Рішення № 129444025, 08.08.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2025 року Справа№200/1822/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним і скасування рішення та про зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), відповідно до якої просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 07.02.2025 року № 056650011086 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 03.02.2025 року громадянина ОСОБА_1 відповідно до частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із зарахуванням до підземного пільгового стажу за Списком № 1 "підземні", що дає право на пенсію на пільгових умовах, неврахованих періодів за підземною професією з повним робочим днем під землею з 13.02.1995 року по 21.06.1995 року, з 21.01.1997 року по 31.12.1997 року, з 14.12.2004 року по 31.12.2004 року та 01.03.2007 року по 31.12.2007 року, до пільгового підземного стажу для права на пенсію час навчання за спеціальністю з 01.09.1991 року по 03.02.1995 року в професійно-технічному навчальному закладі, до пільгового підземного стажу для права на пенсію період з 27.06.1995 року по 28.11.1996 року проходження військової строкової служби, призначивши пенсію за віком на пільгових умовах з 03.02.2025 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.03.2025 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та витребувано визначені судом докази по справі. Вирішено ряд процесуальних питань.

31.03.2025 позивач надав до суду клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

28.04.2025 позивач надав до суду клопотання щодо розгляду справи за наявним матеріалам справи.

02.06.2025 позивач надав до суду клопотання, в якому просив повідомити про результати розгляду справи.

28.07.2025 позивач надав до суду клопотання про прискорення розгляду справи.

Згідно частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що ним отримано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про відмову у призначенні пенсії від 07.02.2025 №056650011086. Заява з додатками на призначення подавалась через фронт-офіс, номер звернення 2238 від 03.02.2025. У спірному рішенні відповідач зазначив, що страховий стаж позивача становить 25 років 9 місяців 25 днів, пільговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 становить 9 років 8 місяців 20 днів. Відповідно до абзацу 4 пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій російською федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Додатковий коментар: відмовлено у призначенні пенсії відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність пільгового стажу роботи.

Позивач не погоджується з таким розрахунком стажу роботи позивача та вважає означене рішення відповідача протиправним та таким, що порушує його конституційні права на пенсійне забезпечення. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, протягом розгляду справи із заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .

03.02.2025 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.

До зазначеної заяви позивачем долучено, зокрема, копії паспорта, рнокпп, трудової книжки, військового квитка, диплома.

07.02.2025 відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, що не заперечується останнім, прийнято рішення №056650011086 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , в якому зазначено наступне.

«Відмова про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 .

Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 03.02.2025.

Пунктом 1 статті 114 Закону передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пенсійний вік визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №1) становить 50 років.

Вік заявника 50 років 0 місяців 2 днів.

Необхідний страховий стаж визначений пунктом 1 частиною другою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №1) становить 25 років. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім-тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2024 - не менше 25 років у чоловіків.

Необхідний пільговий стаж на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», становить 10 років.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Страховий стаж особи становить 25 років 9 місяців 25 днів.

Пільговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 становить 9 років 8 місяців 20 днів.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

- за доданими документами до страхового стажу зараховано усі періоди роботи.

Пільговий стаж враховано згідно даних наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до абзацу 4 пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок No637) у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Додатковий коментар: відмовлено у призначенні пенсії відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність пільгового стажу роботи.».

Матеріали справи не містять доказів пропозиції суб`єкта владних повноважень надати позивачу додаткові документи.

Позивач, не погодившись із зазначеним рішенням відповідача, звернувся із цим позовом до суду.

Судом встановлено, що відповідно до записів №1-8 трудової книжки серії НОМЕР_2 від 15.02.1995, на ім`я ОСОБА_1 , позивач:

- з 01.09.1991 по 03.02.1995 навчався Професійно-технічному училищі №38 м. Красноармійська;

- з 13.02.1995 по 21.06.1995 працював електрослюсарем 3 розряду підземним з повним робочим днем в шахті в Шахті «Красноармійська-Західна» №1 в/о «Красноармійськвугілля»;

- з 27.06.1995 по 28.11.1996 проходив військову службу в армії;

- з 21.01.1997 по 13.08.2004 працював машиністом підземних установок 3 розряду з повним підземним робочим днем в шахті в Державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська»;

- з 30.08.2004 по 07.08.2008 займався в учбовому пункті та працював машиністом підземних установок 3 розряду підземним з повним робочим днем в шахті у Відкритому акціонерному товаристві «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1».

Відповідно до розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 , форма РС-право:

- період з 01.09.1991 по 03.02.1995 зараховано до загального страхового стажу «Навчання у вищих/середн.НЗ»;

- період з 13.02.1995 по 21.06.1995 зараховано до загального страхового стажу;

- період з 27.06.1995 по 28.11.1996 зараховано до загального страхового стажу «Військова служба строкова»;

- період з 21.01.1997 по 31.12.1997 зараховано до загального страхового стажу;

- період з 14.12.2004 по 31.12.2004 зараховано до загального страхового стажу;

- період з 01.03.2007 по 31.12.2007 зараховано до загального страхового стажу.

Відповідно до копії диплома серії НОМЕР_3 від 03.02.1995 ОСОБА_1 з 01.09.1991 по 03.02.1995 навчався в Професійно-технічному училищі №38 м. Красноармійська Донецької області, і здобув професію електрослюсаря підземного, машиніста підземних установок.

Згідно з копією військового квитка серії НОМЕР_4 від 27.07.1995, на ім`я ОСОБА_1 , позивач проходив строкову військову службу у період з 27.06.1995 по 28.11.1996.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Так, пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно із частиною третьою статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується також, зокрема, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно зі статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (зі змінами) (далі - Порядок №637).

Положеннями статті 62 Закону №1788-XII та пункту 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

В силу вимог абзацу 1 пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно частини третьої статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Порядок №22-1) При прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно норм пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

Водночас, суд зауважує, що оскаржуване рішення відповідача від 07.02.2025 №056650011086 не містить жодних підстав та обґрунтувань незарахування до пільгового страхового стажу позивача за Списком №1 спірних періодів навчання, проходження військової служби та роботи.

Пунктами 2.2.-2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року №162, визначено, що заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.

До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Записи у трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до пункту 2.6. зазначеної Інструкції у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Згідно із пунктами 2.8., 2.9. вказаної вище Інструкції якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.

У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці.

Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція №58), яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, та зазначено, що з прийняттям цього наказу Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року №162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02 серпня 1985 року №252), із змінами, що внесені постановою Держкомпраці СРСР від 19 жовтня 1990 року №412, не застосовується.

Відповідно до пункту 2.2. Інструкції №58 заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.

До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Відповідно до пункту 2.3. Інструкції №58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Пунктом 2.4. Інструкції №58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до пункту 2.6. Інструкції №58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Згідно із пунктами 2.8., 2.9. Інструкції №58 якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.

У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці.

Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, із заявою про призначення пенсії позивачем було надано копію трудової книжки серії НОМЕР_2 від 15.02.1995.

Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 15.02.1995 позивач:

- з 01.09.1991 по 03.02.1995 навчався Професійно-технічному училищі №38 м. Красноармійська;

- з 13.02.1995 по 21.06.1995 працював електрослюсарем 3 розряду підземним з повним робочим днем в шахті в Шахті «Красноармійська-Західна» №1 в/о «Красноармійськвугілля»;

- з 27.06.1995 по 28.11.1996 проходив військову службу в армії;

- з 21.01.1997 по 13.08.2004 працював машиністом підземних установок 3 розряду з повним підземним робочим днем в шахті в Державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська»;

- з 30.08.2004 по 07.08.2008 займався в учбовому пункті та працював машиністом підземних установок 3 розряду підземним з повним робочим днем в шахті у Відкритому акціонерному товаристві «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1».

Як визначено пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації вимагається в двох випадках: 1) відсутність трудової книжки; 2) відсутність в трудовій книжці відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 січня 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17.

Судом встановлено вище, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів навчання, проходження військової служби та роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Так, у разі якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №439/1148/17, від 27 березня 2020 року №716/617/17.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту безпосередньої зайнятості повний робочий день на пільгових роботах, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Списки №1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки №1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки №1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162; після 16 січня 2003 року та до 03 серпня 2016 року, - застосовуються Списки №1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36; а вже з 03 серпня 2016 року, - застосовуються Списки №1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461.

Водночас, як вбачається з розрахунку стажу позивача, форма РС-право, спірні періоди роботи позивача з 13.02.1995 по 21.06.1995, з 21.01.1997 по 31.12.1997, з 14.12.2004 по 31.12.2004, з 01.03.2007 по 31.12.2007 зараховано виключно до загального страхового стажу.

Відтак, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», від 16.01.2003 №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», від 24.06.2016 №461 (зі змінами) «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» підрозділом 1 розділом 1 Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, встановлено, що до такого списку відносяться працівники: зайняті повний робочий день на підземних роботах; які обслуговують працівників, зайнятих на підземних роботах (медперсонал підземних пунктів охорони здоров`я, працівники підземного телефонного зв`язку тощо).

Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» (далі Постанова №202).

Відповідно до Розділу І Постанови №202 підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для незарахування до підземного пільгового стажу позивача за Списком №1 періодів його трудової діяльності з 13.02.1995 по 21.06.1995, з 21.01.1997 по 31.12.1997, з 14.12.2004 по 31.12.2004, з 01.03.2007 по 31.12.2007 на підземних роботах з повним робочим днем в шахті.

Підсумовуючи, враховуючи сукупність належних та допустимих доказів, суд дійшов висновку, що при зверненні із заявою від 03.02.2025 про призначення пенсії за віком позивачем було надано достатньо доказів, які підтверджують його пільговий характер роботи за періоди з 13.02.1995 по 21.06.1995, з 21.01.1997 по 31.12.1997, з 14.12.2004 по 31.12.2004, з 01.03.2007 по 31.12.2007 що надає право на включення вищевказаних періодів роботи до підземного пільгового страхового стажу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202.

Крім того, пунктами «в» та «д» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Як вбачається з матеріалів справи, в період навчання позивача з 01.09.1991 по 03.02.1995 діяло Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року №590 (далі Положення №590).

Підпунктом «з» частини першої пункту 109 Положення №590 передбачено, що крім роботи в якості робітника або службовця до загального стаж роботи зараховується також: навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в ремісничих, залізничних училищах, гірничопромислових школах і училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т. д.) і в інших училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, з підвищення кваліфікації і з перекваліфікації.

Приписами частини третьої пункту 109 Положення №590 передбачено, що при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти «а» і «б» пункту 16), і пенсій у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт «в» пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах «до» і «л», прирівнюються за вибору яка звернулася за призначенням пенсії або до роботи, яка передувала даного періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті «з», прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» визначено, що законодавство України про професійну (професійно-технічну) освіту базується на Конституції України і складається з Закону України «Про освіту», цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Законодавство України в галузі професійної (професійно-технічної) освіти обов`язкове для застосування на території України незалежно від форм власності та підпорядкування закладів освіти та установ професійної (професійно-технічної) освіти.

Статтею 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» встановлено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівника, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Аналогічна, за змістом, вимога міститься і в абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1998 року №1240, а саме: час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, визначальним для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є те, що перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу не повинна перевищувати трьох місяців та те, що після закінчення навчання особа повинна бути зарахована на роботу за здобутою спеціальністю.

Матеріалами справи підтверджено, що перерва між днем закінчення позивачем навчання в Професійно-технічному училищі №38 м. Красноармійська за професією «електрослюсаря підземного, машиніста підземних установок», що підтверджується дипломом серії НОМЕР_3 від 03.02.1995, та днем прийняття на роботу за здобутою професію електрослюсаря підземного складає десять днів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на врахування періоду навчання в Професійно-технічному училищі №38 м. Красноармійська з 01.09.1991 по 03.02.1995 до підземного пільгового страхового стажу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202.

Крім того, суд зазначає, що до спеціального стажу позивача, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, підлягає зарахуванню також період служби позивача в армії з 27.06.1995 по 28.11.1996.

Згідно із частиною першою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, зарахування проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, можливе за умови, якщо на момент призову на строкову військову службу підтверджено працю особи за професією або займання нею посади, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі №607/12395/16-а.

Відповідно до записів в трудовій книжці, позивач з 13.02.1995 працював електрослюсарем 3 розряду підземним з повним робочим днем в шахті, з 21.06.1995 звільнено у ЗСУ та з 21.01.1997 прийнято на роботу машиністом підземних установок 3 розряду з повним підземним робочим днем в шахті.

Отже, як вище встановив суд, періоди роботи з 13.02.1995 по 21.06.1995, з 21.01.1997 по 31.12.1997, з 14.12.2004 по 31.12.2004, з 01.03.2007 по 31.12.2007, мають бути зараховані до підземного пільгового страхового стажу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202.

Таким чином, період строкової військової служби з 27.06.1995 по 28.11.1996 також має бути прирівняний до роботи, яка передувала зазначеному періоду та зарахований до спеціального стажу позивача, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву щодо пенсії.

Незарахування спірного стажу позивача буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в пункту 3.1 Рішення Конституційного Суду України у справі від 29.06.2010 № 1-25/2010 зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачити юридичні наслідки своєї поведінки.

Підсумовуючи, окружний суд висновує, що рішення відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненський області, №056650011086 від 07.02.2025 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 прийнято без дотримання положень статті 2 КАС України та статті 46 Конституції України, отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Відтак, після скасування судом рішення, відповідач зобов`язаний, з урахуванням зроблених висновків суду, зарахувати до підземного пільгового страхового стажу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202 спірні періоди.

Щодо обраного позивачем способу захисту, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту частин першої, п`ятої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

При цьому, згідно з частиною першою статті 58 Закону №1058-ІV пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, забезпечує збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання, виплат за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом, Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та статутом Пенсійного фонду.

Отже, в даному випадку, прийняття рішення про призначення позивачу пенсії за віком належить до дискреційних повноважень відповідача.

Таким чином, у задоволенні вимог про призначення пенсії слід відмовити.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд вважає за доцільне, з метою ефективного захисту прав позивача, визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненський області № 056650011086 від 07.02.2025 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненський області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.02.2025 про призначення пенсії, із зарахуванням до підземного пільгового страхового стажу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, періоду навчання з 01.09.1991 по 03.02.1995, періоду проходження строкової військової служби з 27.06.1995 по 28.11.1996, періодів роботи з 13.02.1995 по 21.06.1995, з 21.01.1997 по 31.12.1997, з 14.12.2004 по 31.12.2004, з 01.03.2007 по 31.12.2007, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 233/330/17 та у постанові від 10.09.2020 у справі № 221/6434/16-а.

При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту належним, враховуючи обставини справи.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до квитанції № 6315-9542-1449-4161 від 14.03.2025 позивачем сплачено судовий збір в сумі 968,96 грн.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору та позовні вимоги задоволено, суд приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суми судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним і скасування рішення та про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненський області № 056650011086 від 07.02.2025 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненський області (місцезнаходження: вул. Борисенка Олександра, буд. 7, м. Рівне, Рівненська область, 33028; код ЄДРПОУ 21084076) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) від 03.02.2025 про призначення пенсії, із зарахуванням до його підземного пільгового страхового стажу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, періоду навчання з 01.09.1991 по 03.02.1995, періоду проходження строкової військової служби з 27.06.1995 по 28.11.1996, періодів роботи з 13.02.1995 по 21.06.1995, з 21.01.1997 по 31.12.1997, з 14.12.2004 по 31.12.2004, з 01.03.2007 по 31.12.2007, та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненський області (місцезнаходження: вул. Борисенка Олександра, буд. 7, м. Рівне, Рівненська область, 33028; код ЄДРПОУ 21084076) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

Повне судове рішення складено 11 серпня 2025 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч