Рішення № 129448020, 11.08.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2025 року Чернігів Справа № 620/5925/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді В. В. Падій, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у виплаті, як дружині померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 , пенсії, що підлягала виплаті і залишилась недоодержаною у зв`язку з його смертю;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області виплатити ОСОБА_1 , як дружині померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 підтверджену заборговану суму перерахованої пенсії, яка підлягала виплаті і залишилась недоодержаною у зв`язку з його смертю.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка є дружиною померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 , який перебував на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області, та отримував пенсію відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання рішень Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 у справі № 620/9782/21, від 11.08.2022 у справі № 620/4603/22 та від 06.11.2023 у справі №620/9996/23, пенсійним органом нарахована сума 413295,84 грн. Разом з тим, ОСОБА_2 помер не отримавши доплату до пенсії за вказаними рішеннями суду. Позивачка вважає, що вона як його дружина, на підставі статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", має право на отримання нарахованої ОСОБА_2 , але недоодержаної ним за життя, пенсії. Позивачка звернулася до відповідача зі спірним питанням, але отримала відповідь, в якій вказано, що виплата заборгованості буде здійснено в межах відповідних бюджетних призначень, виділених пенсійному фонду на цю мету. З наведених мотивів, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

26.05.2025 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 , виданим 25 червня 1960 року міським бюро РАГС м. Мукачево (а.с.33).

ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) перебував на обліку у Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримував пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року у справі №620/9782/21 задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2 пенсії з 01.04.2019, на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення від 22.04.2021 № ФЧ33603; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019, на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення від 22.04.2021 № ФЧ33603, з урахуванням фактично виплачених сум. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року у справі № 620/4603/22 задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшенням відсоткового розміру пенсії ОСОБА_2 з 77 % до 70% відповідних сум грошового забезпечення після її перерахунку з 01.04.2019, на підставі оновленої довідки від 22.04.2021 року № ФЧ33603 про розмір грошового забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , та з обмеженням пенсії максимальним розміром; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_2 з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії, виходячи з 77% відповідних сум грошового забезпечення зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.04.2021 № ФЧ33603, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року у справі № 620/4603/22 визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року по справі № 620/4603/22 в частині не виплати пенсії з 01.03.2022 без обмеження її максимальним розміром; у задоволенні решти вимог відмовлено.Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 620/9996/23 позов задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_2 у нарахуванні та виплаті з 12.01.2023 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести ОСОБА_2 з 14.01.2023 нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» та здійснити виплату; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_2 , встановленої йому з 01.03.2022 та з 01.03.2023 за результатами індексації; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.03.2023 виплату ОСОБА_2 пенсії, проіндексованої на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 та від 24.02.2023 №168, без обмеження її максимальним розміром; в решті позовних вимог відмовлено.На виконання рішення суду від 01 листопада 2021 року у справі №620/9782/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області зроблений перерахунок пенсії ОСОБА_2 та різниця пенсії за період, з 01.04.2019 по 31.01.2022, склала 223787,42 грн.

На виконання рішення суду від 11 серпня 2022 року у справі № 620/4603/22 та ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року у справі № 620/4603/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області зроблені перерахунки пенсії ОСОБА_2 та різниця пенсії за період, з 01.04.2019 по 31.07.2023, склала 173008,53 грн.

На виконання рішення суду від 06 листопада 2023 року у справі №620/9996/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області зроблений перерахунок пенсії ОСОБА_2 та різниця пенсії за період, з 01.03.2023 по 31.01.2024, склала 16500,00 грн.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 31.10.2024.

08.11.2024 та 03.04.2025 позивач звернувся до відповідача із заявами про проведення відповідних виплат, за результатами розгляду яких листами ГУ ПФУ в Чернігівській області відмовлено у виплаті спірних коштів та зазначили, що виплата заборгованості буде здійснено в межах відповідних бюджетних призначень, виділених пенсійному фонду на цю мету.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 52 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Частиною другою статті 52 Закону № 1058-IV установлено, що члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

Суд зазначає, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримував пенсію відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Так спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту, є Закон України від 09 квітня 1992 року за №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).

Статтею 61 Закону №2262-ХІІ передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Абзацом третім пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402, передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

У відповідності до абзацу першого пункту 2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право на отримання пенсійних виплат спадкоємці (правонаступники) мають у випадку, якщо така виплата була нарахована померлому або присуджена йому на підставі судового рішення, що набрало законної сили, однак померлим не отримана. Водночас суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі № 200/12094/18-а, такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону № 1058-IV та частиною першою статті 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина друга статті 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання.

Таким чином, аналіз наведених норм у їх сукупності свідчить, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною першою статті 61 Закону № 2262-ХІІ.

Відтак Закон № 2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок.

Зокрема відповідно до частини третьої статті 61 Закону №2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Вказаний підхід суду щодо застосування статті 61 Закону №2262-ХІІ підтверджено Верховним судом у постанові від 16 травня 2023 у справі № 420/288/21.

З матеріалів справи слідує, що позивачка є дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з чим позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою про виплату суми пенсії недоодержаної її чоловіком за життя 08.11.2024 (а.с.44), тобто не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Відтак позивачка, як дружина ОСОБА_2 , відповідно до статті 61 Закону № 2262-XII має право на отримання недоодержаної останнім суми пенсії, а відповідач - обов`язок щодо її виплати.

Вказане дає суду підстави для висновку, що відповідачем вчинено протиправні дії щодо відмови у виплаті позивачці на підставі статті 61 Закону № 2262-ХІІ суми пенсії, що залишилися недоодержаними у зв`язку зі смертю її чоловіка.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивачки, відповідач під час розгляду справи не надав.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому на користь позивачки підлягає стягненню, сплачений нею при поданні позовної заяви, судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті, як дружині померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 , пенсії, що підлягала виплаті і залишилась недоодержаною у зв`язку з його смертю.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області виплатити ОСОБА_1 , як дружині померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 заборгованість перерахованої пенсії, яка підлягала виплаті і залишилась недоодержаною у зв`язку з його смертю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вул. П`ятницька, 83А,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14005 код ЄДРПОУ 21390940.

Суддя В.В. Падій