Ухвала суду № 129446752, 11.08.2025, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 серпня 2025 р. Справа № 480/3354/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Воловика С.В.,

за участі секретаря судового засідання - Високос Я.С.,

представника позивача - Труби А.В.,

представника відповідача - Семерні І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми клопотання представника Головного управління ДПС у Сумській області про відвід головуючому судді Воловику С.В. у справі №480/3354/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Констракшин" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Сумського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Констракшин" до Головного управління ДПС у Сумській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 16.12.2024 року № 1596018282314; №1596218282314.

В судовому засіданні 11.08.2025 представником відповідача заявлено клопотання про відвід головуючому у справі судді Воловику С.В., мотивоване тим, що справа розглядається судом по суті без участі представника відповідача, відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення. При цьому, суд не надає відповіді на офіційні листи ГУ ДПС у Сумській області щодо розгляду справи, алгоритму дій учасників судового процесу тощо. Крім того, ГУ ДПС у Сумській області під час розгляду справи було подане клопотання про колегіальний розгляд даної справи, проте в його задоволенні контролюючому органу судом першої інстанції було відмовлено без виходу до нарадчої кімнати, а тобто, мотиви та підстави таких відмов невідомі.

Таким чином, під час розгляду справи № 480/3354/25 головуючий постійно порушує принцип змагальності та рівності сторін, а також вдається до застосування надлишкового формалізму, хоча справа № 480/3354/25 є резонансною та особливо важливою для держави.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши зміст заяви про відвід судді, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що заява представника відповідача про відвід судді задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений положеннями ст.40 КАС України.

Так, згідно із частиною 4 ст. 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи те, що заява про відвід судді була подано представником відповідача у день проведення судового розгляду справи, в силу приписів абзацу 2 частини 4 статті 40 КАС України, питання про відвід судді підлягає розгляду судом, що розглядає справу.

Статтею 36 КАС України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.

Так, зокрема, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Частиною 4 вказаної статті встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Судом встановлено, що заява про відвід мотивована тим, що суддя Воловик С.В. не може брати участь у розгляді даної справи і підлягає відводу, оскільки ним прийнято протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та не надано відповіді на офіційні листи ГУ ДПС у Сумській області щодо розгляду справи, алгоритму дій учасників судового процесу тощо. Крім того, суддею відмовлено у задоволенні всіх клопотань, що були подані контролюючим органом під час розгляду справи, а відтак, представник відповідача має сумніви щодо об`єктивності судді при розгляді даного адміністративного позову, вказуючи на постійне порушення суддею принципу змагальності та рівності сторін.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заяви та наявності підстав для її задоволення, суд зазначає, що важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини, яку згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права.

Так, у справі "П`єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

У даному випадку, будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості та безсторонності судді Воловика С.В. при розгляді справи №480/3354/25, з доводів заяви про відвід не вбачається. За своєю суттю, заявлений представником відповідача відвід, фактично мотивований незгодою з процесуальним рішенням судді, що не може бути підставою для відводу судді на виконання ч.4 ст.36 КАС України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява представника Головного управління ДПС у Сумській області про відвід головуючого судді Воловика С.В. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Сумській області про відвід головуючому судді Воловику С.В. у справі № 480/3354/25 - відмовити.

Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання про відвід судді окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Повний текст ухвали складено 11.08.2025 року.

Суддя С.В. Воловик