Ухвала суду № 129455842, 12.08.2025, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/4145/25

Провадження №: 2/332/2584/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2025 р. м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Погрібна О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Михайлівської громади Василівського району Запорізької області в особі Михайлівської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Друга дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування першої черги за законом,

встановила:

До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Михайлівської громади Василівського району Запорізької області в особі Михайлівської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Друга дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування першої черги за законом, в якій просить визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 46,4 кв.метри, жилою площею 27,1 кв. метрв в порядку спадкування першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вивчивши матеріали вказаної цивільної справи, суддя дійшла наступних висновків.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Підсудністю у цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

За загальним правилом, згідно зі ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Виключну підсудність встановлено для позовів, які виникають щодо нерухомого майна (ч.1 ст.30 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Верховний Суд в постанові від 10.10.2019 в справі № 61-14226св19 вказав на те, що у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10.04.2019 р. у справі №638/1988/17.

Предметом спірних правовідносин є визнання права власності на квартиру в порядку спадкування. Тобто спір виник з приводу визнання права власності на нерухоме майно.

Отже, як вбачається із предмету позову, вимоги позивача нерозривно пов`язані з нерухомим майном, а саме: з квартирою АДРЕСА_1 .

Законом України №950-ІХ від 03.11.2020 року «Про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів», який набрав чинності 10.12.2020 року, розділ ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів України» був доповнений пунктом 3-1 такого змісту: «До набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 року №807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX. (в редакції Закону № 2808-IX від 01.12.2022).

Згідно з п.8 постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 року №807-IX у Запорізькій області утворений Василівський район (з адміністративним центром у місті Василівка) у складі територій Благовіщенської сільської, Василівської міської, Великобілозерської сільської, Водянської сільської, Дніпрорудненської міської, Енергодарської міської, Кам`янсько-Дніпровської міської, Малобілозерської сільської, Михайлівської селищної, Роздольської сільської, Степногірської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Місцезнаходження нерухомого майна, що є предметом позовних вимог (селище Михайлівка) до прийняття постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 року №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» належало до Михайлівської селищної громади Михайлівського району Запорізької області, який віднесений до юрисдикції Михайлівського районного суду Запорізької області.

На підставі розпорядження голови Верховного Суду України № 49/0/9-22 від 14.09.2022 територіальну підсудність судових справ Михайлівського районного суду Запорізької області змінено на Хортицький районний суд м.Запоріжжя.

Враховуючи, що обов`язковою підставою для скасування рішення є порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності), суд дійшов висновку про необхідність передачі вказаної позовної заяви за підсудністю до Хортицького районного суду м.Запоріжжя.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина перша статті 378 ЦПК України).

Відповідно до частини першоїстатті 31ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомустаттею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (стаття 32 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.30,31,258-261 ЦПК України, -

постановила:

Цивільну справу ЄУН 332/4145/25 за позовом ОСОБА_1 до Михайлівської громадиВасилівського районуЗапорізької областів особіМихайлівської селищноївійськової адміністраціїВасилівського районуЗапорізької області,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору:Друга дніпровськадержавна нотаріальнаконтора,про визнанняправа власностіна квартирув порядкуспадкування першоїчерги зазакономнаправитиза підсудністюдо Хортицького районного суду м.Запоріжжя.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.М.Погрібна