Рішення № 129444172, 05.08.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2025 року Справа№200/3517/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ (юридична адреса: 25015, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 1, код ЄДРПОУ 08571423) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення вартості утримання у вищому навчальному закладі в сумі 17739,72 грн,

В С Т А Н О В И В:

Донецький державний університет внутрішніх справ звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості утримання у вищому навчальному закладі в сумі 17739,72 грн.

Позивач просить суд: Стягнути з ОСОБА_1 на користь Донецького державного університету внутрішніх справ вартість його утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 17739, 72 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскільки відповідача наказом від 11 серпня 2022 року № 357 о/с було відраховано зі складу курсантів та звільнено зі служби в Національній поліції України на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 16 серпня 2022 року, то він повинен відшкодувати витрат на його утримання у вищому навчальному закладі у зв`язку з припиненням відносин публічної служби відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

27 травня 2025 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав суду відзив на позовну заяву.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У зв`язку з чим суд приходить висновку про необхідність вирішення спору за наявними матеріалами справи.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач - Донецький державний університет внутрішніх справ є юридичною особою державним закладом у сфері вищої освіти. Основним джерелом фінансування є державний бюджет.

Наказом ректора Донецького державного університета внутрішніх справ від 20.07.2021 року № 361 о/с, ОСОБА_1 було зараховано з 15 серпня 2021 року курсантом першого курсу денної форми здобуття освіти за спеціальністю 262 «Правоохоронна діяльність» за кошти державного бюджету згідно з додатком.

Наказом від 11 серпня 2022 року № 357 о/с рядового поліції ОСОБА_1 було відраховано зі складу курсантів та звільнено зі служби в Національній поліції України на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 16 серпня 2022 року.

ОСОБА_1 Донецьким державним університетом внутрішніх справ було направлено повідомлення № 1098/07-2025 від 26.02.2025 року про зобов`язання відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення витрати, пов`язані з її утриманням у Донецькому державному університеті внутрішніх справ у повному розмірі за весь період фактичного навчання за реквізитами вищого навчального закладу та у вказаному розмірі відповідно до довідки-розрахунку вищого навчального закладу, який здійснював підготовку поліцейського та запропоновано укласти у разі неможливості відшкодування витрат у 30-ти денний термін договір розстрочення платежу витрат, що підтверджується повернутим конвертом у зв`язку з тим, що зазначена на конверті остання відома адреса відповідача знаходиться на не підконтрольній Україні території та не обслуговується у зв`язку з відсутністю поштового зв`язку.

Довідкою про розрахунок, витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 за період з 15.08.2021 року по 16.08.2022 року навчання у Донецькому державному університеті внутрішніх справ стверджено, що вартість фактичних витрат пов`язаних з утриманням відповідача у навчальному закладі, становить:

Сума витрат на утримання за 2021/2022 навчальний рік становить 28723,57 грн, в

т.ч.: грошове забезпечений становить 2270,39 грн; речове забезпечення 11195,28 грн; продовольче забезпечення 9769,50 грн; медичне забезпечення 243,34 грн; оплата комунальних послуг 5245,06 грн.

Сума витрат на утримання за 2022/2023 навчальний рік становить 6612,15 грн, в т.ч.: грошове забезпечений становить 361,17 грн; речове забезпечення 4150,00 грн; продовольче забезпечення 1827,80 грн; медичне забезпечення 0,00 грн; оплата комунальних послуг 273,18 грн.

Таким чином, загальна вартість відшкодування фактичних витрат на грошове, продовольче, речове, медичне забезпечення та витрат на оплату комунальних послуг ОСОБА_1 в Донецькому державному університеті внутрішніх справ складає: 35 335, 72 грн (тридцять п`ять тисяч триста тридцять п`ять гривень сімдесят дві копійки).

Згідно довідки про заборгованість ОСОБА_1 , виданої відділом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку, відповідач частково сплатив заборгованість, та станом на 25.02.2025 року заборгованість ОСОБА_1 складає 17739,72 грн.

Позивач вказує у своєму позові на те, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 частково погасив заборгованість, це є доказом того, що ОСОБА_1 був повідомлений про свої зобов`язання та наслідки дострокового розірвання Контракту.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.ч. 1, 6 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Види військової служби: військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).

Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

За змістом ч.ч. 5, 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом 4 ч. 2 ст. 23 цього Закону. Курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до п.п. «е», «є», «ж», «и» ч. 6 ст. 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Пунктом 1 Порядку «Про відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964 (далі - Порядок № 964) визначено механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі.

Згідно з п. 3 Порядку № 964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів та відповідно до Порядку розрахунку витрат, який установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.

Відповідно до п. 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 року № 419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Згідно з п. 2.1.1 Порядку розрахунку витрат витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Відповідно до п. 2.1.2 Порядку розрахунку витрат витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування, які провадяться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби.

Згідно з п. 2.1.4. Порядку розрахунку витрат витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.

Відповідно до п. 2.1.6. Порядку розрахунку витрат до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Таким чином, відповідач несе зобов`язання щодо відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі.

На час розгляду справи доказів відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі відповідачем не надано.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення вартості утримання у вищому навчальному закладі в сумі 17739,72 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесених судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, то відсутні підстави для розподілу судового збору.

Керуючись ст. ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Донецького державного університету внутрішніх справ (юридична адреса: 25015, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 1, код ЄДРПОУ 08571423) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення вартості утримання у вищому навчальному закладі в сумі 17739,72 грн задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (на рахунок Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/рахунок: UA128201720313261009201000675, ЄДРПОУ 08571423) вартість його утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 17739 (сімнадцять тисяч сімсот тридцять дев`ять) грн 72 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.М. Тарасенко