто суд вирішує, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний приймати участь в цих витратах, виходячи з матеріального та сімейного положення сторін та інших інтересів та обставин, що мають істотне значення, що визначаються так само, як і при стягненні аліментів відповідно до ст.ст.181, 182 СК України.

На підтвердження понесених додаткових витрат на дитину позивач надала довідку від 20 березня 2024 року, видану клінікою "Медіан" та акт виконаних робіт від 04 березня 2024 року щодо встановлення ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 лігатурної металевої брекет системи на верхню та нижню щелепи, вартість якої становить 35000 грн.

При визначенні розміру додаткових витрат, суд враховує, що батьки мають рівні права та обов`язки щодо дітей та зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, та зважає на те, що позивач особисто понесла додаткові витрати на дитину у розмірі 35000 грн 00 коп., а відповідач не брав участі у вказаних додаткових витратах на дитину, що знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, відтак, стягненню з відповідача підлягає 50% від вартості понесених витрат, що складає 17500 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 141, 263-265, 272, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: служба у справах дітей Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області про позбавлення батьківських прав та стягнення додаткових витрат на дитину - задоволити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок за позовну вимогу щодо позбавлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 17500 (сімнадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок за позовну вимогу щодо стягнення додаткових витрат на дитину.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня вручення рішення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Позивач, на рішення може подати апеляційну скаргу безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Штогун О.С.