Рішення № 129452550, 11.08.2025, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2176/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків до Гришко Марини Сергіївни, м. Харків про стягнення 221 460,19 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення 221460,19грн., з яких: 54883,58грн. орендної плати, 15930,09грн. пені, 150646,52грн. неустойки.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо внесення орендної плати за договором оренди № 2406 від 19.09.2005.

Ухвалою від 09.07.2025 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Зокрема, частиною 5 статті 252 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

У даному випадку клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи до суду не надходило.

Згідно з частиною 8 статті 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частиною 11 статті 242 ГПК України встановлено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Оскільки відповідач станом на 09.07.2025 не мав зареєстрованого електронного кабінету, ухвала про відкриття провадження у даній справі була направлена судом за адресою реєстрації його місця проживання, яка зазначена у Єдиному державному демографічному реєстрі, а саме: АДРЕСА_1 . Однак дана ухвала була повернута до суду з довідкою поштової установи від 15.07.2025 про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, копія ухвали про відкриття провадження у справі є врученою відповідачу 15.07.2025, а тому він мав право подати відзив не пізніше 30.07.2025. Однак відповідач своє право на подання відзиву не реалізував.

Суд також зауважує, що копія ухвали про відкриття провадження у даній справі додатково направлялася також і на адресу реєстрації відповідача, яка була зазначена в Єдиному державному демографічному реєстрі під час здійснення відповідачем господарської діяльності, а саме: АДРЕСА_2 . Однак і в цьому випадку дана ухвала була повернута до суду з довідкою поштової установи про відсутність адресата.

У зв`язку з цим суд зазначає, що згідно з частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 2 статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина 1 статті 248 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

19 вересня 2005 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, як Орендодавцем, та Фізичною особою-підприємцем Гришко Мариною Сергіївною, укладено договір оренди №2406 (надалі - Договір).

Згідно з п. 1.1, 1.2 Договору його предметом є нежитлові приміщення (будівля) - об`єкт оренди (далі "Майно"), що належить до комунальної власності територіальної громади м.Харкова, яке Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування. Майно - загальною площею 109,6 кв.м., розташоване за адресою м. Харків, пр. Героїв Сталінграду, 39/41, що знаходиться на балансі КП "Харківські теплові мережі".

Відповідно до п.1.3 Договору Майно передається в оренду з метою використання для розміщення цеху по виготовленню взуття.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що набуття Орендарем права користування майном настає після підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна.

Об`єкт оренди, визначений Договором, був переданий Орендодавцем Орендареві за актом приймання-передачі від 19 вересня 2005 року.

Додатковою угодою від 01 січня 2012 року Договір було викладено в новій редакції, згідно з якою орендна плата була встановлена в розмірі 1190,88грн. без ПДВ за січень 2012 року. Ставка орендної плати - 15%.

Згідно з п.п. 3.5, 3.6 Договору орендна плата за орендоване Майно сплачується Орендарем щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця. Розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування Орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до п.10.1 Договору він діє до 19 липня 2012 року.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору протягом 30 днів після закінчення його строку, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах (п.10.5 Договору).

В матеріалах справи відсутні заяви сторін про припинення або зміну Договору, а тому його слід вважати пролонгованим у вищевказаному порядку.

Відповідач, відповідно до п. 4.4. Договору взяв на себе зобов`язання своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).

Як вбачається з доданих до позову відомостей щодо оплат за Договором №2406 від 19.09.2005 та розрахунку заборгованості по вказаному Договору, відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі виконував свої обов`язки щодо сплати орендних платежів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед бюджетом Харківської міської територіальної громади з оплати орендної плати за Договором, розмір якої станом на 13.05.2025 становить 54883,58грн.

Відповідно до п. 7.1 Договору Орендодавець має право відмовитися від цього Договору і вимагати повернення майна, що передане в оренду, якщо Орендар не вносить орендну плату протягом трьох місяців підряд.

Як зазначає позивач у заяві про усунення недоліків позовної заяви з огляду на систематичні порушення зі сторони відповідача строків оплати орендної плати, встановлених Договором, у позивача виникли підстави для припинення Договору.

Зокрема, у позовній заяві позивач вказує, що Договір, а також нарахування орендної плати та пені за ним були припинені з 19.07.2020.

Відповідно до п. 4.14 Договору, у разі припинення або розірвання Договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцю орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати Орендодавцю збитки в разу погіршення стану орендованого Майна чи його втрати (повної або часткової) з вини Орендаря.

Відповідно до п.п. 9.3, 9.4 умов Договору, у разі неповернення об`єкта оренди після припинення або дострокового розірвання договору оренди, Орендар сплачує на користь Орендодавця неустойку за кожний прострочений день у двократному розмірі від передбаченого Договором розміру орендної плати за вимогою Орендодавця. Часом прострочення є період з моменту встановленого для повернення майна до моменту підписання акту приймання-передачі.

У разі звільнення Орендарем об`єкта оренди без письмового попередження, а також без складання акта про передачу об`єкта в належному стані Орендодавець має право скласти акт про звільнення приміщення, встановити замок та здійснити передачу приміщення в оренду.

Докази виконання відповідачем свого обов`язку щодо повернення орендованого майна за актом приймання-передачі у матеріалах справи відсутні.

Позивачем було видано наказ №393 від 12.05.2025 про припинення договору оренди №2406 від 19.09.2005, згідно з яким:

- припинено договір оренди №2406 від 19.09.2005, який укладено з ФОП Гришко М.С. на нерухоме майно нежитлове приміщення другого поверху загальною площею 109,60 кв.м, що розташоване за адресою: м. Харків, просп. Байрона, 41/1 та знаходиться на балансі КП "Харківські теплові мережі" з 19.07.2020;

- припинено нарахування орендної плати та пені за договором оренди № 2406 від 19.09.2005 з 19.07.2020;

- проведено нарахування неустойки у розмірі подвійної орендної плати за кожний день користування майном з 19.07.2020 до 15.03.2023.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 54883,58грн. орендної плати, 15930,09грн. пені, 150646,52грн. неустойки.

Суд зауважує, що 22.06.2015 стосовно відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (підстава - власне рішення). Отже, на даний час відповідач не має статусу суб`єкта підприємницької діяльності.

Разом із тим, відповідно до статей 51, 52, 598-609 ЦК України однією із особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Зі змісту зазначених норм убачається, що основне зобов`язання за договором, укладеним з відповідачем, не припинилося, тому немає підстав для припинення (закриття) провадження у справі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 09.08.2017 у справі № 915/1056/16.

Також, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №904/1083/18, господарські суди на даний час мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Крім того, в матеріалах справи є лист відповідача, який отримано позивачем 02.05.2019 (вх.5878), тобто після припинення відповідачем своєї господарської діяльності, в якому Гришко М.С. для розгляду питання продовження строку дії договору оренди №2406 від 19.09.2005 надавала звіт про оцінку орендованого майна з рецензією на цей звіт. Вказаний лист підписано відповідачем саме як фізичною особою-підприємцем.

За таких обставин, втрата відповідачем статусу суб`єкта підприємницької діяльності не є перешкодою для вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

Згідно зі статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до частини 1 статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання за Договором в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 54883,58грн.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази повного та своєчасного внесення орендної плати за Договором.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 54883,58грн. орендної плати законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.10. Договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь Балансоутримувача та міського бюджету відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати).

Згідно п. 3.4. Договору, нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акта приймання-передачі майна або з моменту розірвання Договору відповідно до п. 10.6.

Відповідно до п. 7.3. Договору, у разі прострочення Орендарем виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п. 3.10 Договору порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов`язання повинно було бути виконано.

На підставі вищевказаних норм законодавства та умов Договору позивач станом на 19.07.2020 (дата припинення Договору) здійснив нарахування відповідачу 15930,09грн. пені.

Крім того, статтею 785 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Відповідно до п.п. 9.3, 9.4 Договору у разі неповернення об`єкта оренди після припинення або дострокового розірвання договору оренди, Орендар сплачує на користь Орендодавця неустойку за кожний прострочений день у двократному розмірі від передбаченого Договором розміру орендної плати за вимогою Орендодавця. Часом прострочення є період з моменту встановленого для повернення майна до моменту підписання акту приймання-передачі.

У разі звільнення Орендарем об`єкта оренди без письмового попередження, а також без складання акта про передачу об`єкта в належному стані Орендодавець має право скласти акт про звільнення приміщення, встановити замок та здійснити передачу приміщення в оренду.

Відповідачем не надано доказів повернення орендованого майна за актом приймання-передачі після припинення Договору (тобто після 19.07.2020).

Враховуючи викладене, позивач за період з 20.07.2020 по 15.03.2023 нарахував відповідачу неустойку в розмірі 150646,52грн.

Перевіривши розрахунки вищевказаних сум пені та неустойки, суд визнав їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін.

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували наведені у позові обставини, судом здійснено розгляд справи з урахуванням наявних у ній матеріалів, які підтверджують правомірність вимог позивача.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Гришко Марини Сергіївни ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_1 ) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, буд.16, код 14095412) 54883,58грн. орендної плати, 15930,09грн. пені, 150646,52грн. неустойки, 2657,52грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "11" серпня 2025 р.

СуддяМ.В. Калантай