Ухвала суду № 129451423, 07.08.2025, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1699/25

провадження №: 2-а/398/57/25

УХВАЛА

Іменем України

"07" серпня 2025 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Петренко С.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Семенової Є.Р.,

представника позивача - адвоката Ковальова А.І.,

представника відповідача - Чернової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Ковальов Андрій Ігорович, до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Ковальов А.І., звернулася до суду з позовом доДержавної служби України з безпеки на транспорті про скасування постановисерії АВ № 00003749 від 23.12.2024 про накладення адміністративного стягнення на нього у розмірі 17 000 грн та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, оскільки вважає, що подія правопорушення та докази вчинення його ним відсутні.

29.10.2024 о 10 год. 36 хв. за адресою: М-30, км 823+336, Кіровоградська область, зафіксовано транспортний засіб MAN 18.232, д.н.з. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначенихп. 22.5 Правил дорожнього рухуУкраїни, перевищення загальної довжини транспортного засобу на 14,250% (2.565 м), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 17,965 % (2,066тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон, відповідальність зо що передбачена ч. 2ст. 132-1 КУпАП.

За результатами фіксації в автоматичному режимі адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті винесено постанову серіїАВ № 00003749 від 23.12.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 132-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Позивач, вважаючи оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, 28.03.2025 звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Під час звернення до суду, до позовної заяви адвокатом Ковальовим А.І. додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та визнання підстав такого пропуску поважними, зазначивши, що лише 16.03.2025 року позивачка дізналася про існування оскаржуваної постанови після отримання у державного виконавця Олександрійського ВДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області Південно-міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) постанову про арешт майна та з цих підстав просив визнати поважною причиною пропуску строку для подачі адміністративного позову.

Представник позивача, адвокат Ковальов А.І. у судовому засіданні наполягав на задоволенні позову, просив його задовольнити з підстав викладених в ньому.

Представник відповідача Чернова В.В. у судовому засіданні просила позов ОСОБА_1 ,інтереси якоїпредставляє адвокатКовальов АндрійІгорович,до Державноїслужби Україниз безпекина транспортіпро визнанняпротиправною таскасування постановипро адміністративнеправопорушення,залишити без розгляду. Посилаючись на те, що Державною службою України з безпеки на транспорті на адресу місця проживання ОСОБА_1 була надіслана постанова серії АВ № 00003749 від 23.12.2024, та останньою була отримана вказана постанова 04.01.2025 року, що підтверджується копією поштового повідомлення, надісланого до суду.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини 2статті 55 Конституції Україникожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 підкреслив значущість положеньстатті 55 Конституції Українищодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді.

У цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначав, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Правовими положеннями ч. 1ст. 122 КАС Українипередбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 3ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 вказаноїстатті 122 КАС Українивизначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до пункту 3 частини 1статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі -КУпАП) постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеномуКодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно ізстаттею 289 КУпАПскаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Частиною 1статті 171 КАС Українипередбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Також пунктом 8 ч. 1ст. 240 КАС Українивстановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертоюстатті 123 цього Кодексу.

Наведеними вище правовими нормами передбачено, що адміністративний суд зобов`язаний в кожному випадку з`ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку. Якщо ж вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду є не поважними, то суд зобов`язаний залишити позовну заяву без розгляду.

У свою чергу, поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Отже, строк повинен бути пропущений виключно з поважних причин.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, вирішальним у визначенні строків звернення до адміністративного суду є встановлення фактів, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.

Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв`язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов`язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини, адже наслідки для особи настають незалежно від підстав, за яких прийнято оскаржуваний акт індивідуальної дії, а з моменту прийняття такого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення до суду із даним позовом є незгода позивача з постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі від 23.12.2024.

В заяві про поновлення строку зазначено, що ОСОБА_1 про порушення свого права дізналася 16.03.2025 року, після отримання постанови державного виконавця Олександрійського ВДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області Південно-міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про арешт майна.

Як вбачається з поштового повідомлення, ОСОБА_1 отримала постанову серіїАВ № 00003749 від 23.12.2024 04.01.2025 року (а.с.85).

28.03.2025 року ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Ковальов Андрій Ігорович, звернулась до суду з адміністративним позовом.

Суд, в контексті спірних правовідносин зазначає, як було наведено вище, відповідно до положення пункту 3 частини першоїстатті 288 КУпАПпостанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеномуКодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення десятиденним строком, з дня вручення постанови у справі про адміністративне правопорушення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.02.2023 року по справі № 697/1044/22.

Правовими положеннями ч.5ст. 242 КАС Українипередбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що питання пропуску строку наголошено відповідачем у відзиві, а позивач не скористався своїм правом надати належні докази поважності причин такого пропуску строку.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно доРішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, суд наголошує, що питання щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду у кожному конкретному випадку встановлюється на підставі фактичних обставин справи, з урахуванням обґрунтувань вимог учасників справи та на підставі наданих ними доказів.

Дослідивши обставини справи, суд доходить висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причини пропуску строку звернення до суду з позовною заявою.

Пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 4 листопада 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом. ЄСПЛ зауважує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли б бути ущемлені у разі, якщо було б передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу» (див. mutatis mutandis рішення у справах «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» від 20 вересня 2011 року («OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia», заява № 14902/04, пункт 570), «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» від 22 жовтня 1996 року («Stubbings and Others v. the United Kingdom», заяви № 22083/93 і № 22095/93, пункт 51).

Отже, з огляду на вищезазначене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Ковальов Андрій Ігорович, до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись: ст. ст.123,240,246 КАС Українисуд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 ,інтереси якоїпредставляє адвокатКовальов АндрійІгорович,до Державноїслужби Україниз безпекина транспортіпро визнанняпротиправною таскасування постановипро адміністративнеправопорушення-залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено 11.08.2025 року.

Суддя С.Ю. ПЕТРЕНКО