Рішення № 129444225, 11.08.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2025 року Справа№200/4094/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 19.05.2025 щодо ненарахування пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити пенсію відповідно до ст.8 Закону «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з дати призначення пенсії, зарахувавши до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 періоди з 10.01.2006 по 28.01.2006, з 21.02.2006 по 13.03.2006, з 05.12.2006 по 23.08.2010, з 25.10.2010 по 31.03.2012, з 01.04.2012 по 04.12.2014, з 02.03.2015 по 23.10.2018, з 25.10.2018 по 14.12.2020, з 16.12.2020 по 29.12.2020, 23.02.2022, до страхового стажу період з 01.07.2000 по 31.12.2003.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що під час призначення пенсії відповідачем протиправно не враховано до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 періоди з 10.01.2006 по 28.01.2006, з 21.02.2006 по 13.03.2006, з 05.12.2006 по 23.08.2010, з 25.10.2010 по 31.03.2012, з 01.04.2012 по 04.12.2014, з 02.03.2015 по 23.10.2018, з 25.10.2018 по 14.12.2020, з 16.12.2020 по 29.12.2020, 23.02.2022, до страхового стажу період з 01.07.2000 по 31.12.2003, що вплинуло на розрахунок пенсії без врахування ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вважає такі дії відповідача протиправними та таким, що порушує його конституційні права на належне пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 09.06.2025 відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Частиною першою статті 261 КАС України визначені особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, а саме відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи обставини ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк (протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі), суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянин України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

Судом встановлено, що звернення позивача призначено пенсію з 19.05.2025 у розмірі 13782,92 грн (з урахуванням кратності ((472/100*12)*1) = 0.39333, (35041,61 * 0,39333)) із розрахунку страхового стажу 39 років 4 місяців 12 днів, роботи за списком №1 11 років 2 місяці 12 днів. Розмір пенсії з надбавками 13877,36 грн.

Як вбачається з Форми РС-право період з 01.07.2000 по 31.12.2003 не зараховано до страхового стажу позивача.

Також відповідач врахував як Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в періоди з 29.01.2006 по 20.02.2006, з 14.03.2006 по 19.08.2006, з 30.12.2020 по 22.02.2022, з 24.02.2022 по 07.04.2024. Інші період роботи враховані за Списком №1 періоди з 10.01.2006 по 28.01.2006, з 21.02.2006 по 13.03.2006, з 05.12.2006 по 23.08.2010, з 25.10.2010 по 31.03.2012, з 01.04.2012 по 04.12.2014, з 02.03.2015 по 23.10.2018, з 25.10.2018 по 14.12.2020, з 16.12.2020 по 29.12.2020, 23.02.2022 без позначки підземні.

Не погодившись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058).

Закон № 1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058 закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

За частиною 2 статті 27 Закону № 1058-IV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами 1 та 2 статті 42 цього Закону.

Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до частини 6 статті 114 Закону № 1058-IV, контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків

Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за п.1 ч.2 статті 114 Закону №1058 є досягнення особою відповідного віку, перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21.08.1992, а також документальне підтвердження зайнятості працівника повний робочий день за відповідною професією.

Так, згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Згідно п.1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 16.05.2019 в справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 в справі № 577/2688/17, від 31.03.2020 в справі № 446/656/17, від 21.05.2020 в справі № 550/927/17, від 10.12.2020 в справі № 195/840/17.

Позивач просить суд зобов`язати відповідача зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити пенсію відповідно до ст.8 Закону «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з дати призначення пенсії, зарахувавши до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 періоди з 10.01.2006 по 28.01.2006, з 21.02.2006 по 13.03.2006, з 05.12.2006 по 23.08.2010, з 25.10.2010 по 31.03.2012, з 01.04.2012 по 04.12.2014, з 02.03.2015 по 23.10.2018, з 25.10.2018 по 14.12.2020, з 16.12.2020 по 29.12.2020, 23.02.2022, до страхового стажу період з 01.07.2000 по 31.12.2003

У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 , щодо спірних періодів містяться наступні записи:

запис №10: 11.08.1997 прийнятий на службу в органи внутрішніх справ МВС України

запис № 11: 24.09.2004 служив безперервно в органах внутрішніх справ України сім років один місяць тринадцять днів (7 років 01 місяць 13 днів).

Натомість відповідач зарахував лише період з 11.08.1997 року по 30.06.2000 року у кількості 2 роки 10 місяців 20 днів.

запис №15: 10.01.2006 -прийнятий учнем гірника підземного з повним робочим днем в шахті

запис №16: 15.03.2006 - переведений гірником підземним з повним робочим днем в шахті

запис №17: 19.08.2006 - звільнений за ст.38 КЗПП за власним бажанням

запис №18: 05.12.2006 - прийнятий на роботу гірником підземним 3 розряду з повним підземним робочим днем в шахті

запис №19: 05.07.2007 - 05.09.2007: переведений учнем горно монтажника підземним з повним робочим днем на період практики

запис №20 : 10.09.2007 - переведений горно монтажником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті

запис №21 : 23.08.2010 - звільнений за власним бажанням по ст.38 КЗПП Шахтопрохідне будівельне управління №3 ТОВ Шахтобудівельна компанія

запис №22: 25.10.2010 - прийнятий тимчасово на 1 місяць горно монтажником підземним 5 розряду з повним робочим днем на підземній роботі

запис №23: 31.03.2012 - звільнений за переводом в ОПУУПР ООО ШСК ДШП за п.5 ст.36 КЗПП

запис №26: 01.04.2002 : прийнятий за переводом горно монтажником підземним 5 розряду з повним робочим днем на підземній роботі

запис №27: 31.12.2012 - згідно з Наказом ТОВ Донецькшахтопроходка від 26.12.2012 № 273 Про закриття відокремлених підрозділів відокремлений підрозділ УГПР ООО ШСК Донецькшахтопроходка закрито.

запис №28: 01.01.2013 - переміщений в ТОВ ШСК Донецькшахтопроходка горно монтажником підземним 5 розряду з повним робочим днем на підземній роботі

запис №29: 04.12.2014 - звільнений за згодою сторін п.1. ст.36 КЗПП Державне підприємство Вугільна компанія Краснолиманська

запис №30: 02.03.2015 - прийнятий горно монтажником підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті

запис №31: 19.05.2015 - переведений горно монтажником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті

запис № 32: 23.10.2018 - звільнений у зв`язку з переведенням на ТОВ Краснолиманське по ст.36 п.5 КЗПП Товариство за обмеженою відповідальністю Краснолиманське.

запис №33: 25.10.2018 - прийнятий по переведенню з ДП ВК Краснолиманська горно монтажником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті

запис №34: 14.12.2020 - звільнений згідно ч.1 ст.38 КЗПП за власним бажанням

запис №35: 16.12.2020 - прийнятий горно монтажником підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті.

запис № 36: 19.04.2024 - звільнено у зв`язку з виявленням невідповідності займаній посаді за станом здоров`я, п.2 ст.40 КЗПП

Всі записи в трудовій книжці здійснено належним чином, по кожній посаді зазначено, що позивач працював повний робочий день в шахті.

Судом встановлено, що у ці періоди позивач працював за професією, яка передбачена розділом І Списку робіт затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видубутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.

Враховуючи наведене вище, періоди роботи позивача повинні бути зараховані до пільгового стажу за Списком № 1 (Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в), за винятком вже зарахованих відповідачем періодів з 29.01.2006 по 20.02.2006, з 14.03.2006 по 19.08.2006, з 30.12.2020 по 22.02.2022, з 24.02.2022 по 07.04.2024.

Також має бути зараховано період з 01.07.2000 по 31.12.2003 до страхового стажу позивача, з підстав наявності таких записів у його трудовій книжці.

Щодо обчислення пенсії у розмірі визначеному ст.8 Закону № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво- магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 7,5 років для жінок за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці») така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Верховний Суд у постановах у справі № 345/4616/16 від 20.11.2018, у справі № 345/4570/16-а від 06.02.2019, у справі № 345/4462/16-а від 05.12.2019 та інших дійшов висновку про те, що статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв`язку зі Списком № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.

Суд зазначає, що статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону № 1058-IV і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені цим Законом.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 345/763/17.

Умовою виплати пенсії за нормами статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абзацу 3 частини першої статті 28 Закону № 1058-IV є призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, які передбачають зменшення пенсійного віку, встановленого абзацом 1 статті 26 цього Закону № 1058-IV.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 205/8712/16-а.

При цьому, виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.07.2023 у справі № 200/5813/20-а, від 18.04.2019 у справі № 392/17/17, від 29.12.2021 у справі № 345/2562/17, від 21.01.2020 у справі № 640/4469/17, від 31.03.2020 у справі № 459/245/17, та Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 28.01.2014 по справі № 21- 455а13, від 24.06.2014 (справа № 21-236а14).

Отже, дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Право на обчислення пенсії з врахуванням положень абзацу 3 частини 1 ст. 28 Закону України № 1058, ст. ст. 1, 8 Закону № 345 виникає за наявності 15 років стажу роботи за Списком №1 з повним робочим днем під землею.

Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що позивач має більше 15 років (у контексті стажу позивача більше 17 років) стажу по Списку №1 на підземних роботах повний робочий день, а відповідно має право на застосування відносно нього положень Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Так, за період роботи позивача та участі у ній повний робочий день підтверджується записи в трудовій книжці по кожній посаді.

Отже, судом встановлено, що правові підстави для врахування періоду роботи позивача за Списком № 1 до пільгового стажу на підземних роботах для застосування гарантій пенсійного забезпечення, встановлених нормами статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Таким чином, позивач набув необхідного стажу на підземних роботах, що дає право на перерахунок пенсії, визначивши її в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

З метою повного та всебічного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача шляхом:

Визнання протиправною бездіяльності відповідача при розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 19.05.2025 року щодо не нарахування пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"

Зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію відповідно до ст.8 Закону «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з дати призначення пенсії (19.05.2025), з урахуванням виплачених сум, зарахувавши період з 01.07.2000 по 31.12.2003 до страхового (загального) стажу позивача; періоди з 10.01.2006 по 28.01.2006, з 21.02.2006 по 13.03.2006, з 05.12.2006 по 23.08.2010, з 25.10.2010 по 31.03.2012, з 01.04.2012 по 04.12.2014, з 02.03.2015 по 23.10.2018, з 25.10.2018 по 14.12.2020, з 16.12.2020 по 29.12.2020, 23.02.2022, до підземного стажу позивача за списком № 1, який надає право на перерахунок пенсії, згідно ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-14, 19-22, 72-78, 94, 132-143, 159-165, 241-247, 255, 295-297 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 19.05.2025 щодо не нарахування пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 відповідно до ст.8 Закону «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з дати призначення пенсії (19.05.2025), з урахуванням виплачених сум, зарахувавши період з 01.07.2000 по 31.12.2003 до страхового (загального) стажу ОСОБА_1 ; періоди з 10.01.2006 по 28.01.2006, з 21.02.2006 по 13.03.2006, з 05.12.2006 по 23.08.2010, з 25.10.2010 по 31.03.2012, з 01.04.2012 по 04.12.2014, з 02.03.2015 по 23.10.2018, з 25.10.2018 по 14.12.2020, з 16.12.2020 по 29.12.2020, 23.02.2022, до підземного стажу ОСОБА_1 за списком № 1, який надає право на перерахунок пенсії, згідно ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.С. Зеленов