Рішення № 129451907, 05.08.2025, Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/586/25

Провадження № 2-а/126/41/2025

"05" серпня 2025 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудь О.Г.

секретар Кучанська В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, третя особа працівник поліції ВП № 1 (с-ще Крижопіль) Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області капітан поліції Бендерук В.А. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовомя з тих підстав, що як стверджує 07.03.2025 року о 11 год. 03 хвилин він керуючи транспортним засобом Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 на трасі Т-02- 33 (Вапнярка - Крижопіль) був зупинений працівниками поліції Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, ніби у зв`язку з порушенням Правил дорожнього руху. Він зупинився на вимогу поліцейських. Працівник поліції Бендерук В.А. повідомив йому, що позивач був не пристебнутий ременем пасивної безпеки. Попри те, що він заперечив цей факт, так, як був пристебнутий ременем безпеки, відносно нього було винесено постанову серії БАД № 283257 від 07.03.2025 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що «Керуючи транспортним засобом Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , 07.03.2025 року о 11 год. 05 хв. на автодорозі Т-02-33 водій ОСОБА_1 під час руху не був пристебнутий ремнем безпеки, чим порушив п. 2.3 (в) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 121 КУпАП. Керуючись положеннями статті 284 КУпАП постановив: застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.».

В той же час, доказів того, що транспортний засіб рухався з порушеннями ПДР і був зупинений працівниками поліції у встановленому порядку відсутні. Він був пристебнутий засобами пасивної безпеки під час руху транспортного засобу, а тому на його думку постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки правопорушення, у якому його визнав винним працівник поліції, останній не здійснював та ПДР України не порушував.

На підтвердження чи спростування вказаних в постанові обставин не надано жодних доказів, які б свідчили про порушення з боку позивача ПДР України, відсутні відеозаписи з нагрудного відеореєстратора працівника поліції, про що обов`язково мало бути зазначено у постанові серії БАД № 283257 від 07.03.2025 року. Для висновку про наявність порушення ПДР України та, як наслідок, притягнення до відповідальності не було зібрано достатньо доказів, щоб підтверджували факт керування автомобілем без користування ремнями безпеки під час руху.

На підставі викладеного, просить суд скасувати вказану постанову про накладення на нього адміністративного штрафу та закрити справу про адміністративне правопорушення.

17.03.2025 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання, відповідачеві встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

04.06.2025 від відповідача ГУНП у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідач заперечив проти позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що водій керував транспортним засобом, при цьому порушуючи вимоги п. 2.3 (в) Правил дорожнього руху. Постанова винесена з дотриманням всіх вимог чинного законодавства. На підставі викладеного відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини в адміністративній справі, які підтверджені дослідженими доказами та при дотриманні норм матеріального і процесуального права, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 07.03.2025 року о 11 год. 03 хвилин позивач керуючи транспортним засобом Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 на трасі Т-02-33 (Вапнярка - Крижопіль) був зупинений працівниками поліції Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, після чого працівником поліції Бендеруком В.А. було винесено постанову серії БАД № 283257 від 07.03.2025 якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення положень ч. 5 ст. 121 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що «Керуючи транспортним засобом Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , 07.03.2025 року о 11 год. 05 хв. на автодорозі Т-02-33 водій ОСОБА_1 під час руху не був пристебнутий ремнем безпеки, чим порушив п. 2.3 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 121 КУпАП. Керуючись положеннями статті 284 КУпАП постановив: застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.».

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів).

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку доведення, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.

Суд вважає, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем порушень правил дорожнього руху, оскільки в матеріалах справи відсутні документи та матеріали, які б могли бути визнані судом як докази про вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно п. 2.3 (в) ПДР України, крім іншого, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Частина 5 ст.121 КпАП зазначає, порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підтвердження правомірності оскаржуваного рішення представник відповідача крім відзиву не надав суду жодних письмових доказів, відеозаписів з нагрудної камери поліцейського чи іншого.

За таких обставин судом не встановлено, яким чином працівник поліції дійшов висновку, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий під час руху ременем безпеки, оскільки відповідних доказів суду не надано та у відзиві на адміністративний позов не зазначено.

Докази того факту, що відповідачем дотримана процедура розгляду справи при винесенні постанови серії БАД № 283257 від 07.03.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.121 КУпАП судом не встановлено та відповідачем до суду не надано.

П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Доказів того, що позивачем скоєне адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, відповідачем до суду надано не було та такі докази в матеріалах справи відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано до суду належних доказів в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 121 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 283257 від 07.03.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень підлягає скасуванню.

Враховуючи наведе вище, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті згідно з положеннями цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ОСОБА_1 сплатив судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок, що підтверджується чеком переказу коштів від 14.03.2025. Пред`явлений адміністративний позов задоволений в повному обсязі.

З огляду на це суд вважає, що за рахунок бюджетних асигнувань ГУ НП в Вінницькій області на користь позивача належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп..

Керуючись п. 2 ч.1, ч. 3 ст. 241, ст. 242, ч.1 ст. 243, ст.ст. 245-246 та ч.1 ст. 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 доГоловного управлінняНаціональної поліціїу Вінницькійобласті,третя особапрацівник поліціїВП №1(с-щеКрижопіль)Тульчинського РВПГУНП уВінницькій областікапітан поліціїБендерук В.А.про скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення, задовольнити.

Скасувати постанову серії БАД за № 283257 від 07.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.121 КУпАП - закрити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (21050, м. Вінниця, вул. Театральна, 10) на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 605 грн. 60 коп..

Рішення може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Бершадський районний суд Вінницької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. Г. Рудь